|
Петропавлівський район
Петропа́влівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця, що була розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення на 1 лютого 2012 року становило 28 340 осіб. ГеографіяМежує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.
Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля. Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб[2]. ІсторіяВитоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство. 1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості. Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.[3] Адміністративний устрій Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка[4]. Найбільші поселення
ЕкономікаАгропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90% продукції. У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1% зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7%. Кормовий клин займає 15% посівних площ. У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт. ТранспортТериторією району проходить автошлях E50М04 та Т 0424, Т 0427, Т 0431. Зі сходу на захід район перетинає залізнична гілка Павлоград I — Покровськ. Дві станції Миколаївка-Донецька та Петропавлівка, три зупинних пункти: 73 км, 80 км та 90 км. Населення
Соціальна сфераОсвіта та культураУ районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів. У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності. У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с. Хороше, танцювальний колектив с. Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок». Медичне обслуговуванняНаселення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція. Засоби масової інформаціїГазета «Степова зоря»Виходить районна газета «Степова зоря».
Пам'ятки культури, архітектураНа території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.). Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Богинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АН СРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну. Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні баби X — XIII ст. н. е. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст. Пам'яткою архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що розташований у центрі смт Петропавлівки. Відомі персоналії
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петропавлівського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,11% (проголосували 14 967 із 24 492 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,28% (5 729 виборців); Сергій Тігіпко — 11,33% (1 696 виборців), Юлія Тимошенко — 8,58% (1 284 виборців), Олег Ляшко — 7,72% (1 155 виборців), Анатолій Гриценко — 7,68% (1 149 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10%.[6] Примітки Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петропавлівський район
Література
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
