|
Омана «Мот-і-бейлі»Омана Мот-і-бейлі (названа на честь структуру замку Мот-і-бейлі ) — це форма аргументації та неофіційна помилка, коли сперечальник об’єднує дві позиції, що мають спільні риси: одну скромну й легко захищувану («мот») і другу — значно більш суперечливу й важко захищувану («бейлі»).[1] Дискутант висуває суперечливу позицію, але, коли її оскаржують, наполягає, що мав на увазі лише помірковану позицію.[2][3] Відступивши до «моту», він може заявити, що «бейлі» не було спростовано (оскільки критик відмовився атакувати «мот») або що критик діє нечесно, прирівнюючи атаку на «бейлі» до атаки на «мот».[4] Історія Філософ Ніколас Шакель, який ввів цей термін,[1] вважає за краще говорити про доктрину Мот-і-бейлі, а не про помилку.[3] У 2005 році Шакель так описав посилання на захист середньовічного замку.[2] Замок мот-і-бейлі — це середньовічна оборонна система, в якій кам’яна вежа на пагорбі («мот») оточена ділянкою землі («бейлі»), яку своєю чергою захищає рів або інший бар’єр. «Мот» — не придатне для постійного проживання. Його єдина функція — захищати «бейлі», що є основною цінністю. У риториці «бейлі» символізує філософську доктрину чи позицію, яка є бажаною для її прихильника, але слабко захищеною. «Мот» — це обороноздатна, але небажана позиція, до якої доводиться відступати під тиском. Початковим поштовхом Шекеля була критика того, що він вважав двозначними процесами аргументації в роботах таких академіків, як Мішель Фуко, Девід Блур, Жан-Франсуа Ліотар, Річард Рорті та Бергер і Лакманн, а також у постмодерністських дискурсах загалом.[2][4] ПрикладиПрикладом, наведеним Шакелем, є твердження «мораль є соціально сконструйованою». У цьому випадку «мот» означає, що наші уявлення про добро і зло є соціально сформованими, тоді як «бейлі» — що добра і зла не існує взагалі.[3] За словами Шекела, концепція знання в межах «сильного» підходу Девіда Блура до соціології наукового знання використовує оману «мот і бейлі». Блур стверджує, що знання — це те, що люди вважають знанням, не розрізняючи переконання, які є широко прийнятими, але хибними, і ті, що відповідають реальності. У цьому випадку «мот» — це ідея, що ми називаємо знанням те, що загалом вважається таким, а «бейлі» — що наукове знання нічим не відрізняється від будь-яких інших поширених переконань, що натякає на те, що істина й реальність не відіграють ролі в науковому пізнанні.[2] Споріднені поняттяПомилка була описана як випадок двозначності, точніше заміни понять, яка є заміною одного поняття іншим без усвідомлення аудиторією.[5] У оригінальній статті Шакеля він стверджував, що Мішель Фуко використав «довільне перевизначення»[2] елементарних, але за своєю суттю двозначних термінів, таких як «правда» та «сила», створюючи ілюзію глибокого, але витонченого аналізу звичних понять.[2] Шекел назвав цю стратегічну риторичну підміну загальновідомого значення терміна на штучне технічне значення «гамптідумптінгом» (від Humpty Dumptying), посилаючись на розмову в «Аліса в Задзеркаллі», де цей персонаж каже: «Коли я вживаю слово, це означає саме те, що я вибираю — ні більше, ні менше».[2] Критичний аналізВідповідаючи на концепцію «мот і бейлі», професор риторики Ренді Аллен Гарріс критикував її використання як спосіб порушення принципу милосердя — коли аргументи опонента перекручуються і спрощуються до рівня, що дозволяє легше їх атакувати. Гарріс назвав це «наступальним наслідком» оборонної тактики «моту», коли той, хто звинувачує іншого у відступі до «моту».[6] Іншими словами, особа, яка нападає на когось іншого за те, що він відступив до мотта, може бути «так само винною» у тому, що відступила до «облогового механізму», замість справжнього діалогу на відкритій території «бейлі».[6] Харріс благав про риторичний аналіз, який би досліджував розбіжності більш ретельно та з повагою.[6] Див. також
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
