Стаття Пам'ятники Москви (рос.Памятники Москвы) призначена як для інформативного, так і візуального ознайомлення з основними пам'ятниками, меморіалами і скульптурними групами в столиціРосіїмістіМосква, а також наведення за можливістю даних з історії спорудження та авторів пам'яток монументального мистецтва в місті.
У Москві велика кількість різноманітних меморіалів, пам'ятників, монументів, сульптурних груп, пам'ятних знаків, погрудь (бюстів) і фігур. Будучи протягом значного часу XX століття столицею Радянської імперії, а також лишаючись у наш час мультикультурним мегаполісом, Москва має велику кількість «вшанованих у камені» діячів багатьох країн і народів.
Список пам'ятників
Пам'ятники Москви подаються у формі таблиць за окремими адміністративними округами міста (10) станом на поточний момент, за можливістю вказуються вихідні дані — розташування та точні географічні координати, дати встановлення, авторів, додаткові відомості тощо, наводяться фото. Всередині таблиць пам'ятники розміщені за іменами, кому (або чому) присвячені, а групуються за абеткою. Список є неповним і постійно редагується. До списку, зазвичай, не включаються пам'ятники (переважно бюсти) на території підприємств, натомість паркові, а також на території публічних і культових об'єктів (Московського Кремля, музеїв, вишів, соборів тощо), за можливістю, наводяться.
у сквері біля головного корпусу Московського державного технічного університету ім. Н. Е. Баумана (вул. 2-а Бауманська)
Блоку Олександрові
у сквері на вулиці Спиридонівці
Борцям Революції 1905 року
біля станції метро «Вулиця 1905 року» на площі Краснопрєсненська застава
Буніну Івану
у сквері на вулиці Поварській
Висоцькому Володимиру
на Страсному бульварі
Воїнам-десантникам
у сквері на вулиці Радянської Армії
Воровському Вацлаву
на майданчику перед будинком № 21/5 вулиці Кузнецький Міст
Пам'ятник В. В. Воровському, російському революціонеру польського походження і одному з перших радянських революціонерів установлено в 1-у річницю його смерті 11 травня1924 року. Автор — скульптор І. М. Кац. У 2008 році проведено першу за час від спорудження реставрацію пам'ятника, що є пам'яткою регіонального значення[1].
Героям-школярам, пам'ятний знак
на фасаді школи № 110 (Столовий перевулок, 10)
Автор — скульптор Д. Ю. Мітлянський
Героям Плевенської битви
на площі Іллінська брама
Герцену Олександрові
у сквері на Тверському бульварі
Гоголю Миколі
у скверику на Нікітському бульварі
Пам'ятник, що є першим (найстаршим) пам'ятником російському та українському письменнику М. В. Гоголю установлено в подвір'ї будинку, де проживав (Нікітський бульвар, буд. 7-а). Автор пам'ятника М. А. Андрєєв створив його у 1904—09 рр., і початково пам'ятник стояв на Гоголівському бульварі, але 1951 року за особистою вказівкою Сталіна його звідти було прибрано, а вже за Хрущовської «відлиги» встановлено на сучасному місці[2].
Гоголю Миколі
на початку Гоголівського бульвару
«Новий» пам'ятник М. В. Гоголю — встановлений 1952 року. Автор — радянський скульптор М. Томський, чий проект було обрано на спеціально оголошеному конкурсі[2].
Погруддя італійського поета, письменника та політика часів ВідродженняДанте Аліґ'єрі було встановлено згідно з розпорядженням мера Москви Ю. М. Лужкова № 1129-РМ від 26 жовтня2000 року[4]. Автор — італійський скульптор Рінальдо Пірас. Погруддя передано в дарунок Москві урядом Італії та муніципалітетом міста Рима за участі Товариства імені Данте Аліґ'єрі[3].
«Новий» пам'ятник Ф. М. Достоєвському було встановлено до 850-річчя Москви 1997 року. Автор — російський скульптор О. І. Рукавішніков[6].
«Дружба навіки», монумент / в пам'ять 200-ліття добровільного приєднання Грузії до Росії
на Тішинській площі
Споруджено влітку 1983 року. Автор — скульптор З. К. Церетелі. Є подарунком Грузинської РСР Москві[3].
Дружбі вірменського і російського народів, пам'ятний знак / Єдиний хрест, пам'ятний знак
у сквері, розташованому на розі площі Нікітські Ворота і вулиць Великої і Малої Нікітських.
Після реконструкції майданчику на площі Нікітські Ворота зі східного боку Церкви Вознесіння Господнього тут було розбито сквер. У 1997 році (рік святкувань 850-ліття Москви), в сквері, поблизу церковної огорожі було встановлено гранітний пам'ятний знак «Єдиний хрест» (авторська назва), присвячений дружбі народів Вірменії та Росії (через що іноді скульптуру називають Дружбі вірменського і російського народів, Слався у віках дружба народів Росії та Вірменії тощо. Автори — скульптори Ф. М. і В. Ф. Согояни[7]. Пам'ятний знак є подарунком Вірменії Москві.
Екіпажу атомного підводного крейсера «Курськ»
у сквері на вулиці Радянської Армії
Енгельсу Фрідріху
на площі Пречистєнські Ворота
Пам'ятник німецькому підприємцю та мислителю, соратнику і спонсору Карла Маркса, було встановлено 1976 року. Автор — скульптор І. Козловський[5].
Єсеніну Сергію
на Тверському бульварі
Встановлено 1995 року. Автори — скульптор А. А. Бічуков та архітектор А. В. Клімочкін.
Жертвам політичних репресій в СРСР, пам'ятний камінь
перед головною будівлею ФСБ (кол. КДБ) на Луб'янській площі
біля театрального центру на Дубровці на вулиці Мельникова
Меморіал в пам'ять жертв і потерпілих Трагедії Норд-Осту23 жовтня — 26 жовтня2002 року відкрито в першу річницю трагічної події 23 жовтня2003 за значного скупчення людей (і за відсутності перших осіб держави) біля будівлі, де сталась трагедія[8]. Автор — скульптор О. М. Бєлашов.
Загиблим на стадіонах світу / Тим, що загинули 20 жовтня 1982 року в Лужниках
неподалік трибуни «В» стадіону «Лужники»
Пам'ятний знак, що присвячується всім жертвам, які реєструвались під час непередбачуваних надзвичайних ситуацій на спортивних спорудах світу, і зокрема, загиблим під час тисняви після матчу Кубку УЄФА20 жовтня1982 року (правду про цю трагедію було замовчано)[10], було встановлено 22 жовтня1992 року (на 10-ліття від трагічної події). Автори — архітектор Георгій Луначарський і скульптор Михайло Сковородін. Ініціатором створення пам'ятника виступив клуб фанів-вболівальників московського «Спартака».
у сквері ім. 1905 року на площі Краснопрєсненська застава
Встановлено 1967 року. Скульптура, присвячена збройному повстанню краснопрєсненських робітників у грудні 1905 року в ході Революції 1905—1907 років, є точною копією однойменного творіння радянського скульптора І. Д. Шадра, виконаного ним у гіпсі в 1925—27 рр. (відлите в бронзі1947 року). Архітектурну ув'язку скульптури здійснили архітектори М. Н. Казарновський і Л. Н. Матюшин[11]. Прикметно, що в Києві є копія скульптури — подарунок Москви, встановлена 1982 року[12].
перед входом до Палацу культури МДТУ ім. М. Е. Баумана на розі Рубцовської набережної та Госпітального перевулку[13]
Пам'ятник радянському вченому академіку С. П. Корольову. Автор — архітектор А. Н. Бурганов.
Крилову Івану
у Єрмолаєвському провулку
Крупській Надії
на Сретенському бульварі
Встановлено 1976 року. Автори — скульптори Є. Ф. Бєлашова і А. М. Бєлашова, архітектор В. Л. Воскресенський.
Кунанбаєву Абаю
на Чистопрудному бульварі
Пам'ятник великому казахському поетові, письменнику, громадському діячеві Абаю Кунанбаєву встановлено 2006 року. Автори — скульптор М. Айнеков та архітектор В. Романенко.
Пам'ятник німецькому політекономісту Карлу Марксу, чиї ідеї стали одним з джерел ідеології ленінізму, панівної в СРСР, було встановлено 1961 року. Автор — скульптор Л. Кербель[5].
Маяковському Володимиру
у центрі Тріумфальної площі (до 1992 року — площа Маяковського)
Пам'ятник російському поетові-новатору і публіцисту В. В. Маяковському було встановлено 1958 року. Автор — скульптор О. П. Кібальніков.
Пам'ятник великому узбецькому поетові і мислителю Алішеру Навої було урочисто (за участю московської влади і представників із Узбекистану) відкрито 2003 року. Автор пам'ятника — заслужений діяч мистецтв Узбекистана Равшан Мвртаджиєв. Пам'ятник є подарунком Москві від Узбекистана[14].
поблизу Церкви Вознесіння Господнього на площі Нікітські Ворота
Відкрито 6 червня1999 року (день 200-ї річниці від дня народження О. С. Пушкіна) біля Церкви Вознесіння Господнього, де вінчалися Олександр Пушкін і Наталя Гончарова. Автори — скульптор М. В. Дронов та архітектори М. А. Бєлов і М. О. Харитонов. Попри загальне сприйняття фонтану-ротонди, існують критичні відгуки щодо нього[15].
Нізамі
біля будівлі Посольства Азербайждану в РФ (Леонтьєвський перевулок, 16)
Пам'ятник великому азербайджанському поетові й мислителю Нізамі Гянджеві встановлено 1991 року. Він є подарунком Азербайджану Москві[16]. Автори — скульптори Т. і Е. Зейналови[3].
Нікуліну Юрію
біля Московського цирку на Цвєтному бульварі
Пам'ятник радянському актору-коміку встановлено 2000 року. Автор проекту — скульптор Ю. Рукавішніков. Пам'ятник являє собою бронзову фігуру Юрія Нікуліна як персонажа зі стрічки «Кавказька полонянка», що ніби виходить із бронзового ж кабріолету.
Початково обеліск було встановлено на честь 300-річчя російської царської династії Романових1914 року, але 1918 року за вказівкою Леніна обеліск переобладнали на честь революційних діячів та мислителів. Автор — архітектор С. А. Власьєв. Від 1966 року на сучасному місці розташування[3].
Пам'ятник радянському російському театральному діячеві, творцю і багаторічному керівнику московського Московського Центрального театра ляльокС. В. Образцову був урочисто відкритий 1 червня2006 року. Скульптуру ж із бронзи, за основу якої була взята порецелянова фігурка 1950-х авторства Іллі Слоніма, було створено 2001 року до 100-ліття від дня народження Сергія Образцова. Автор пам'ятника — народний художник Росії, академік Олександр Бєлашов[17].
Пам'ятник російському царю-реформатору Олександру ІІ було урочисто (за участі міністра культури РФ, патріарха РПЦАлексія II, мера Москви Ю. М. Лужкова, інших чиновників, духовенства та громадськості) відкрито 7 червня2005 року. Автори — народний художник Росії скульптор А. І. Рукавішніков та архітектори І. Н. Воскресенський і С. А. Шаров. Пам'ятник споруджено за сприяння спонсорів[18].
Островському Олександрові
перед будівлею Малого театру на Театральній площі (на розі з вул. Пєтровка)
Першому супутнику / Творцям першого штучного супутника, пам'ятний знак
Пам'ятник російському поетові О. С. Пушкіну було урочисто відкрито 6 червня1880 року (на 101-у річницю від дня народження) на Страсній площі (тепер Пушкінська) на початку Тверського бульвару (1950 року перенесено на протилежний бік площі). Автор пам'ятника — російський скульптор Олександр Михайлович Опєкушин.
Пушкіну Олександрові і Гончаровій Наталі
на вул. Арбат
Рахманінову Сергію
на Страсному бульварі
Реріхам Миколі і Олені
на тлі фасаду «Міжнародного Центру Реріхів» (Малий Знаменський перевулок, буд. 3/5)
Пам'ятник Реріхам встановлено 9 жовтня1999 року під час ювілейних святкувань, присвячених 125-річчю від дня народження Миколи Реріха і 120-літтю Олени Реріх.
Рєпіну Іллі
на Болотній площі
Пам'ятник великому українському та російському живописцю І. Ю. Рєпіну було відкрито 1958 року. Автори — скульптор М. Г. Манізер та архітектор І. Є. Рожин.
Руставелі Шота
у сквері на площі Грузинській
Семашка Миколи, бюст
на вулиці Велика Піроговська
Синілкіній Анні
біля Палацу спорту на території спорткомплексу «Лужники»
Пам'ятник Анні Іллінічні Синілкіній, заслуженому робітнику культури РСФСР, колишньому президенту національної Федерації фігурного катання, керівнику Палацу спорту «Лужиники» напротязі 38 років, був урочисто відкритий 13 березня2005 року (спеціально приурочено до відкриття чергового ЧС з фігурного катання)[19].
Старостіну Миколі
на Алеї видатних спортсменів Росії на території спорткомплексу «Лужники»
Стрельцову Едуарду
біля споруди «Мультиспорт» на Алеї видатних спортсменів Росії на території спорткомплексу «Лужники»
на Шмітовському проїзді (на розі з вул. 1905 року).
Шолохову Михайлу
у сквері посередині Гоголівського бульвару
Автори — скульптори Александр Іуліані та Філіпп Рукавішніков; архітектори Ігор та Антон Воскресенькі.
Шухову Володимиру
на Сретенському бульварі з боку Тургенівської площі
Пам'ятник російському інженеру-винахіднику і вченому-математику В. Г. Шухову відкрито 2 грудня2008 року. Автори — група скульпторів на чолі з С. Щербаковим[20].
Яригіну Івану
на Алеї видатних спортсменів Росії на території спорткомплексу «Лужники»
Пам'ятник визначному радянському борцю І. С. Яригіну було встановлено 7 листопада1998 року (у 50-у річницю від дня його народження і за рік по смерті).
Яшину Льву
на Алеї видатних спортсменів Росії на території спорткомплексу «Лужники»
Пам'ятник російському футболісту-голкіперу Л. І. Яшину встановлено 1997 року. Автор — скульптор Олександр Іуліанович Рукавішніков.
в пам'ять про революційну боротьбу московських робітників у вересні 1905 року і в жовтні 1917 року, пам'ятний камінь
на Тверському бульварі
на честь фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА розіграшу 2007—2008 років, пам'ятний знак
Авіаторам, що загинули на Ходинському полі, пам'ятний камінь
у Парку Авіаторів (Чапаєвському)
Вільямсу Василю
на вулиці Тімірязєвській (біля буд. № 49)
Пам'ятник радянському ґрунтознавцю-агроному Василю Робертовичу Вільямсу встановлено 1947 року. Автори — скульптор С. О. Махтін та архітектор І. А. Француз.
«Вічна угорсько-радянська дружба», пам'ятний знак
у парку Дружби на Ленінградському шосе
Вучетича Євгена, бюст
біля будівлі префектури Північного адмінокругу Москви на вулиці Тімірязєвській
Встановлено 1981 року неподалік будівлі тодішнього Тімірязєвського райкому КПРС. Автор — скульптор З. І. Азгур.
Монумент в ознаменування досягнень радянського народу в освоєнні космосу було встановлено 1964 року. Автори — скульптор А. П. Файдиш-Крандієвський та архітектори А. Н. Колчін і М. О. Барщ. Вже у 2000-х рр. монумент було доповнено архітектурними зображеннями планет Сонячної системи і пам'ятником С. П. Корольову[22].
Пам'ятник російському офіцеру С. Л. Бухвостову було відкрито 20 серпня2005 року. Автор — російський скульптор В'ячеслав Михайлович Кликов.
Гвардійцю Преображенського полку
на Преображенській площі
Гвардійцю Семенівського полку
на Семенівській площі
Робітникам Лефортовського заводу, що полягли у Великій Вітчизнянній війні
на вулиці Електрозаводській
Робітників МШК ім П. П. Щербакова — воїнів Великої Вітчизняної війни, меморіал
на вулиці Електрозаводській (зараз на території бізнес-центру «Лефортово»
Саперам, що полягли у Великій Вітчизняній війні, меморіал
перед Ізмайлівською гімназією (№ 1508), вул. Пєрвомайська, 65а
Пам'ятник-меморіал відкрито 8 травня1980 року (у 35-у річницю Дня Перемоги). Автори — скульптор С. Ф. Захльобін та архітектор Є. Ф. Махначов[23]. У 2000 році пам'ятник реконструйовано.
у Краснокурсантському сквері з боку вулиці Красноказарменної, 9
Пам'ятник воякам французького винищувального авіаційного полку «Нормандія-Німан», що у ІІ Світову війну воювали проти країн Осі на радянсько-германському фронті в 1943—45 роках було урочисто відкрито 10 жовтня2007 року[24]. Пам'ятник споруджений за проектом авторського колективу: скульптор народний художник РФ А. Н. Ковальчук, архітектори М. В. Корсі та заслужений архітектор РФ А. К. Тихонов[25].
Михайлову Євгену
на вулиці Михайлова
Папернику Лазарю
на вулиці Паперника
Пролетаєву Федору
на Єсенінському бульварі (на розі з вулицею Пролєтаєва)
на вулиці Косигіна (буд. № 17; на розі з проспектом Вернадського)
Скульптуру радянського пропагандистського персонажа встановлено 1972 року. Автори — скульптор В. К. Фролов та архітектор В. С. Кубасов[26].
Косигіну Олексію
біля будинку № 8 на вулиці Косигіна
Пам'ятник радянському державному і партійному діячеві, голові радянського уряду протягом 16 років О. М. Косигіну встановлено біля будинку, де він жив, 2008 року. Автор — М. В. Томський[27].
Неру Джавахарлалу
у сквері на східному боці площі Джавахарлала Неру (на розі з Ломоносовським проспектом, проспектом Вернадського і вулицею Миколи Коперника).
у сквері на вулиці Багрицького (на розі з Сафоновською вулицею)
Пам'ятник радянському російському поетові (уродженець Одеси) Е. Г. Багрицькому встановлено 1982 року. Автори — скульптор В. Г. Шатуновська та архітектори В. В. Богданов і В. П. Соколов[29].
Бутлерову Олександрові
на вулиці Академіка Хохлова, 1 перед хімічним факультутом МДУ (корпус № 3)
Монумент Перемоги на Поклонній горі урочисто відкрито 9 травня1995 року (50-а річниця Дня Перемоги) у складі Меморіального комплексу Перемоги. Автор — російсько-грузинський скульптор З. К. Церетелі.
Пам'ятник радянському російському фізику, організатору та керівнику робіт в атомній науці і техніці в СРСР, академіку АН СРСР (1943) І. В. Курчатову встановлено на однойменній площі 1971 року. Автори — скульптор Іуліан Рукавішніков та архітектори Михайло Богданов і Михайло Круглов. Незвичайний пам'ятник-«Голова академіка Курчатова» виконаний із бронзи й лабрадориту[3].
↑Матеріали про шкільний музей і пам'ятник опубліковані в збірнику нарисів про пам'ятники слави інженерних військ «Мужество, воспетое в камне» (Калининград: КВИОЛКУ ИВ им. А. А. Жданова, 1988, 112 с., іл.) та в Энциклопедия военно-исторических музеев системы образования города Москвы (РКПОО «Атлантида -XXI век» АО «Московские учебники» Москва 2004, стр. 180).