Петрове (Криворізький район)

село Петрове
Файл:Петрове (Софіївський район) село.jpg
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Тер. громада Софіївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12060270240041765
Облікова картка Петрове 
Основні дані
Населення 595
Територія 0,31 км²
Поштовий індекс 53100
Телефонний код +380 5650
Географічні дані
Географічні координати 48°1′25″ пн. ш. 33°55′54″ сх. д. / 48.02361° пн. ш. 33.93167° сх. д. / 48.02361; 33.93167
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми р. Жовтенька
Відстань до
обласного центру
112 км
Відстань до
центру громади/сільради
9,1 км
Найближча залізнична станція Девладове
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 53100, смт Софіївка, вул. Шкільна, 19
Сільський голова Сегедій Петро Юрійович
Карта
Петрове. Карта розташування: Україна
Петрове
Петрове
Петрове. Карта розташування: Дніпропетровська область
Петрове
Петрове
Мапа
Мапа

Петро́ве (до 1958 — Петрова Долина) — село в Україні, у Софіївській селищній громаді Криворізького району Дніпропетровської області.

Орган місцевого самоврядування — Софіївська селищна рада. Населення — 595 мешканців.

Географія

Село Петрове знаходиться біля витоків річки Жовтенька, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Михайлівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена загата. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0419.

Відстань до центру громади становить близько 9 км, до залізничної станції Девладове — 18 км.

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Петрова Долина Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 61 дворове господарство, у яких мешкало 354 особи (166 чоловічої статі та 188 — жіночої)[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 742 осіб (379 чоловічої статі та 363 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

1908 року кількість мешканців колишнього панського села Мар'янівської волості зросла до 878 осіб (448 чоловічої статі та 430 — жіночої), налічувалось 139 дворових господарств[3].

За часів радянської влади, колгосп «Побєда», центральна садиба якого була розміщена у Петровому, мав 4,8 тис. га орної землі. Спеціалізувався на відгодівлі свиней. У 1962 році тут збудовано свиновідгодівельний пункт на 10 тис. голів. Щорічно вироблялось в середньому по 106—110 цнт м'яса — свинини на 100 га сільгоспугідь. Крім того, вирощуються зернові культури.

У селі є бібліотека. Свого часу була початкова школа, Будинок культури на 300 місць, ФАП

У селі є газ, вода, У селі є дитячий садок «Сонечко», який у 2011 році взяв участь в обласному проєкті проєктів і програм розвитку місцевого самоврядування: проєкт «Застосування інноваційних енергоощадних технологій».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 563 94.62%
російська 32 5.38%
Усього 595 100%

Примітки

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1221) (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

  • Петро́ве // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.836

Джерела