Палій Микола Іванович

Микола-Мирослав Іванович Палій
Микола-Мирослав Іванович Палій
Псевдонім	Микола Гурко
Народився	7 грудня 1911 ; с. Богданівка, нині Тернопільський район Тернопільська область Україна
Помер	23 липня 1994 (82 роки) ; Белойт, Рок, Вісконсин, США
Поховання	США
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	перекладач, літератор, науковець
Знання мов	українська
Мова творів	українська, англійська, іспанська,
Напрямок	іспаністика
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

~~|Примітки=~~

Палі́й Мико́ла-Миросла́в Іва́нович (7 грудня 1911, Богданівка, Галичина — 23 липня 1994, Білойт, Вісконсин, США) — перекладач, романіст-іспаніст, довголітній дійсний член НТШ. Один із псевдонімів — Микола Гурко.

З життєпису

Навчання

Народився 7 грудня 1911 року в с. Богданівка тепер Тернопільського району в Галичині в сім'ї о. Івана та Анни (Шкільник). Початкову освіту отримав у рідному селі, а потім закінчив гімназію в Тернополі та Малу семінарію у Львові. Вищі студії продовжив у Римі на філософському факультеті, а потім перевівся на медичний, який завершив, одержавши диплом лікаря-хірурга 1940 р.^[1]

На еміграції в США

Переїхав до США. У 1943—1950 рр. навчався в університеті штату Огайо на факультеті романських мов із поглибленим вивченням іспанської мови. Далі продовжив студії іспаністики в країнах Центральної Америки: Коста-Рика, Нікарагуа та в університеті Сальтільйо (Мехіко), 1968 р. здобув докторат з іспаністики. Деякий час працював за своєю спеціальністю, викладаючи в університеті штату Огайо, а з 1950 р. — доцент, пізніше професор іспанської та італійської мови і літератури^[1]. Голова Східноєвропейського відділу в Білойт коледжі (США).

Сім'я

Діти: Микола Борислав Палій і Лідія Анна-Марія Г'юм.

Творчість

Залишив багату літературно-творчу спадщину. Писав українською, англійською та іспанською мовами. Автор низки літературних творів: повістей «Надійні дні» (1949), «Марі, Марі» (1967), «Сентиментальна Україна» (1976), «Дудьо і я» (1980), «Весноосінь» (1991); автор перекладів з іспанської на українську мову, наукових статей, есе, рецензій. Серед численних (понад 200) праць: «Польська література після війни», «Характер польської повоєнної літератури». Часто писав під різними псевдонімами. Записав свою багату і цінну бібліотеку й архів Науковому Товариству ім. Шевченка в Нью-Йорку^[1]. Архів Миколи Мирослава Палія зберігається у 323 фонді Архіву-музею ім. Д. Антоновича Української Вільної Академії наук у США^[2].