Паскевичі

Паскевичі — український козацько-старшинський, а тому дворянський рід.

Паскевичі
Герб роду
РідПаскевичі
ТитулКозацька полкова старшина, дворяни Російської імперії, найясніші князі Варшавські
Періодз XVII ст.
Місце походженняПолтавський полк Війська Запорозького
Держава Полтавський козацький полк, Військо Запорозьке, Російська імперія
РодоначальникФедір Цаленко
Гілки родуПаскевичі-Еріваньські
CMNS: House of Paskevich у Вікісховищі

Історія роду

Графський герб Паскевичів-Еріванських на будинку в Гомелі (пл. Леніна 4)

Засновником родини є Федір Цаленко, козак Полтавського козацького полку (приблизно 1698 рік). Його син Яків іменувався вже Пасько-Цалий, а онук Іван Якович був першим, хто використовував прізвище Паскевич. Після остаточної інкорпорації Гетьманщини Російською імперією наприкінці XVIII родина інтегрувалася до російського загальноімперського дворянства.

У 1828 році Іван Федорович Паскевич за успіхи у російсько-турецькій війні 1828—1829 років отримав графський титул та приставку до прізвища Паскевич-Еріваньський. У 1831 році за успіхи у придушенні Польського повстання 1830—1831 років, отримує князівський титул — «найясніший князь Варшавський», започаткувавши князівську гілку роду. Іван Федорович був перший з українців нагороджений орденом Георгія I-го ступеня.

Князівська гілка роду була внесена до V частини Родовідної книги Санкт-Петербурзької губернії[1].

Дворянську гілку роду внесли до II, III, VI частин Родовідних книг Полтавської, Херсонської, Катеринославської губерній.

Герб роду

Герб Радван, один з різновидів якого використовувався Паскевичами

Герб роду виглядав як щит, де на золотому полі знак, у вигляді корогви з трьома кінцями, увінчаний вістрям стріли. Різновид гербу «Радван»[2]. В Загальному гербовнику дворянського герба не було, але у архівній справі Герольдії о гербі роду Паскевичів (1816), був малюнок цього гербу.

Герб графської гілки роду (1828) був побудований на основі старого гербу з додаваннями нових елементів пов'язаних з подіями отримання титулу. Щит поділений навпіл, у першій (верхній) частині зображення двоголового орла увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; у нижній частині гербу, поділеної навпіл, праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність».

Постаментом названо Радван, як на гербі дворянського роду, але який був розташований на блакитному полі.

Князівський герб (1831) був також побудований на основі старого герба, а також з використанням елементів графського герба. Щит поділено на чотири частини, у верхній правій частині щита, у золотому полі ображено чорного двоголового орла, увінчаного короною, на грудях якого у червоному полі вершник; ліворуч у блакитному полі зображення «постаменту», як старовинного гербу Паскевичей; знизу праворуч у срібному полі башта з руїнами фортеці, яка зазначає взяття цієї фортеці, нижче якої напис Ерівань; знизу ліворуч зображена сирена з піднятим мечем у правій руці, у лівій руці сирена тримає щиток з зображенням гербу Царства Польського, знизу якого напис: Варшава. Всередині цих частин гербу знаходиться малий щиток, де на червоному полі зображено увінчаного короною чорного двоголового орла. Зверху щита розташована графська корона, зверху якої розташовуються три шоломи з золотими обручами, середній з них також увінчаний графською короною, на поверхні якої чорний двоголовий орел з розпростертими крилами, який має над головами корону; інші шоломи увінчані дворянськими коронами з страусовим пір'ям. Праворуч від щита стоїть гренадер, ліворуч вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність».

На князівському гербу з'явилася «сирена», що є Варшавською русалкою, символом Варшави.

Пізніше з'являється ще один опис князівського герба. Щит поділений на чотири частини зі щитком усередині. У першій, золотої, частині імператорський орел, який несе на грудях Московський герб, в оточенні ланцюгу ордена святого апостола Андрія. У другій, лазуровій, частині срібна корогва на трьох хрест-навхрест покладених прапорах Орловського князя Варшавського полку. У третій, срібній, частині червоні з золотими швами баштою, прикрашену червоним півмісяцем, рогами догори (як згадка про взяття Ерівані). В четвертій, червоній частині, срібна з золотим хвостом сирена, озброєна золотим вигнутим мечем та червоним з золотою облямівкою щитом, прикрашеним орлом Царства Польського (як пам'ять о взятті Варшави). В середньому, золотому щиті, Імператорський орел, який має на грудях герб Москви та оточений ланцюгом ордена святого апостола Андрія. Нашоломники: середній — імператорський орел, з Московським гербом на грудях, та в оточенні орденського ланцюга. Другий та третій — три страусових пера, середнє срібне, крайні лазурові. Обабіч від щита стоять гренадер, та вояк у кавказькому одязі. Під щитом девіз: «Честь та вірність», срібними літерами на лазуровій стрічці.

На цьому гербі, старий герб Паскевичей, знову було названо корогвою, а сам він був доповнений прапорами полку названому на ім'я Івана Федоровича Паскевича.

Дані про герби Паскевичів, взяти з «Малоросійського гербовника» Модзалевського В. Л..

Представники роду

Князівський герб Паскевичей (ранній варіант)
  • Федір Цаленко (I) (?-1698-?) — товариш Полтавського полку[2][1].
    • Яків Федорович Пасько-Цалий (II) (к. XVII- п. XVIII ст.) — син Федіра Цаленко.
      • Іван Якович Паскевич (III) (XVIII ст.) — — син Якова Паська-Цалого. Першим став писатися як «Паскевич».
        • Федір Іванович Паскевич (IV).
          • Петро Федорович Паскевич (V) (народився1738) — військовий товариш (1768—1772), бунчуковий товариш (1787), надвірний радник (1791). Дітей не мав.
          • Павло Федорович Паскевич (V) (р.с. 1791)  — полковий осавул Полтавського полку до 1791. Одружений з Матроною Федорівною, мав доньку Любов Павлівну (після шлюбу Левченко)[3].
            • Петро Павлович Паскевич (VI) (1758-1791-?)  — поручник у відставці (1791).
            • Яків Павлович Паскевич (VI) (1763-1791-?)  — поручник у відставці (1791).
            • Осип Павлович Паскевич (VI) (1767-1791-?)  — поручник артилерії (1791).
            • Микола Павлович Паскевич (VI) (1784-1826-?)  — майор (1826)[4].
            • Любов Павлівна (VI) (?-1790-?)  — одружена з Андрієм Олексійовичем Левченко.
            • Надія Павлівна (VI) (?-1771-1791-?) 
          • Іван Федорович Паскевич (V) (р.с. 1791) — військовий товариш (до 1791). Одружений з Анною Олексіївною.
        • Іван Іванович Паскевич (IV)
        • Василь Іванович Паскевич (IV) (помер до 1791 року)
          • Іван Васильович Паскевич (V) (р.н. 1742-1791-?) — прапорщик у відставці (1791). Одружений з Євдокією Іванівною Коростовець, донькою Опішнянського протопопа.
            • Іван Іванович Паскевич (VI) (1784-?) 
            • Федір Іванович Паскевич (VI) (1787-?) 
            • Марія Іванівна (VI) (1784-?) 
            • Олександра Іванівна (VI) (1788-?) 
          • Яків Васильович Пащенко (V) (р.н. 1749-1791-?) — колезький асесор. Одружений з Катериною Опанасівною.
          • Григорій Васильович Паскевич (V) (помер до1791) — одружений з Феодосією Іванівною.
          • Ірина Василівна (V) (?-1791-?) — одружена з Савою Павловичем Марченком.
        • Семен Іванович Паскевич (IV)
          • Григорій Семенович Паскевич (V) (1752—1792) — прапорщик. Одружений з Феодосією Іванівною Шепетковською, донькою протоієрея.
            • Іван Григорович Паскевич (VI) (1784-?) 
            • Самсон Григорович Паскевич (VI) (1786-1793-?) 
            • Марія Григорівна (VI) (1781-?) 
            • Олександра Григорівна (VI) (1783-?) 
            • Татяна Григорівна (VI) (1788-?) 
          • Опанас Семенович Паскевич (V) (1771—1792) — губернський реєстратор.
            • Семен Опанасович Паскевич (VI) (1808-1853-?) — майор (1853). Одружений вдруге з Анною Іванівною Сульчинською.
            • Дмитро Опанасович Паскевич (VI) (1816-?) — поручник.
          • Анастасія Семенівна (V) (1751-1811-?) — одружена з Василем Степановичем Олександровичем, полковим осавулом.
        • Яків Іванович Паскевич (IV)
          • Осип Якович Паскевич (V) (1740-1791-?) — прапорщик у відставці (1791).


Крім того існували ще носії прізвища Паскевич, родинні зв'язки яких остаточно не з'ясовані, серед них:

Цалий

Перші представники родини носили прізвище Цаленко чи Цалий і лише третій представник родини взяв собі прізвище «Паскевич». Модзалевський В. Л. у "Малоросійському гербовнику (Том III «Паскевичи») зазначає, що Цалі неодноразово зустрічаються серед полтавців у XVIII ст. Так Пасько (Павло) Цалий (1714), міщанин полтавський; Андрій Цалий, протопіп Кобеляцький, який був одружений з дочкою сотника Кобеляцького (1684—1694) Андрія Хилецького (Хиличенка); Семениха Цала (1722), мешканка Полтави.

Джерела та література

Примітки

  1. а б Брокгауз Ф. А., Єфрон І. А. Енциклопедичний словник. Т. XXIIA — С. П.б.: Типо-Літографія. І. А. Єфрона, 1897— С.919-920— 960с.
  2. а б Лукомський Г. К., Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник, 1993 р.-С.132 — 213 с. (з додатками)
  3. Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том III (Л-О) — Київ: Типо-Ліграфія «С. В. Кульженко», 1912—С.62 — 824 с.
  4. Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том III (Л-О) — Київ: Типо-Ліграфія «С. В. Кульженко», 1912—С.63 — 824 с.
  5. Модзалевський В. Л. Малоросійський гербовник. Том II (Е-К) — Київ: Типографія тов. Г. Л. Францкевич і Ко, 1910—С.630 — 720 с.