Паскевич Єлизавета Олексіївна

Паскевич Єлизавета Олексіївна
Ім'я при народженні	Грибоєдова
Народилася	1791(1791) Москва
Померла	30 квітня 1856(1856-04-30) Берлін
Поховання	Каплиця Паскевичів^d
Рід	Паскевичі
Батько	Alexey Fyodorovich Griboedov^d
Мати	Q120125137?
У шлюбі з	Паскевич Іван Федорович[1]
Діти	Федір Паскевич, Anastasiya Paskevich^d, Anna Paskevich^d і Alexandra Balashova^d
Нагороди	Орден Святої Катерини 1 ступеня Орден Святої Катерини 2 ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

|нагороди і премії= |опис зображення= |ширина=

Єлизавета Олексіївна Паскевич (ясновельможна княгиня Варшавська; до шлюбу Грибоєдова; 1791[2] — 30 квітня 1856) — статс-дама, графиня; кавалерственна дама ордену святої Катерини[3]; дружина фельдмаршала графа Івана Паскевича.

Біографія

Дочка дійсного статського радника Олексія Федоровича Грибоєдова (1769—1833) від першого шлюбу[4] з княжною Олександрою Сергіївною Одоєвською (1767—1791)[5]. По батькові доводилась двоюрідною сестрою письменника і дипломата О. С. Грибоєдова; по матері — В. Ф. Одоєвському і була в далекій спорідненості з О. С. Пушкіним. У 1796 році овдовілий О. Ф. Грибоєдов одружився з Анастасією Семенівною Наришкіною (1777—1860), але шлюб цей був не надто вдалим[6].

Дитинство своє і молодість Єлизавета Олексіївна провела в Москві або в багатому маєтку батька свого Хмеліта Смоленської губернії, де був домашній театр і циганський хор. Частими гостями в садибі були Уварови, Якушкини, Шереметєви, Розумовські, Хомякови, Татіщеви, Радищеви і Нахімови. Отримала гарну домашню освіту під керівництвом француза абата Боде, англійця Адамса і вчителя малювання німця Маєра[7]. Була талановитою віолончелісткою і її виступи в будинку батька збирали всю музичну Москву, де Грибоєдови жили відкрито і вміло розважали все місто.

У січні 1817 року стала дружиною 35-річного генерал-лейтенанта Івана Федоровича Паскевича і принесла йому в придане великий статок (близько 1 500 душ селян у Смоленській губернії). Вінчання відбулося в Казанському храмі в маєтку Хмеліта за присутності всього місцевого генералітету[8]. Після весілля подружжя жило в Смоленську, де Паскевич командував дивізією, але вже влітку він отримав рескрипт супроводжувати великого князя Михайла Павловича в його подорожі по Росії і по Європі, яка тривала понад два роки. Єлизавета Олексіївна залишалася в Москві і жила в батька.

У наступні роки вона майже не розлучалася з чоловіком і супроводжувала його у всіх його службових призначеннях. Жила з ним у Вільні, в Тифлісі і у Варшаві, розділяючи з чоловіком його піднесення і почесті. В грудні 1823 року як виняток[9] при заручинах великого князя Михайла Павловича була нагороджена орденом святої Катерини меншого хреста. 16 червня 1829 року, була пожалувана статс-дамою і, нарешті, 25 травня 1846 року отримала орден св. Катерини першого ступеня. Імператор Микола I свої листи до Паскевича частенько закінчував словами: «цілую ручки княгині».

Графиня Паскевич, як відзначали сучасники, була «висока і повна брюнетка[10], зовні некрасива, з різкими рисами обличчя, але з гарними виразними очима, в її манерах було неабияке благородство і врівноваженість»[11]. В товаристві її вважали зарозумілою і знаходили дамою владною та норовливою, яка здійснювала великий вплив на чоловіка. За словами О. С. Павліщевої у період намісництва Паскевича в Царстві Польському «її світлість Єлизавета Олексіївна була там ні більше ні менше як її величність Олександра Федорівна в Петербурзі»[12]. Причому у своєму салоні з польськими дамами вона була груба, а між тим в будуарі розповідала графині Ржевуській, такі таємниці, які шкодили Російській імперії[13].

Шлюб її був вдалим, вона щиро любила свого чоловіка і ненадовго пережила його. Померла в Берліні 30 квітня 1856 року від запалення легенів[14], на руках сина і дочки Лобанова-Ростовського. Була похована поряд із чоловіком у селі Іванівському (колишньому Дембліні). У 1889 році їх останки були перепоховані в сімейній усипальниці князів Паскевичів, збудованій сином в Гомелі.

Діти

• Михайло (нар.. і пом.. 1817), похований в усипальниці в маєтку Хмеліта.
• Олександра (1821-05.06.1844[15]), фрейліна двору (10.09.1828), у червні 1838 року у Варшаві стала дружиною Петра Олександровича Балашова (13.01.1811—30.01.1845), флігель-ад'ютанта Паскевича. Шлюб відбувся проти волі її батьків, бо наречений хворів на чахотку, і ця хвороба незабаром передалася дружині. Обоє померли зовсім молодими. Олександра Іванівна померла в Римі і була похована на кладовищі Тестачо. 25 серпня 1845 року її тіло разом з прахом чоловіка було відправлено в Санкт-Петербург. Нині подружжя покояться в церкві села Покровського, званого Шапки, Шліссельбургського повіту. У них були сини — Микола, Михайло, Іван.
• Анастасія (1822—1892), фрейліна двору (1837), з 22 лютого 1850 року дружина флігель-ад'ютанта князя М. Б. Лобанова-Ростовського (1819—1858) (старший брат майбутнього міністра закордонних справ); їхня дочка Марія одружена з єгермейстером В. В. Скарятіним.
• Ганна (1822-18.11.1901[16]), близнючка, фрейліна двору (1837), дружина генерал-майора князя М. Д. Волконського (1811—1875). Шлюб її був невдалим. Жила постійно в Парижі далеко від чоловіка і доньки, де нею був серйозно захоплений барон Шарль Де-Бер. Померла від запалення легенів, похована на кладовищі Пер-Лашез. Але потім перепоховали, згідно із заповітом, поруч з батьками в гомельській фамільній каплиці-усипальниці. Її дочка Єлизавета (1843—1921), стала дружиною князя Анатоля Куракіна (1845—1936).
• Федір (1823—1903), генерал-лейтенант, єдиний спадкоємець, шлюб з графинею Іриною Воронцовою-Дашковою, дітей не було.

• Діти
• 
  Олександра
• 
  Анастасія
• 
  Анна
• 
  Федір

Генеалогія

Примітки

1. П. Майков Паскевич-Эриванская, Елизавета Алексеевна // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 332–333.
   d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q21175484d:Track:Q21519651d:Track:Q1963546d:Track:Q25871832
2. Точний рік народження графині Паскевич численні джерела називають по-різному - 1791, 1795 або 1800 рік.
3. Кавалеры Ордена Св. Екатерины // Список кавалерам российский императорских и царских орденов за 1846 год. — Санкт-Петербург : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1847. (рос.)
4. Князь А. Б. Лобанов-Ростовский. Русская родословная книга. В 2-х томах. — СПб.: Издание А. С. Суворина, 1895. — Т. 1. — С.166.
5. Вел. кн. Николай Михайлович. Московский некрополь. В 3-х томах. — СПб., 1907. — Т. 1. — С. 330.
6. Від другого шлюбу О. Ф. Грибоєдов мав двох синів померлих в дитинстві і дочку Софію (1805—1886), в шлюбі з Сергієм Олександровичем Римським-Корсаковим, її багато дослідників вважають прототипом Софії з «Лиха з розуму»
7. В. И. Лыкошин. Из «Записок» // А. С. Грибоедов в воспоминаниях современников. — М.: Федерация, 1929. — С. 315—324.
8. Братья Булгаковы. Переписка. Т. 1. — М.: Захаров, 2010. — С. 640.
9. Этой милости удостаивались только супруги генерал-адъютантов и высших придворных и военных чинов, между тем как Паскевич был только генерал-лейтенантом.
10. А. Я. Панаева. Воспоминания. — М.: Из-во „Правда“, 1986. — С. 69.
11. Долли Фикельмон. Дневник 1829—1837. Весь пушкинский Петербург. — М.: Минувшее, 2009. — 1002 с
12. Письма О. С. Павлищевой к мужу и отцу. 1831—1837. Т. 2. — СПб.: Изд-во «Пушкинский фонд», 1994. — С. 187.
13. В. А. Докудовский. Воспоминания. — Рязань: Рязанская учёная архивная комиссия, 1898. — С. 193.
14. ЦГИА СПб. ф. 19. оп. 123. д. 12. С. 66.
15. ЦГИА СПб. ф. 19. оп. 123. д. 3. Метрические книги православных церквей за границей.
16. ЦГИА СПб. ф.19. оп.126. д.1679. с. 218. Метрические книги Троицкой церкви русского посольства.

Посилання

• Паскевич-Эриванская, Елизавета Алексеевна // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)