Оскільки постать Бандери за доби СРСР була заборонена панівною комуністичною ідеологією, а діяння борця за незалежність України розглядалися лише з позицій боротьби з українським націоналізмом, а також через призму військової жорстокості, і, таким чином, часто викривлювалися й фальсифікувалися, усі сучасні пам'ятники Бандері в Україні встановлені в 1990-ті — 2000-ні роки.
Городенка. Гранітне погруддя відкрите 30 листопада2008 року. Автор — скульптор Іван Осадчук,[5] однак він свого авторства не визнає, вважаючи, що остаточний проєкт зіпсували будівничі.[6]
Воля-Задеревацька (Стрийський район).[18] У селі існує бронзовий пам'ятник-погруддя Бандери на масивному постаменті, стела з барельєфом на алеї борців за незалежність України та плита з барельєфом біля будинку-музею родини Бандер.
Горішній (Пустомитівський район). Встановлена багатофігурна бронзова композиція з фігур Степана Бандери, Романа Шухевича й Тараса Шевченка під Покровом Божої Матері, відкрита 25 серпня2011.
Бережани. Пам'ятник Степану Бандері знаходиться на однойменній вулиці. [7]
Пам'ятник Степанові Бандері в Бережанах
Бучач. Пам'ятник Степанові Бандері відкрито в Бучачі 15 жовтня2007 року на Південному масиві неподалік центру.[34] Споруджений з ініціативи представників української діаспори, Союзу Українок, ОУН, КУНу, НРУ, Всеукраїнського братства ОУН-УПА, Товариства політв'язнів коштом діаспорян, мешканців району та вихідців із Бучаччини, приватних підприємців регіону[35][36][37][34].
Кременець. Пам'ятник-погруддя провідникові ОУН Степанові Бандері урочисто відкрито наприкінці серпня 2011 року, і символічно присвятили Дню Незалежності. Розташований монумент у центрі Кременця на земельній ділянці, яка належить місцевому підприємцю та меценату Володимирові Чубу, який і взяв на себе всі організаційні та матеріальні витрати.[40] Автор — скульптор Микола Король.
Підволочиськ.[23] Погруддя Степану Бандері відкрите в 2006 році і знаходиться на однойменній вулиці.
↑Відкрито пам’ятник Степанові Бандері. tsm.if.gov.ua(укр.). Сайт Тисменицького району Івано-Франківськой області. 9 жовтня 2007. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.