Павлович Сергій Костянтинович

Павлович Сергій Костянтинович

С. Павлович — у другому ряду посередині
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімПаляшук[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 вересня 1875(1875-09-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Осовці, Кобринський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 вересня 1940(1940-09-16) (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСвято-Єфросинівський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпубліцист, перекладач, педагог, богослов Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіленська духовна семінарія і Київська духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВільнюська білоруська гімназія Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівбілоруська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоБілоруське наукове товариство і Товариство білоруської школи Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Павлович Сергій Костянтинович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сергій Костянтинович Павлович (біл. Сяргей Канстанцінавіч Паўловіч, псевдонім: Паляшук, 25 вересня 1875(18750925) року, c. Восовці Кобринський повіт, Гродненська губернія, нині Дорогичинський район, Берестейська область — 16 вересня 1940 року, Вільнюс) — білоруський педагог, публіцист, громадський та культурний діяч.

Життєпис

Походив з духовенства.

Закінчив православну Вільнюську семінарію, Київську духовну академію (1899).

Працював у церковних закладах.

У 1909–1913 — викладач чоловічої 4-класної вчительської семінарії, реального училища імені Іопшиної, приватної жіночої гімназії імені Анісімової в Рогачеві Могильовської губернії (1909–1912).

У 1913–1918 — інспектор народних шкіл Вовковиського району Гродненської області.

У 1920-ті жив у Вільнюсі.

Член Білоруського наукового товариства; один із керівників Товариства білоруської школи.

У 1925–1928 — викладач і директор Вільнюської білоруської гімназії. Пропагував ідеї робочої школи. Активно виступав проти полонізації. Критикував примусове адміністрування в білоруських школах латинською мовою (брошура «Некалькі ўваг аб беларускім „Лемантары“ Ст. Любіч-Маеўскага», 1929).

Але Павлович також використовував латинський алфавіт (ABC «Zasieúki», 1937). Автор шкільних підручників та посібників. У публіцистці (особливо на сторінках того часу «Беларускі летапіс») багато уваги надавав питанням самоосвіти та домашньої освіти, культурно-освітньої роботи, релігійної освіти. Був заарештований польською владою в 1930 і 1933. У 1937 році видавав дитячий журнал «Снапок».

Бібліографія

  • Свяшчэнная гісторыя Старога Завету. Вільня, 1926;
  • Пазашкольная асвета. Культурна-асветная праца ў гуртках ТБШ. Вільня, 1928;
  • Пішы самадзейна: Развіццё навыку самастойнага пісьма. Ч. 1. Вільня, 1928;
  • Метадычныя ўвагі да пасобніка «Пішы самадзейна». Вільня, 1929;
  • Свяшчэнная гісторыя Новага Завету. Вільня, 1936;
  • Першыя зерняткі. Вільня, 1936.

Примітки

Література

  • Маракоў Л. У. Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.ракоў Л. У.
  • Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.
  • Маракоў Л. У. Репресоване православне духовенство та церковники Білорусі 1917—1967. Енциклопедичний довідник у 2 томах. Т. 2 . — Мн., 2007.
    • Антология педагогической мысли Белорусской ССР. М., 1986
    • Пам'ятна книга Могильовської губернії.
    • Народная адукацыя і педагагічная навука ў Беларусі (1917—1945). Мн., 1993
    • Вабішчэвіч А. Каб жыць пад сваім небам: Навукова-педагагічная спадчына Сяргея Паўловіча // Голас Радзімы. 1996, 19, 26 снеж.
    • ЭГБ, т. 5.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia