Пилява (Чортківський район)

село Пилява
	Церква Святої Великомучениці ПараскевіїЦерква Святої Великомучениці Параскевії
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Трибухівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060390050084056
Облікова картка	Пилява
Основні дані
Населення	474
Територія	1.370 км²
Густота населення	345.99 осіб/км²
Поштовий індекс	48414
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°6′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д.
Водойми	Вільховець (притока Стрипи)
Місцева влада
Адреса ради	48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46
Карта
	Пилява
	Пилява
Мапа
	Пилява у Вікісховищі

Пи́лява — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району за 11 км від найближчої залізничної ст. Бучач.

Населення 501 особа (2007).

Історія

За переказами, 12-15 ст. на місці села було містечко Золота Пилява, яке зруйнували татари.

Власник Бучача і села Ян Потоцький записав його для утримання домініканського монастиря та костелу (колишні церква і монастир Святої Трійці) в місті фундаційною грамотою 1652 року.^[1]

Під час 1-ї та 2-ї світових війн зазнало значних руйнувань.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооперативу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[3].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610177, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

зареєстровано 356 виборців, явка 61,52%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 40,74%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,59%, за «Європейську Солідарність» — 15,28%.^[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,21%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 25,35%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,90%^[5].

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа I-III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Мар'яна Крушельницького.

Релігія

церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (1990, мурована, ПЦУ)^[6],
церква святої Парасковії П'ятниці (1996, мурована, УГКЦ),
костьол.

Пам'ятки

Поселення Пилява I^[d] (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
Поселення Пилява II^[d] (енеоліт (IV—III тис. до н.е.); ранній залізний вік (І тис. до н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
Пам'ятний знак воїнам-землякам^[d], які загинули в роки Другої світової війни;

Відомі люди

Народилися

Григорій Ґонець — громадський діяч.
Мар'ян Крушельницький — український актор і театральний режисер.
Микола Шлемкевич — філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН.

Парохи

Греко-католицькі

Ім'я	Роки	Коротка довідка	Світлина
о. Евстахій Риневич (1804-10 липня 1861)	1832-1836
о. Олександр Горинович	1837-1840
о. Йосип Січинський (1813-5 лютого 1865)	1841-1865
о. Василь Коржинський (1833 - 24 грудня 1906)	4 квітня 1865-1887
о. Михайло Баб'як (1 жовтня 1853—17 серпня 1938)	11 листопада 1880-15 травня 1889(сотрудник)
о. Іван Шлемкевич (1859-1938)	16 травня 1889-25 березня 1894
о. Амврозій Кадайський (1864)	1895-1898
о. Олександр Шарковський (1865-29 квітня 1942)	1899-1903
о. Іван Лушпинський (18 травня 1872—6 червня 1943, Товстеньке)	22 квітня 1903 - 5 травня 1905?
о. Іван Брикович (1875-)	6 травня 1905?-31 березня 1909
о. Іван Галай (1879-)	1 квітня 1909 - 30 вересня 1910
о. Лаврентій Ткачук (1879-16 квітня 1933)	1 жовтня 1910-31 січня 1922
о. Іван Ульванський (1862-)	1 лютого 1922 - 31 березня 1926
о. Іларіон Лушпинський	1 квітня 1926-14 травня 1930
о. Іван Романовський	15 травня 1930-30 червня 1930
о. Володимир Франчук (1897-)	1931-1934
о. Іван Горецький (1891-1980)	15 вересня 1933-1 серпня 1937
о. Михайло Келеман (1913—1993)	1 серпня 1937-1939

Померли

Александр Бахтін — загинув у час німецько-радянської війні поблизу села, Герой Радянського Союзу.

Галерея

Церква Святої Великомучениці Параскевії
Будівля старого костелу
Статуя Божої Матері
Пам'ятний хрест
Сільський пейзаж

Примітки

↑ Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 108. (пол.)
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Архієпископ Нестор освятив новий престіл храму в Пиляві Бучацького району. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

Джерела

Бойчук Є., Когут І., Уніят В. Пилява // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 634—635. — ISBN 978-966-457-228-3.
Мельничук Б., Сеник Б. Пилява // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 66. — ISBN 978-966-528-279-2.
Пилява з присілками Янівкою і Пушкарями [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 624-625.
Історія села Пилява [Текст] : [Бучацький р-н] / Є. Бойчук. — Тернопіль : Синтез-Поліграф, 2008. — 260 с. : іл.
Відкрили ветеранський центр [Текст] : [у Пилявському БК Трибухів. тг] // Свобода плюс Тернопільщина. — 2024. — № 66 (20 листоп.). — С. 2 : фот.
Європейська система водопостачання [Текст] : [про впровадження новітньої системи централізованого водопостачання в с. Пилява : за матеріалами розмови з сіл. головою І. Когутом] / В. Середа // Свобода. — 2016. — № 53 (13 лип.). — С. 3.
Під час липневого звільнення Бучаччини села Зелена та Пилява були знищені [Текст] / М. Козак // Нова доба. — 2010. — С. 4.
Руїни, що говорять мовою тисячоліть [Текст] : замок у Підзамочку: шарм — у деталях / М. Довгаль // День. — 2020. — № 195/196 (16-17 жовт.). — С. 24 : фот.
Pielawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 84. (пол.) — S. 84. (пол.)