|
ПаскевичіПаскевичі — український козацько-старшинський, а тому дворянський рід.
Історія роду Засновником родини є Федір Цаленко, козак Полтавського козацького полку (приблизно 1698 рік). Його син Яків іменувався вже Пасько-Цалий, а онук Іван Якович був першим, хто використовував прізвище Паскевич. Після остаточної інкорпорації Гетьманщини Російською імперією наприкінці XVIII родина інтегрувалася до російського загальноімперського дворянства. У 1828 році Іван Федорович Паскевич за успіхи у російсько-турецькій війні 1828—1829 років отримав графський титул та приставку до прізвища Паскевич-Еріваньський. У 1831 році за успіхи у придушенні Польського повстання 1830—1831 років, отримує князівський титул — «найясніший князь Варшавський», започаткувавши князівську гілку роду. Іван Федорович був перший з українців нагороджений орденом Георгія I-го ступеня. Князівська гілка роду була внесена до V частини Родовідної книги Санкт-Петербурзької губернії[1]. Дворянську гілку роду внесли до II, III, VI частин Родовідних книг Полтавської, Херсонської, Катеринославської губерній. Герб роду Герб роду виглядав як щит, де на золотому полі знак, у вигляді корогви з трьома кінцями, увінчаний вістрям стріли. Різновид гербу «Радван»[2]. В Загальному гербовнику дворянського герба не було, але у архівній справі Герольдії о гербі роду Паскевичів (1816), був малюнок цього гербу. Герб графської гілки роду (1828) був побудований на основі старого гербу з додаваннями нових елементів пов'язаних з подіями отримання титулу. Щит поділений навпіл, у першій (верхній) частині зображення двоголового орла увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; у нижній частині гербу, поділеної навпіл, праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність». Постаментом названо Радван, як на гербі дворянського роду, але який був розташований на блакитному полі. Князівський герб (1831) був також побудований на основі старого герба, а також з використанням елементів графського герба. Щит поділено на чотири частини, у верхній правій частині щита, у золотому полі ображено чорного двоголового орла, увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей; знизу праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; знизу ліворуч зображена сирена з піднятим мечем у правій руці, у лівій руці сирена тримає щиток з зображенням гербу Царства Польського, знизу якого напис: Варшава. Всередині цих частин гербу знаходиться малий щиток, де на червоному полі зображено увінчаного короною чорного двоголового орла. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність». На князівському гербу з'явилася «сирена», що є Варшавською русалкою, символом Варшави. Пізніше з'являється ще один опис князівського герба. Щит поділений на чотири частини зі щитком усередині. У першій, золотої, частині імператорський орел, який несе на грудях Московський герб, в оточенні ланцюгу ордена святого апостола Андрія. У другій, лазуровій, частині срібна корогва на трьох хрест-навхрест покладених прапорах Орловського князя Варшавського полку. У третій, срібній, частині червоні з золотими швами баштою, прикрашену червоним півмісяцем, рогами догори (як згадка про взяття Ерівані). В четвертій, червоній частині, срібна з золотим хвостом сирена, озброєна золотим вигнутим мечем та червоним з золотою облямівкою щитом, прикрашеним орлом Царства Польського (як пам'ять о взятті Варшави). В середньому, золотому щиті, Імператорський орел, який має на грудях герб Москви та оточений ланцюгом ордена святого апостола Андрія. Нашоломники: середній — імператорський орел, з Московським гербом на грудях, та в оточенні орденського ланцюга. Другий та третій — три страусових пера, середнє срібне, крайні лазурові. Обабіч від щита стоять гренадер, та вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність», срібними літерами на лазуровій стрічці. На цьому гербі, старий герб Паскевичей, знову було названо корогвою, а сам він був доповнений прапорами полку названому на ім'я Івана Федоровича Паскевича. Дані про герби Паскевичів, взяти з «Малоросійського гербовника» Модзалевського В. Л.. Представники роду
ЦалийПерші представники родини носили прізвище Цаленко чи Цалий і лише третій представник родини взяв собі прізвище «Паскевич». Модзалевський В. Л. у "Малоросійському гербовнику (Том III «Паскевичи») зазначає, що Цалі неодноразово зустрічаються серед полтавців у XVIII ст. Так Пасько (Павло) Цалий (1714), міщанин полтавський; Андрій Цалий, протопіп Кобеляцький, який був одружений з дочкою сотника Кобеляцького (1684—1694) Андрія Хилецького (Хиличенка); Семениха Цала (1722), мешканка Полтави. Джерела та література
Примітки
|
||||||||||||||||||
