Вербів (Нараївська сільська громада)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Вербів .
Дорожній знак при в'їзді в село Статуя Божої Матері Школа Пам'ятний знак з нагоди проголошення незалежності України Ве́рбів — село в Україні , у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області .
Поштове відділення — Вербівське.
До 5 квітня 2019 року адміністративний центр Вербівської сільської ради . Підпорядковані хутори Калинівка, Розсохи, Старий Вербів.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[ 1]
Населення — 856 осіб (2001). Дворів — 302[ 2]
У селі бере початок річка Гори , права притока Золотої Липи . У селі є вулиці: Берегова, Бічна, Богдана Хмельницького, Зелена, Івана Франка, Лесі Українки, Мазепи, Миру, Підгірна, Підлісна, Садова, Сонячна, Стуса, Тиха, Центральна, Шевченка, Шкільна[ 3] Вербовець , права притока річки Гори.
Для села характерний помірно континентальний клімат . Вербів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Вербова
Показник
Січ.
Лют.
Бер.
Квіт.
Трав.
Черв.
Лип.
Серп.
Вер.
Жовт.
Лист.
Груд.
Рік
Середній максимум, °C
−1,5
0,0
4,8
12,8
18,8
22,0
23,4
22,8
18,4
12,6
5,5
0,6
11
Середня температура, °C
−4,4
−2,9
1,3
8,0
13,5
16,7
18,1
17,4
13,4
8,1
2,6
−1,9
7
Середній мінімум, °C
−7,2
−5,7
−2,2
3,3
8,2
11,5
12,8
12,0
8,4
3,7
−0,2
−4,3
3
Норма опадів, мм
33
32
34
50
77
91
96
71
57
40
38
41
660
Джерело: [ climate-data.org]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 4]
У селі знайдено скарб із коштовностями 12 — початку 13 століття (зберігаються у Львівському історичному музеї ).
Перша писемна згадка про село походить з 1448 року[ 5]
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84 %[ 6]
Діяли товариства «Просвіта» (від 1898 ), «Січ» .
28 квітня 1944 р. в селі Новий Вербів у ході сутички чоти УПА з відділом німців з організації «Тодт» загинули 5 німців, 2 поранені, 3 полонені. Того ж дня прибуло ще 15 німців, їх роззброєно і відпущено.[ 7]
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[ 8]
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165 [ 9]
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (кам'яна). Збудована у 1938—1939 роках за проектом Льва Левинського .[ 10]
Діє музей історії села.
Встановлено пам'ятники:
на честь скасування панщини (відновлено 1989 )
на честь 550-ліття села (1998 )
пам'ятник-погруддя Т. Шевченка (1983 ),
погруддя С. Бандери (2003 ; скульптор П. Кулик, фундатор Д. Пилипець),
пам'ятну стелу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, (1985 ),
пам'ятні хрести на честь:
проголошення незалежності України
на честь борців за волю й державність України, встановлено 1942 р. місцевими націоналістами за наказом провідника ОУН Степана Бандери.(джерело?) Хрест було знищено у 1953 році Радянською владою. Пам'ятний хрест відновлено у 2008 році.
Меморіальні таблиці:
Я. Бабуняку
І. Бабуняку
М. Семчишину («Дону»)
монумент «Борцям за волю України» (2001 ),
пам'ятну арку на честь 555-ліття села (2003).
1 сотня[ 13] стрілець Бідула Василь, 1895 р. н.
стрілець Костів Теодор, 1896 р. н.
4 сотня[ 14] старший стрілець Семчишин Дмитро, 1895 р. н.
стрілець Бай Петро, 1896 р. н.
стрілець Білоус Петро, 1896 р. н.
стрілець Борик Дмитро, 1897 р. н.
стрілець Варчак Осип, 1895 р. н.
стрілець Депас Іван, 1893 р. н.
стрілець Дуда Андрій, 1895 р. н.
стрілець Івахів Гринько, 1894 р. н.
стрілець Равлецький Семко, 1893 р. н.
стрілець Стецюк Василь, 1894 р. н.
стрілець Фундиґа Андрій, 1896 р. н.
7 сотня[ 15] стрілець Бридун Іван, 1896 р. н.
стрілець Івахів Федь, 1896 р. н.
8 сотня[ 16] стрілець Штепований Микола, 1897 р. н.
літератори І. Білоус та Г. Лесів-Гультай,
Лідія Кутна — українська архітекторкасамодіяльні художники Я. Крук, Я. Макогін,
священник, громадсько-культурний діяч Василь Кушнір ,
майстер народної творчості К. Лужецька,
журналіст Я. Павлів,
окружний провідник ОУН Михайло Семчишин,
заслужений працівник промисловості, член-кореспондент Академії Наук України П. Чепіль.
літератори:
М. Дуда,
М. Каня,
І. Кочило,
О. Козак,
М. Кондрат,
самодіяльний композитор І. Петрів.
Селу присвячено історичний нарис С. Хамара (1998 р.).
