Павло Ґродзицький

Павло Ґродзицький
Народився	не пізніше 1610  Республіка Польща
Помер	1645[1][2]  Львів, Корона Королівства Польського
Країна	Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Посада	Artillery General of the Crown^d[2]
Військове звання	генерал
Рід	Grodzicki^d
Медіафайли у Вікісховищі

Павло́ Ґродзи́цький з Ґродзіська гербу Лада (пол. Paweł Grodzicki; пом. 1645, Львів) — польський архітектор і військовий інженер.

Біографія

Син шляхтича, коморного Луківської землі (лат. Terra Lucoviensis) Войцеха Ґродзицького. Його братом був Кшиштоф Ґродзицький,[3] дрогобицький староста і кам'янецький каштелян[4]. Вивчав у Голландії військову справу,[3] артилерію^[джерело?], інженерію та військову архітектуру[5] (сюди був висланий навчатись Миколаєм Сенявським[3] з Гранова)[6] і Франції^[джерело?]. Брав участь у війнах Речі Посполитої з московитами, турками, татарами і шведами, мав звання полковника. Брав участь у посольській місії князя Христофора Збаразького до турків[3] у 1633 році.

1637 року Владислав IV Ваза призначив Павла Ґродзицького генералом коронної артилерії (за іншими даними, першим старшим артилерії (лат. praefectus artilleriae Regni)[3]). Беручи приклад з голландців, прагнув стандартизувати калібри артилерії Речі Посполитої. 1633 року виконував огляд і обміри львівських валів[7]. Збудував ряд військових споруд у Львові, зокрема Королівський арсенал та арсенал Сенявських, керував спорудженням Босацької фіртки в міському мурі у 1643—1645 роках[8]. Спорудив також арсенали у Варшаві, Барі, Кракові та Мальборку, монастир оо. Францисканів у Межирічу Острозькому[9]. За припущеннями деяких дослідників, займався реконструкцією Свірзького замку[10]. Як живописець-аматор, ймовірно, був автором образів єзуїтського костелу в Познані[11]. 18 березня 1634 року в таборі під Гордзювкою (пол. Hordziówka) король дозволив Миколаю Сенявському цесію села Батин (пол. Batyn), яке він посідав правом «доживоття», на користь Павла Ґродзицького[5].

Дружина — Уршуля з Кросновських, по його смерті її другим чоловіком став Миколай Беґановський, шлюб уклали 1646 року[12]. Спільно з дружиною «тримав» Мостівське староство. Опікуном доньки став брат.

Помер 1645 року у Львові, був похований у каплиці Матері Божої Ченстоховської (каплиці Бучацьких[13]) римо-католицької катедри Львова. Брат надав кошти для виготовлення пам'ятника.

Пам'ять про братів Ґродзицьких у Львові була увічнена в назві вулиці у 1871—1944 роках (нині вулиця Друкарська)[14].

• 
  Королівський арсенал у Львові
• 
  Арсенал у Варшаві
• 
  Арсенал Сенявських у Львові
• 
  Межиріцький монастир

Примітки

1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
2. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 37. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
   d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
3. Przyboś A. Grodzicki z Grodziska Paweł h. Łada (zm. 1645)… — S. 617.
4. Przyboś A. Grodzicki z Grodziska Krzysztof h. Łada (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 616. (пол.)
5. Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636)^[недоступне посилання] // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — S. 136. (пол.)
6. Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636)… — S. 135.
7. Вуйцик В. С. Фортифікатори Львова XV—XVII ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1994. — № 2. — С. 22.
8. Вуйцик В. С. Львівські хвіртки. Штрих до історії міських фортифікацій // Галицька брама. Львів. — № 9-10 (57-58). — С. 15.
9. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. — Київ, 2002. — С. 88. — ISBN 966-575-035-6.
10. Старосольський І. До історії Свірзького замку // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 17. — Львів, 2007. — С. 17. — ISBN 966-95066-4-16.
11. Rastawieck E. Grodzicki Paweł // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa : drukarnia S. Orgelbranda księgarza i typografa, 1857. — T. 3. — S. 218. (пол.)
12. Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601—1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)
13. Józefowicz J. Kronika miasta Lwowa od roku 1654 do 1690. [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Lwów : Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1854. — S. 237—238. (пол.)
14. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 21. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

• Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 643. — ISBN 978-966-7007-68-8.
• Przyboś A.. Grodzicki z Grodziska Paweł h. Łada (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 617—618. (пол.)

Посилання

• Paweł Grodzicki z Grodziska h. Łada (ID: 7.162.15) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)