|
Хранителі (телеспектакль)
«Хранителі» — радянський телеспектакль, екранізація «Братства Персня» Дж. Р. Р. Толкієна, показаний в 1991 році Ленінградським телебаченням і вважався згодом втраченим. У 2021 році був знайдений[1]. Містить сцени з Томом Бомбадилом і Ґолдберрі, яких не було в кінотрилогії Пітера Джексона «Володар перснів»[1][2]. Головні ролі зіграли Віктор Костецький, Георгій Штиль, Валерій Дяченко. ЗмістФентезі-роман Дж. Р. Р. Толкієна «Володар перснів» був опублікований в трьох томах в 1954 і 1955 роках. Автор сумнівався, чи можна драматизувати твір або зафільмувати[3], але він і його видавці, Allen and Unwin, були раді обговорити пропозиції зі створення фільмів за умови наявності право вето на творчі рішення або відмовитися від них за досить велику суму грошей[4]. Перші спроби були анімаційними; першою була версія Ральфа Бакши 1978 року «Братства персня» з частинами «Двох веж»[5]. Потім права на екранізацію передавалися з рук у руки, і можливість створення анімаційних фільмів або спектаклів розглядалося багатьма режисерами[4][6][7]. ФільмІсторія«Хранителі» були зняті Ленінградським телебаченням обмеженим бюджетом і транслювалися один раз 13-14 квітня 1991 року[8] (за шість років до того там же був знятий інший телеспектакль — Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта). Фільм вважався втраченим[9][10][11], пошуки довго не мали успіху, і навіть існувала думка, що історія із спектаклем — вигадка толкієністів, але в 2021 році вистава була знайдена і викладена на YouTube правонаступником Ленінградського телебачення, П'ятим каналом[12][13]. Фільм викликав інтерес тим, що в ньому були задіяні такі персонажі, як Том Бомбадил, Ґолдберрі і Курган-мрець, які брали участь в обході шляху головних героїв Гобіту через Праліс і вирізані з кінотрилогії «Володаря Перснів» Пітера Джексона як такі, що не розвивають сюжет[1][2][14]. Режисером і сценаристом була Наталя Серебрякова, музика до фільму була написана Андрієм «Дюша» Романовим з російської рок-групи «Акваріум»[1][15], він же грав роль оповідача. У ньому використаний російський переклад книги Толкіна Володимира Муравйова та Андрія Кістяківського 1982 року[16]. Зокрема, в цьому варіанті Араґорн носить прізвище Бродяжник, прізвище Беггінс — Торбінс, Роган зветься Рістанією, а Рівенділ — Роздолом. Акторський колектив був сформований в основному з артистів, що регулярно брали участь у проєкті «Казка за казкою»; при цьому Леголаса зіграла жінка — донька режисера, Ольга Серебрякова. Оскільки бюджет був обмежений, використовували лише ті костюми і декорації, які вдалося знайти у запасниках. Сюжет«Хранителі» складається з двох частин, по 50 хвилин і 64 хвилини відповідно[12][13]. Частина 1 починається зі святкування дня народження гобіта Більбо Беггінса, що завершується феєрверком. Більбо надягає Перстень і зникає, спантеличивши і налякавши всіх. Його небіж Фродо Беггінс отримує Перстень після зникнення Більбо. У спогадах з'являються назгули на конях, за якими розповідається історія Смеагола, як він вбиває свого друга Деагола через Перстень і перетворюється на Ґолума. Чарівник Гендальф зустрічає Ґолума і допитує його. Гендальф доручає Фродо знищити Перстень, бо він був створений злим Сауроном для свого панування. Фродо і троє його товаришів-гобітів вирушають через Шир в Крікголлоу в Бакленді. Вони входять до Пралісу, де злісне дерево Старий Віллоу ловить гобіта. Його рятує Том Бомбадил, який забирає гобітів до себе додому, а його дружина Голдберрі розважає їх за столом. Вони знову вирушили в дорогу, тільки щоб знову опинитися в пастці, на цей раз Кургана-мреця[12]. У частині 2 Курган-мрець розміщує непритомних гобітів у своєму кургані, наче на похоронах. Фродо прокидається і викликає Тома Бомбадила, який звільняє гобітів. Вони їдуть через ліс в засніжений Брі і входять в таверну «Гарцюючі поні». Вони їдять і п'ють; Фродо і жінка танцюють і співають. Фродо надягає Перстень і тимчасово зникає, шокувавши присутніх. Фродо зустрічає принца-блукача Араґорна; гобіти йдуть з ним до спальні, де він пояснює, хто він такий. Вони погоджуються поїхати з ним. Вони відправляються в Ветертоп, де б'ються з назгулами. Фродо зазнає поранення і непритомніє. Вони їдуть у Рівенділ, де Фродо отямується. Повелитель ельфів Ельронд скликає свою раду; Боромир вимагає, щоб вони використали Перстень проти ворога, але замість цього вони погоджуються сформувати Братство, щоб доставити його у Мордор і знищити там, де його було створено, у вогні Ородруїна. У спогадах Гендальф зустрічає білого чарівника Сарумана і бачить, що той перейшов на бік зла зі своєю власною армією орків; Саруман ув'язнює Гендальфа до своєї вежі Ісенґард, але Гендальфа рятує Орел. Повернувшись у Рівенділ, до загону приєднуються гном Ґімлі і ельф Леголас. Братство відправляється до підземного царства Морії, де б'ються з монстрами й орками. Вони переходять вузький міст через прірву і розуміють, що Балрог убив Гендальфа. Вони прибувають в Лотлорієн, де ельфи танцюють в золотому лісі; гобіти сплять. Вони зустрічають ельфійку Ґаладріель; Фродо пропонує їй Перстень, від якого вона відмовляється; Око Саурона шукає Перстень. Боромир, нанадовго спокусившись силою Персня, намагається відібрати його у Фродо; тоді Фродо і Сем вирушають в Мордор самостійно[13]. ВідгукиФільм з точки зору виробництва був охарактеризований як фільм з іншої епохи, з базовими декораціями і «сміховинними» ефектами зеленого екрану[1]. Західні коментатори зустріли його повторну появу коментарями про його «чудово рудиментарне» виробництво[17]. NME процитував одного російського користувача, який написав: «Це одночасно абсурдно і жахливо, як і божественно і чудово. Початкова пісня особливо прекрасна. Спасибі тому, хто знайшов цей раритет»[17]. Newsweek процитував іншого користувача, який написав: «Слухаючи вступну тужливу пісню, я ледь не помер від сміху і задоволення»[16]. В «Metro» відзначили, що прості ефекти телеспектакля надають йому відчуття більше «театральної постановки, ніж фільму, що додає чарівності»[18]. «The New York Post» процитувала «замисленого» американського глядача, який хотів, щоб російський «герой» створив англійські субтитри[19]. «Chicago Tribune» відзначив, що оповідач (Андрій «Дюша» Романов) — це «бородатий чоловік у величезних окулярах, який кричить про 1991 рік»[20], в той час як чарівний ефект м'якого фокусу здається плямою гелю для волосся на об'єктиві камери[20]. Entertainment Weekly описав сцену Бомбадила як таку, що викликає «відчуття казкового сюрреалізму»[21]. BBC зазначила, що протягом декількох днів після його повторної появи перший епізод був переглянутий понад півмільйона разів, і описав фільм як «дивне психоделічне радянське переосмислення», на відміну від пізнішого епосу Джексона. Вона відмітила, що костюми виглядали так, як ніби вони були позичені з театральних постановок Шекспіра або Лопе де Вега, так що чарівник Гендальф нагадував мандрівного лицаря, а повелитель ельфів Ельронд був одягнений як Отелло[2]. В ролях
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
