Паскевич Федір Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паскевич.
Федір Іванович Паскевич
Ясновельможний князь Варшавський, граф Федір Іванович Паскевич-Еріванський
Народження13 лютого 1823(1823-02-13)
Смерть16 червня 1903(1903-06-16) (80 років)
Гомель, Російська імперія
ПохованняКаплиця Паскевичівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Приналежність Російська імперія
Роки служби1831-1866
Званнягенерал-лейтенант, генерал-ад'ютант
Війни / битвиПридушення Угорського повстання 1848 — 1849, Кримська війна
РідПаскевичі Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
CMNS: Паскевич Федір Іванович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ясновельможний князь Варшавський, граф Федір Іванович Паскевич-Еріванський (13 лютого 1823 — 16 червня 1903, Гомель, Російська імперія) — російський генерал-лейтенант, генерал-ад'ютант (20.01.1856) з українського роду Паскевичів, єдиний син і спадкоємець генерал-фельдмаршала Івана Паскевича.

Військова служба

За заслуги батька, 6 жовтня 1831 присвоєно звання прапорщика Еріванського полку. Потім перевівся в лейб-гвардії Преображенського полку. Разом з іншими прогресивно мислячими молодими офіцерами входив в гурток шістнадцяти.

У 1845 — флігель-ад'ютант, поручик лейб-гвардії Преображенського полку.

Брав участь у військових діях на Кавказі. Відзначився в каральних операціях по придушенню революції в Угорщині 1848-1849, за що присвоєно звання полковника.

За відзнаку в Кримській війні присвоєно звання генерал-майора.

У 1852 одружився з Іриною, єдиною сестрою майбутнього кавказького намісника графа Іларіона Воронцова-Дашкова.

20 січня 1856 призначений генерал-ад'ютантом, але покликання до військової служби не мав.

У 1866 вийшов у відставку.

Мирне життя

Після залишення служби жив у Гомельській резиденції, яка дісталася у спадок від батька.

Під час підготовки селянської реформи 1861 брав участь в розробці «Загального положення про селян, що вийшли з кріпацтва», був членом-експертом комісії з селянської справи. За роботу по проведенню селянської реформи 1861 нагороджений золотою медаллю на Олександрівській стрічці.

Після виходу у відставку Паскевич зайнявся подальшим облаштуванням маєтку. У 1875 призначений почесним мировим суддею по Могилевської губернії. У 1888 указом Олександра III присвоєно звання почесного громадянина міста Гомеля.

У 1870 в Добруші відкрив деревообробне підприємство, яке через два роки перепрофілював у паперову фабрику.

Помер 16 червня 1903. Похований у Гомелі в усипальниці князів Паскевичів. Дітей у шлюбі з дружиною Іриною (уродженою графинею Воронцовою-Дашковою) не мав.

Нагороди

Посилання