Обушок (значення)

• Обушо́к — зменшувальне до обух. Тупа частина гострого знаряддя (сокири, молотка, зброї), що міститься з протилежного боку від гострої (вістр'я).
• Обушок — рідковживана інша назва молотка.
• Обушок — різновид холодної зброї, який являє собою гирю на ланцюгу або ремені.
• Обушок — морський термін — болт, у якого замість головки зроблено кільце чи поковка з вухом у верхній своїй частині. Призначений для кріплення гаків снастей такелажу або стропів блоків.
• Обушок — різновид кайла, знаряддя для відколювання пластів вугілля у шахті.
• Обушок — ботанічний заказник місцевого значення в Донецькій області.

Джерело

• Обушок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.