Паршин Сергій Іванович

Паршин Сергій Іванович
Паршин Сергій Іванович
Народився	28 травня 1952 (73 роки) ; Кохтла-Ярве, Кохтла-Ярве[d], Естонська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	актор театру, кіноактор, актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1973)
Знання мов	російська
Заклад	Александринський театр
Роки активності	1973 — тепер. час
Діти	Ivan Parshind
Нагороди	;
IMDb	ID 0663727
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Сергій Іванович Паршин (нар.. 28 травня 1952, Кохтла-Ярве, Іда-Вірумаа, Естонська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно, народний артист Російської Федерації (1999)^[2], лауреат Державної премії Російської Федерації.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»^[3].

Біографія

У 1973 році закінчив Лгитмик (нині — РГІСІ; майстерня Василя Меркур'єва і Ірини Мейєрхольд). Ще будучи студентом грав в спектаклях Александрінського театру (тоді Пушкінського). Після закінчення театрального інституту був прийнятий в трупу Александрінського театру.

Через три роки роботи в театрі до актора прийшов перший успіх. Про його виконання ролі Труффальдіно в спектаклі «Зелена пташка» за п'єсою Карло Гоцці критика писала:

Шахраюватий і дотепний, його герой запам'ятався глядачам як одне з яскравих досягнень вистави. Справа тут і в впевненому володінні технікою, і в так властивому молодому артисту почутті гумору, вміння сміятися над своїм персонажем і в той же час прощати йому, бачити в герої щось близьке собі^[4].

Виконував роль солдата Івана Варєжкіна в популярній дитячій програмі «Казка за казкою» Ленінградського телебачення^[5]. Співпрацює з драматичним театром «Притулок Комедіанта».

Крім роботи в театрі і кіно, активно займається дубляжем^[6]. Його перша робота в цій сфері — дубляж ролі Стівена Коллінза у французько-німецькому фільмі «Федора» під керівництвом Валерія Чечунова на кіностудії «Ленфільм». Володіє м'яким і приємним голосом, серед озвучених ним персонажів — професор Максиміліан П. Артуро у виконанні Джона Ріс-Девіса (серіал «Вир світів»), Обелікс у виконанні Жерара Депардьє, агент Кей у виконанні Томмі Лі Джонса («Люди в чорному 3») та інші.

Відомий за ролями в телерекламі^[7], почав зніматися в ній, щоб оплатити лікування хворий на рак дружини^[8].

У 2012—2013 роках був ведучим пізнавальної програми «Прожитковий мінімум» на телеканалі 100ТВ^[9]. У 2017 році — ведучий в циклі програм «Відображення подій 1917 року» телеканалу «Разом-РФ».

Секретар Спілки театральних діячів Російської Федерації, також за сумісництвом будучи головою Санкт-Петербурзького регіонального відділення^[10].

Родина

Перша дружина — Тетяна Федорівна Астратьєва (1950—2006), актриса, театральний режисер-педагог в Школі російської драми імені І. О. Горбачова. Познайомилася з Сергієм у ЛДІТМіК та вийшла заміж за нього в 1971 році. Померла від раку.

Син — Іван Паршин (нар.. 1973), актор театру, кіно і дубляжу.

Друга дружина — Наталія Іванівна Кутасова (нар.. 1955), актриса, працює в театрі на Василівському. У шлюбі з Сергієм з 2008 року.

Визнання і нагороди

1988 рік — Заслужений артист РРФСР.
1999 рік — Народний артист Російської Федерації.
2003 рік — Державна премія Російської Федерації — за роль Городничого в спектаклі «Ревізор» (реж. В. Фокін).
2006 рік — Орден Пошани — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва і досягнуті творчі успіхи^[11].
2010 рік — нагороджений вищою петербурзької премією «Золотий софіт» в номінації «Найкраща роль другого плану».
2016 рік — Орден Дружби — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, засобів масової інформації, багаторічну плідну діяльність^[12]

Творчість

Ролі в театрі

Студентські вистави

«Валентин і Валентина» Михайла Рощина
«Тартюф» Мольєра
«Любов, джаз і чорт» Ю. Грушеса

Александринський театр

1973 — «Іній на стогах» Л. Моісеєва
1973 — «Час пік» Є. Ставінського
1973 — «Гаряче серце» О. Островського
1973 — «На дні» М. Горького
1974 — «Пригоди Чичикова» за Миколою Гоголем
1976 — «Зелена пташка» Карло Ґоцці. Режисер: Н. Шейко — Труффальдіно
1977 — «Аеропорт» Артур Гейлі — Джордан
1977 — «Рембрандт» Д. Кедріна — Баннінг Кук
1978 — «Унтиловськ» Леоніда Леонова — Редкозубов
1980 — «Тринадцятий голова» А. Абдулліна — Кудашев
1981 — «Іванов» А. П. Чехова — Боркін
1983 — «Мелодія для павліна» Освальда Заградника — Белан
1996 — «Три сестри» А. П. Чехова. Режисер: Ростислав Горяєв — Андрій Прозоров
1997 — «Сказання про царя Петра і убитого сина його Олексієві» Ф. Горенштейна. Режисер: Олександр Галибін — Толстой
2002 — «Ревізор» М. В. Гоголя. Режисер: Валерій Фокін — Ревізор

Фільмографія

1973 — Розумні речі — Музикант
1978 — Зав'ялівські диваки — Єгорка
1981 — Росія молода — Олександр Данилович Меншиков
1981 — Товариш Інокентій — Петров
1982 — Шкура віслюка — Рудий
1982 — Поліська хроніка — епізод
1982 — З тих пір, як ми разом — Анатолій, брат Наді
1983 — За синіми ночами — Юра, чоловік Галі Кузнєцової
1983 — Місце дії — шофер Безфамільний
1983 — Сім годин до загибелі — Євген Олександрович, кандидат медичних наук
1983 — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри — полісмен Джеймс, який охороняє скриньку зі скарбами (2-га серія) (немає в титрах)
1984 — Нехай цвіте Іван-чай — міліціонер
1984 — І ось прийшов Бумбо... — Рауль де Бражелон, борець, службовець цирку Прожілов
1985 — Зимова вишня — спортсмен Сашко
1985 — У глушині, що стріляє — Митрій Хромов
1986 — Лівша — тульський майстер-зброяр
1986 — Червоний камінь — Степан Єгоришев
1987 — Дзеркало для героя — шахтар-стахановец Пухарев
1987 — Щасливо залишатися! (Короткометражний) — Олександр Борисович Лобанов, старший тренер жіночої збірної
1987 — Острів загиблих кораблів — російський матрос
1988 — Скарб — Михайло
1989 — Мандрівний автобус — п'яниця-колгоспник
1989 — Кончина — Леха (озвучив інший актор)
1990 — Анекдоти — Нечипоренко, санітар / забіяка на весіллі / співробітник НКВД / міліціонер
1990 — Рій — Тимофій Заварзін, інспектор рибнагляду, багатодітний батько
1990 — Хранителі — Том Бомбадил
1991 — Поки грім не вдарить — Олексій Воронін
1992 — 22 червня, рівно о 4 годині... — Василь Брагін
1992 — Драбина світла — епізод
1992 — Сни про Росію — російський морський офіцер
1992 — Ти у мене одна — Дорослий Олексій коливання (на фотографії)
1993 — Макаров — меценат-бандит Савелій Фунтів
1994 — Прохиндіада 2 — рекетир Паша
1994 — Літак летить до Росії — Іван, сільський тракторист
1994 — Російський транзит — художник Федір (ФЕД)
1995 — Час печалі ще не прийшов — Гриня / Григорій Пєчкін
1995 — Зимова вишня — хокеїст Саша
1997 — Анна Кареніна^[13] — камердинер доктора
1997 — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Подорожні») — Валерій Петрович Шаахов, власник автомайстерні
1999 — Страсний бульвар — Юрій, пасажир з синочком
2001 — Дикарка — Михайло Тарасич Боєв, сусід Ашметьєва і Зубарєва
2001 — Начальник каруселей — епізод
2001 — Розповідь про Федота-стрільця — Шотландський посол
2001 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін — Фергус Крамер, інспектор поліції
2001 — 2003 — Вовочка — Перевірений
2001 — 2004 — Чорний ворон — В'ячеслав Михайлович Лімонтьєв, академік, керівник проєкту з видобутку алмазів
2002 — У нас всі будинки — епізод
2003 — Вечірній дзвін — батько Коляна
2004 — Опера. Хроніки вбивчого відділу — підполковник Мартинюк
2004 — Рагін — Топтун
2004 — Сищики-3 — майор Григорій Романович Горіщёкін
2004 — Тимур і його командос — батько Жені і Ольги
2004 — Шанс (короткометражний) — відвідувач
2004 — Загибель імперії — Рябіков
2004 — Нові пригоди Ніро Вульфа і Арчі Гудвіна^[13] — Фергус Крамер, інспектор поліції
2005 — Своя людина — Георгій Олександрович Каштанов
2005 — Бій з тінню — батько Віки
2005 — Сищики-4 — майор Григорій Романович Горищьокін
2006 — Секретні доручення — Курлов, батько Сергія
2006 — Викрадення горобця — Олександр Олександрович поживає
2007 — Ім'я користувача «Албанець» (телесеріал) Псевдонім «Албанець» — генерал Семен Петрович Ремезов
2007 — Даїшники — професор університету (фільм № 3 «Кримінальний професор»)
2007 — Справа честі — Бєлов
2007 — Любов під наглядом — Сергій Громов, батько Насті
2007 — Нічні відвідувачі — Матвій, головний режисер театру
2008 — Життя, якої не було — Сергій Миколайович Гусєв
2008 — Псевдонім «Албанець» -2 — генерал Семен Петрович Ремезов
2009 — Лейтенант Суворов — Георгій Самохін, колишній офіцер царської армії
2009 — Останній кордон — Олександр Ілліч Кульбаба, старший лісничий
2009 — Господиня тайги — Владлен Андрійович, прокурор
2009 — 2011 — Хмари над пагорбами — російський генерал Куропаткін
2010 — Псевдонім «Албанець» -3 — генерал Семен Петрович Ремезов
2011 — Останній кордон. Продовження — Олександр Ілліч Кульбаба, старший лісничий
2011 — Чистий проба — Кім Семенович Товстик, батько Семена
2012 — Вікторія — Михайло Павлович, батько Вікторії
2012 — Зовнішнє спостереження — Гена
2012 — Псевдонім «Албанець» -4 — генерал Семен Петрович Ремезов
2013 — Мама буде проти — Петро Гаврилович Тюленєв
2013 — Незабудки — Матвій Миколайович, сусід Артема по кімнаті
2014 — Хтось втрачає, хтось знаходить — Семен Данилович Кремньов, батько Клима
2015 — Краще не буває — Пяткіна, генерал, дідусь Лери
2015 — Нерозрізані сторінки — Ігор Володимирович Никоненко, полковник
2015 — Народжена зіркою — епізод
2017 — Халупа боржника — Олексій Степанович Турбінін, батько Елли
2017 — Лабіринти — Аркадій Михайлович, батько Марини
2018 — Одне життя на двох — Єгор Ілліч Капітонов, секретар Ленінградського обкому
2018 — Мельник — Андрій Андрійович Кочетков, один Мельника, опер на пенсії
2018 — Три в одному-3 — Юрій Семенович, батько Інги
2018 — Сімейна таємниця — Станіслав Михайлович
2018 — Реалізація — Василь Федорович Трубілін, генерал-майор поліції, начальник ГУ МВС по Санкт-Петербургу і Ленінградської області
2018 — Три в одному-4 — Юрій Семенович, батько Інги
2019 — Крик тиші — Трифонов
2019 — Три в одному-5 — Юрій Семенович, батько Інги