Ліліан Малкіна

Ліліан Малкіна
Ім'я при народженніЛіліан Соломонівна Малкіна
Дата народження14 липня 1938(1938-07-14)[1][2] (86 років)
Місце народженняТаллінн, Естонія Естонія
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Чехія Чехія
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Професіяакторка
Кар'єра1964 — нині
Нагороди

Ікар[d]

IMDbID 0539813

Ліліан Соломонівна Малкіна (чеськ. Lilian Malkina; нар. 14 липня 1938, Таллінн) — радянська, російська і чеська актриса театру та кіно.

Біографія

Ліліан Соломонівна Малкіна[3] народилася 1938 року в Естонії. З дитинства відвідувала драмгурток, де разом з нею навчалися Володимир Коренєв, Лариса Лужина, Віталій Коняєв.

У 1960 році закінчила Ленінградський театральний інститут імені О. Островського і стала актрисою Талліннського російського драмтеатру. Потім вона змінила багато театрів у Ленінграді та Москві:

У всіх театрах Ліліан Малкіна була щільно зайнята в репертуарі, грала гострохарактерні, комедійні ролі.

У кіно знімалася рідко, грала, головним чином, епізодичні ролі. Найбільш помітні роботи: Бабуся («Увага, черепаха!»), Фріда («Острів загиблих кораблів»), стара черниця («Руанська діва на прізвисько Пампушка»), професорка Побіяхо («Білі одежі»), Етель («По імені Барон»).

Одна з улюблених актрис Ліліан — Фаїна Раневська, з якою вона була добре знайома.

З 1992 року живе і працює в Празі (Чехія), знімається в європейському кіно і чеських телесеріалах, грає в п'яти театрах одночасно.

Визнання і нагороди

У Чехії популярність прийшла до актриси після участі у фільмі «Коля», який у 1997 році отримав премію Оскар.[5]

Приз IV фестивалю телевізійних фільмів «Сполохи» в Архангельську (Росія) за найкраще виконання жіночої ролі другого плану в серіалі «По імені Барон» (2003).

Життя та творчості Ліліан Малкіної присвячений документальний фільм «Пані Малкіна — чеська Раневська» (2008, режисер Сергій Капков).

Фільмографія

  1. 1970 — Увага, черепаха! — бабуся Вови Васильєва
  2. 1970 — Хутірець в степу — таперша
  3. 1973 — Щоб бути щасливим! — мама Марини
  4. 1973 — Гра
  5. 1977 — Степ — Троянда
  6. 1978 — Коли йдеш — йди — Ніна Григорівна
  7. 1981 — Прийдуть страсті-мордасті
  8. 1981 — Подорож в Кавказькі гори
  9. 1981 — Куди зник Фоменко? — Коробкіна
  10. 1981 — Небезпечний вік — епізодична роль
  11. 1983 — Унікум — родичка
  12. 1987 — Острів загиблих кораблів — Фріда
  13. 1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка — стара черниця
  14. 1990 — Закат — мадам Ейхбаум
  15. 1992 — Білі одежі — професорка Побіяхо
  16. 1994 — Джорджино (Франція) — місіс Веннепейн
  17. 1995 — Коля (Чехія, Велика Британія, Німеччина) — Тамара
  18. 1996 — Пригоди Піноккіо (США) — праля
  19. 1999 — Щасливий Кінець (Чехія) — жебрак
  20. 2001 — По імені Барон — Етель
  21. 2003 — Три кольори любові — тітка Саші
  22. 2006 — Чарівність зла — медсестра в будинку престарілих
  23. 2007 — Грайндхаус (США) — бабуся
  24. 2007 — Хостел 2 — гримерка
  25. 2008 — Любов без правил — Фанечка

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Чеська національна авторитетна база даних
  3. Капков С. В. «Королевы смеха. Жизнь, которой не было?». Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 2 квітня 2020.
  4. Лилиан Малкина — биография. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2 квітня 2020.
  5. Лилиан Малкина: «Я была Колиной бабушкой» [Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Капков С. Любимые комики — М.: Алгоритм-книга, 2005.
  • Лилиан Малкина. Артистка на экспорт. — СПб.: Балтийские сезоны, 2009.
  • Капков С. В. Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). — М. Эксмо: Алгоритм, 2011. — 352 с. — ISBN 978-5-699-52042-8. — Глава «Кругленькая, весёлая и…» Лилиан Малкина С. 275—295, фильмография С. 342. (рос.)

Посилання