Вакулове

село Вакулове
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Тер. громада Вакулівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12060030010081795 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Вакулове 
Основні дані
Населення 995
Поштовий індекс 53172
Телефонний код +380 5650
Географічні дані
Географічні координати 47°53′54″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 47.89833° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 47.89833; 33.93139
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Місцева влада
Адреса ради 53172, Дніпропетровська обл., Софіївський р-н, с. Вакулове, вул. Леніна, 22
Сільський голова Шевцов Артур Анатолійович
Карта
Вакулове. Карта розташування: Україна
Вакулове
Вакулове
Вакулове. Карта розташування: Дніпропетровська область
Вакулове
Вакулове
Мапа
Мапа

Вакулове (до 1931 року — Чемеринськ[1], у 19341944 — Сталіндорф[1], в 19441961 — Сталінське, у 1961—2016 — Жовтневе) — село в Україні, центр Вакулівської сільської громади Криворізького району Дніпропетровської області. Населення — 995 мешканців.

Географія

Село Вакулове знаходиться за 1,5 км від лівого берега річки Жовтенька, на відстані 3 км від сіл Явдохівка, Новоподільське, Нововасилівка та Українка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Т 0419.

Назва

До 1931 року називалося Чемеринськ на честь білоруського революціонера В. С. Чемеринського, який загинув під час громадянської війни, у 1931 році перейменоване на Сталіндорф[2], а в 1944 — на Сталінське, обидві назви на честь генерального секретаря ЦК ВКП(б) Й. В. Сталіна, під час німецької окупації носило назву Фрізендорф, у 1961 році перейменоване на Жовтневе на честь Жовтневої революції. Сучасна назва з 2016 року.

Історія

Сучасне село Вакулове було засноване наприкінці 1924 року переселенцями з Вінниці, Вітебська, Житомира і Проскурова. Переселення тривало й у 1925 і 1926 роках та частково в наступні роки.

В 19311941 роках село було центром Сталіндорфського єврейського національного району, а після звільнення і перейменування села — центром Сталінського району. У 1961 році районний центр був перенесений в Софіївку.

Частка євреїв з перепису населення 1939 року становила 47,7 % (748 осіб). Випускалася газета «Сталіндорфер Емес», працювали єврейські школи, в 1931 році в Сталіндорфі був організований колгоспний райтеатр. У деяких районних установах (райвиконком, міліція, суд, прокуратура) діловодство частково велося на їдиш. У 19371938 роках більшість єврейських шкіл було перетворено в російські та українські[3]. В 19411943 роках євреї Сталіндорфу і всього району, які не встигли евакуюватися, були знищені німцями.

У жовтні 2014 року у селі було завалено пам'ятник Леніну[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1292 96.56%
російська 40 2.99%
білоруська 4 0.30%
інші/не вказали 2 0.15%
Усього 1338 100%

Економіка

  • ТОВ «Євромоноліт».

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Школа-інтернат.
  • Дитячий садочок.
  • Амбулаторія.
  • Малий Дитячий Будинок "Затишок"

Релігія

В селі розташований Храм Святої рівноапостольної Марії Магдалини ПЦУ (вул. Леніна, 4).

Відомі особистості

Народилися

Примітки

  1. а б Сторінка:Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1931.pdf/62 — Вікіджерела. web.archive.org. 14 вересня 2021. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 18 листопада 2022.
  2. Сторінка:Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1931.pdf/62 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  3. Сталіндорф // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. Під Дніпропетровськом пали чотири Леніна. Еспресо TV. 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 травня 2021.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Посилання