Пропоную тут обговорити критерії значимості науковців і зробити їх більш чіткими та адаптованими до українських реалій. Вважаю, що оскільки в нас українська Вікіпедія, то і критерії мають враховувати ці реалії і про своїх маємо більше писати, аніж про закордонних колег. --Pavlo Chemist13:39, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Власне кажучи, найбільше спірні питання включення кандидатів наук та тих, в кого є якісь публікації, але немає наукового ступеню. Отже, треба зосередитися на цих питаннях. На мою думку, публікація в науковому журналі не є достатньою умовою попадання у Вікіпедію. З іншого боку, кандидати мусять мати щонайменше три публікації в журналах до захисту кандидатської згідно вимог ВАКу (взято звідси):
Зобов'язати спеціалізовані вчені ради приймати до захисту
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук за умови
наявності не менше 3 публікацій у наукових фахових журналах, а
також в інших періодичних наукових (зокрема електронних) фахових
виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України)
Тобто, маємо вирішити, за якими критеріями визначати значимість кандидатів. Всіх брати, напевне, не варто, тому і три статті теж не є критерієм значимості, якщо це, звісно, не журнал з великим impact-factorом, типу Nature чи Science. --Pavlo Chemist14:00, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Добре що нарешті зрушимо того «воза суперечностей» з місця. Пропоную взяти таки за базовий варіант [критерії діячів науки й освіти], які вказати, що є базовими для зарубіжних представників, тоді як для українських науковців ми їх розширяємо (нормальна норма суспільних відносин в межах одного суспільства) й, водночас, стратегічна мета нашого інтелектуального простору. Тому саме для уукраїнських реалій й провести дискусію, в плані чіткіших ознак критеріальності та певних доповнень заради часткового розширення списку науковців - молодшої ланки (активн0практикуючих) на цих сторінках. Зичу успіхів! --Когутяк Зенко14:13, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
По-перше, сам факт захисту передбачає наявність наукових публікацій, по-друге, захист дисертації є визнаннням (кваліфікацією) наукової роботи, з наступним включенням її до відповідних каталогів та оприлюдненням (публікацією) інформації про це. До роботи на захист подаються відгуки від поважних вчених, в яких обгрунтовується значимість роботи. До критеріїв можна включити обов"язкове зазначення назви захищеної дісертації. До того ж присутність на вікі більшої кількості науковців спонукає їх писати тут --Nikkolo14:49, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Тепер ще є питання по АД — дехто при номінації кандидатів на видалення вказував, що немає незалежних авторитетних АД. Вимога АД вірна лише для підтвердження, що той-то займає якусь посаду в ВУЗі, з іншого боку, список публікацій не вимагають АД, оскільки вони самі є АД, бо кожен фахівець може відкрити відповідний науковий журнал і подивитися, чи дійсно існує така публікація. Навіть у Вікіпедія:Авторитетні джерела#Коли не потрібні джерела чітко написано, що «Також не обов'язково підтверджувати посиланнями на опубліковані джерела дані, які кожен може легко перевірити — кількість поверхів у пам'ятнику архітектури, зміст малюнків на грошових купюрах тощо». --Pavlo Chemist14:20, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
В критеріях відсутні наукові звання та ступені - академіки, членкори, доктори, кандидати, професора. Потрібно зазначити, що в переважній більшості країн науковий ступінь доктора відповідає нашому кандидату. --Nikkolo15:01, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Пропоную такий варіант, з якого і почнемо дискутувати та відшліфовувати (червоним дописані критерії):
Діячі науки й освіти
Енциклопедично значимим вважається науковець, наукова діяльність котрого/котрої визнана у відповідній області релевантною (значимою, суттєвою, актуальною). Хто і як це буде визначати? Потрібно вилучити. Хоча слово релевантне - красиве
Вчені, що займають видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу;
Ректори провідних вищих навчальних закладів;
Лауреати Нобелівської премії, відомих міжнародних і українських конкурсів, премій у своїй галузі;
Головні редактори найбільших міжнародних і національних наукових періодичних видань, книжкових серій і т.п.;
Вчені, чиїм ім'ям названі зроблені ними відкриття чи винаходи, якщо ці відкриття і винаходи систематично згадуються в спеціальній літературі.
Кожного з перерахованих вище формальних критеріїв достатньо для включення у Вікіпедію статті про науковця.
Змістовні критерії:
Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
Наукове, географічне або геологічне відкриття, помітна участь в експедиціях і наукових експериментах;
Офіційна участь у програмних комітетах великих (не менше 100 учасників) наукових конференцій, наявність запрошених доповідей на великих конференціях;
Професорська робота у провідних або унікальних вузах за даною спеціальністю;
Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування;
Наявність публікацій у провідних наукових журналах;
Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;
Мені здається нижченаведені критерії потрібно віднести до педагогів, а не науковців
Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;
Розробка оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві в цілому.
Українські вчені:
Оскільки в переважній більшості країн, що не належать до СНД, науковий ступінь доктора філософії (PhD) відповідає українському кандидату наук, для українських вчених висувають такі конкретні критерії значимості, якщо за попередніми критеріями науковець на вважається енциклопедично значимим:
Вчені, що мають науковий ступінь доктора наук (із зазначенням яких саме)
Кандидати наук з обов'язковим зазначеннямтеми кандидатської дисертації та посиланням на відповідну сторінку веб-сайту навчального закладу або каталогу дисертацій.
Перші два підтримую, фактично вони і так діють. Третій — не підтримую, хіба що як додатковий критерій, крім наукового ступеня, кандидат наук також повинен відповідати іншим критеріям, наприклад, мати запрошені доповіді на міжнародних конференціях та публікації у провідних наукових журналах, або бути автором посібників. Дисертацію знайти досить просто (особливо для тих, хто захистився недавно, тож пріоритет буде у молодших кандидатів наук з меншим науковим досвідом), каталог дисертацій до того ж є порушенням авторських прав, а геть усі кандидати наук значимими не є — NickK16:26, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Перший — так (для викладаючих). Другий — так (академіки, мабуть, і члени-кореспонденти). Третій зайвий. Тільки якщо будуть інтервікі. На превелике щастя наука (принаймні, не гуманітарні напрями) не має національності й здобутки у цій царині людської діяльності не оцінюються за кольором шкіри, чи мовою науковця і вже остаточно не за національним вбранням. Не існує Української Геології чи Української хімії (окрім, мабуть, Геології КНДР чи Куби), лише українські геологи та українські хіміки → з цікавості світової наукової спільноти звідки такі талановиті люди беруться та роблять свої відкриття, а не з якихось об'єктивних причин! --Dim Grits20:28, 18 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Маю таки пропозиції:
Критерії значущості науковців виводимо за двома категоріями:
для світових світил науки й освіти, визначних вчених в своїх галузях → для них основоположними мають стати формальні критерії значущості.
для українських представників науки й освіти (особливо молодшого наукового складу) → для них першочерговими є також формальні критерії, у разі невідповідності ними тих факторів, в обговоренні статті автор повинен вказати на основі яких з змістовних критеріїв відповідає (на йогог думку) представлена особа (з обовязковою відповідністю 2-3 таких критеріїв)
Вчені, що займають видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу;
Ректори провідних вищих навчальних закладів;
Лауреати Нобелівської премії, відомих міжнародних і українських конкурсів, премій у своїй галузі;
Головні редактори найбільших міжнародних і національних наукових періодичних видань, книжкових серій і т.п.;
Вчені, чиїм ім'ям названі зроблені ними відкриття чи винаходи, якщо ці відкриття і винаходи систематично згадуються в спеціальній літературі.
Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
Наукове, географічне або геологічне відкриття
Одного з перерахованих вище формальних критеріїв достатньо для включення у Вікіпедію статті про науковця. Особливо це стосується закордонних науковців
Змістовні критерії:
Ці критерії виводяться лише для українських науковців та освітян (з метою просування української науки), які стають визначальними для молодшого та перспективного наукового сектору чи представникам регіональних наукових установ.
Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
Наукове, географічне або геологічне відкриття, помітна участь в експедиціях і наукових експериментах;
Офіційна участь у програмних комітетах великих наукових конференцій, наявність запрошених доповідей на великих конференціях;
Викладацька робота у провідних або унікальних вузах за даною спеціальністю - не менше 10 років;
Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва або ж обслуговування;
Наявність публікацій у провідних наукових журналах;
Значна кількість (не менше 20) науково-популярних публікацій на широко відомих чи профільних Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;
Вчені, що мають науковий ступінь доктора наук (із зазначенням яких саме)
Кандидати наук з обов'язковим зазначеннямтеми кандидатської дисертації та посиланням на відповідну сторінку веб-сайту навчального закладу або каталогу дисертацій з обов'язковою науковою чи викладацькою практикою на момент створення статті (вказати в обговоренні).
Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;
Розробка оригінальної методики викладання, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві в цілому.
При неможливості доказово підтвердити наявність 2-3 змістовних критеріїв → включення у Вікіпедію статті про науковця вважається недоцільним. У разі відповідності кільком з вище наведених критеріїв - автор статті про науковця може сміливо її редагувати, водночас, обов'язково повинна бути представлена бібліографічна «галерея» науковця, а також обов'язковво в пункті зовнішніх посилань представлено ресурс на якому чітко ясно місце роботи науковця чи місце йогог наукових досліджень (тут трішки кострубато - мо хтось поправит).
Мені подобається одна річ — винесення наукових або географічних відкриттів у формальні критерії, це правильно, якщо це, звичайно, наукові відкриття солідні. Мені дуже не подобається винесення окремих критеріїв для українських науковців: невже член Російської Академії наук, який має публікації в журналі Science та регулярно запрошується на міжнародні конференції є незначимий, а український кандидат наук зі стажем роботи 10 років є значимим? Також не подобається така нерівноцінність як рівноцінні критерії академіків і кандидатів наук. Академіків можна вважати значимими всіх і зробити це формальним критерієм, а от з запропонованих критеріїв мені не подобаються такі комбінації:
Вчені, що мають науковий ступінь доктора наук (із зазначенням яких саме) + Кандидати наук → всі доктори наук значимі. Не сказав би, що це надто погано, але формулювання криве
Кандидати наук → Викладацька робота у провідних або унікальних вузах за даною спеціальністю - не менше 10 років → всі кандидати наук, що викладають у провідних ВНЗ 10 і більше років значимі. А це дуже поганий критерій, наука ВНЗ досить консервативна в тому сенсі, що багато викладачів там працюють по 10 і більше років, і я б не сказав, що доцент, який працював 10 років (у тому числі й до здобуття наукового ступеня) професором у виші є значимішим від науковця, який всі ці 10 років займався прикладними дослідженнями у галузевому інституті.
Відтак пропоную виключити критерій кандидата наук зі змістовних та змінити на щось більш реалістичне 10-річний викладацький стаж (або збільшити, або повернути професорську роботу у ВНЗ, що чудово підходить і для західних ВНЗ, де є professor та associate professor), інакше матимемо додатково кілька тисяч, якщо не десятків тисяч викладачів ВНЗ — NickK20:14, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Шановні колеги! Як науковець і викладач, спробую проаналізувати частину наявних пропозицій. Ось ці пропозиції і мій коментар:
Змістовні критерії:
Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
Коментар: так як слова "незальноприйнятої", "широко" не мають точно окреслених рамок, а "доведена гіпотеза" - це вже теорія, то цей критирій слід викласти у такій редакції:
Розробка нової наукової теорії, відомої гіпотези;
Наукове, географічне або геологічне відкриття, помітна участь в експедиціях і наукових експериментах;
Коментар: так як "участь в експедиціях і наукових експериментах" сьогодні притаманна навіть науковцям-початківцям, навіть студентам, а термін "помітна" не є точним, то цю частину критерію прибрати і викласти його в такій редакції:
Наукове, географічне або геологічне відкриття, участь у трансконтинентальних, арктичних, антарктичних або космічних експедиціях і міжнародних наукових експериментах або проектах;
Офіційна участь у програмних комітетах великих (не менше 100 учасників) наукових конференцій, наявність запрошених доповідей на великих конференціях;
Коментар: так як, по-перше, неповністю ясно смислове навантаження "програмний комітет" (є також організаційні комітети, є національні і міжнародні комітети), а також у зв'язку з традицією залучати у "програмний комітет" посадовців (інколи й спонсорів), по-друге, неясно критирій "100" (всесвітньовідома Бюраканська конференція не пройшла б...); по-третє, "запрошені доповіді" важко ідентифікуються взагалі за програмою конференції (там всі прийняті доповіді, а яка з них "запрошена", яка ні - це справа редакційної групи організаційного комітету чи аналогічної структури, пропонується змінити редакцію цього пункту повністю на таку:
Керівників організаційних комітетів міжнародних наукових конференцій, форумів, конгресів тощо (не менше 10 країн-учасниць)
Професорська робота у провідних або унікальних вузах за даною спеціальністю;
Коментар: так як відсутня критеріальна основа до "провідних вузах" і "унікальних вузах", то пункт критерію викласти в такій редакції:
Професорська робота в національних та державних вузах за даною спеціальністю; науково-дослідницька робота в унікальних дослідницьких центрах, інститутах і лабораторіях;
Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування;
Коментар: можна залишити і таку редакцію, але терміносполучення "кардинальне значення" не має точного виміру, тому пропонується простіша конструкція:
Авторство винаходів, що повсюдно впроваджені хоча б в одній галузі (підгалузі) виробництва чи обслуговування;
Наявність публікацій у провідних наукових журналах;
Коментар: зовсім неясно, що таке "провідний науковий журнал" - за тими критеріями що є в це чило не потрапляють вітчизняні журнали. Сьогодні тут точиться дискусія. Тому цей критерій бажано просто вилучити - до чіткого і загальноприйнятого тлумачення "провідний науковий журнал".
Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;
Більшість пропозицій щодо уточнення критеріїв дуже слушні. Основне зауваження щодо комітетів: я б все ж розрізняв програмний і організаційний комітети. Ось взяв для прикладу одну конференцію: ось програмний комітет, там науковці з різних ВНЗ, і він відповідає за рецензування доповідей та формування програми конференції, а ось організаційний комітет, там є начальники відділів, зав. лаби та інші, всі вони представляють місце проведення конференції та вирішують організаційні питання (місце проведення, збір орг. внесків, видання збірників тез, розселення та харчування учасників тощо). Тому значимими є саме учасники програмних, а не організаційних комітетів. Запрошені доповіді → можливо, замінити на пленарні доповіді, вони вже точно запрошені. Значна кількість → десь пропонувалося не менше 20, гадаю, це досить висока планка. А так виправлення доречні — NickK20:14, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Щодо програмного і організаційного комітетів - згоден, їх треба розрізняти. Просто вони не у всіх конференціях розрізнені по факту. Іноді оргкомітет виконує роль і програмового також.--Білецький В.С.03:56, 23 липня 2010 (UTC)Відповісти
А як щодо Значна кількість → «10 статей у провідних зарубіжних наукових журналах та/або в українських визнаних ВАКом»? Бо є купа українських журналів, де відбір статей ну дуже неперебірливий. Та й 20 статей дійсно перебір, 3 статті - це мінімум вимог до захисту кандидатської. А так буде видно, що і після кандидатської вже вдвічі більше написав статей. --Pavlo Chemist21:03, 22 липня 2010 (UTC)Відповісти
Щодо статей. Критетій «10 статей у провідних зарубіжних наукових журналах та/або в українських визнаних ВАКом» - замало. 20 - не перебір. Як правило значимі вчені мають їх сотні. Кількість статей у ВАКівських журналах при всій своїй рутинності - добрий фільтр.--Білецький В.С.03:56, 23 липня 2010 (UTC)Відповісти
для мене критерій значимості науковця тільки один — він/вона має мати хоч якійсь авторитет серед колег. І цього достатньо --Helgi11:25, 27 липня 2010 (UTC)Відповісти
Тема дуже важлива, тому хотів би також висловити деякі пропозиції та думки:
не дуже зрозумів, до чого тут слово «деяких». Якщо з якихось причин це уточнення є важливим, пропоную, принаймні, послатись на повний список «деяких» найповажніших товариств. Прикметник «найстаріших» пропоную також вилучити: вік товариства не завжди адекватно характеризує його поважність та впливовість у академічному середовищі.
Вчені, що займають видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу;
на мою думку, пункт написаний так, щоб під нього можна було протягнути все що завгодно. Тим більше в умовах України з її нерозвиненими науковими товариствами. Натомість пропоную переписати цей пункт під ключових фахівців держави з певної (вузької) наукової проблематики. Так, у критеріях не згадані взагалі наукові ради. Членство вченого у науковій раді при президії однієї з національних академій наук характеризує його як одного з ключових у державі фахівців певної галузі. Інший подібний приклад — факт запрошення вченого до участі у засіданнях та нарадах вищих органів державної влади та президій національних академій наук. Якщо його запрошують як експерта, це свідчить, що він є авторитетом у науковому світі. Можливо, варто обговорити винесення у якості критерію також членство у спеціалізованих вчених радах. Не скажу, що я високої думки про науковий рівень деяких відомих мені кандидатів - членів спецрад, але формально членство у спецраді є ознакою поваги до нього академічної спільноти.
Ректори провідних вищих навчальних закладів;
Пропоную викласти у редакції:
Ректори провідних вищих навчальних закладів та директори науково-дослідних і дослідно-конструкторських установ
Лауреати Нобелівської премії, відомих міжнародних і українських конкурсів, премій у своїй галузі;
Вважаю за доцільне уточнити списки конкурсів і премій, які маються на увазі в цьому пункті. Премій - еквівалентів Нобелівської всього декілька, і тих, які б можна було хоч якось співставляти з Нобелівською премією насправді не так багато. Українських премій, які можуть тут матися на увазі, думаю, лише дві: Держпремія в галузі науки і техніки (вища державна наукова премія України) та Золота медаль Вернадського (вища академічна премія України). Проте, у цьому пункті або окремо, варто, думаю, подати також інші престижні премії та відзнаки. Всього у світі премій багато, всі не перелічити, але можна було б звузити їх коло формулюванням премії урядів та вищих наукових установ держав світу, найавторитетніших світових наукових товариств (ті, які маються на увазі в першому пункті цих критеріїв). Перелік таких українських премій та відзнак, з метою уникнення плутанини, пропоную подати в повному обсязі. Спробую подати список премій, які, на мою думку, варто згадати у критеріях:
премії та стипендії, що присуджуються Комітетом з державних премій України: Державна премія України в галузі науки і техніки, Премія Президента України для молодих вчених, Стипендія Президента України для молодих учених, Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
щодо стипендій, напевно, варто питання додатково обговорити. З особистого досвіду знаю, що вибороти ці стипендії не завжди просто, але сам по собі факт присудження стипендії, напевно, недостатній критерій для створення сторінки науковця у Вікіпедії. Питання ключове, адже мова йде про молодих науковців, там не буде значної кількості АД для підтвердження інших досягнень людини.
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України — найвища відзнака НАН України за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук
премії НАН України імені видатних учених.
Обов'язково варто згадати ці премії в критеріях. У багатьох випадках саме факт наявності у вченого однієї з цих премій може бути визначальним фактором для включення статті про нього у Вікіпедію. Далеко не всі академіки відзначені іменними преміями, проте присуджуються вони за видатні наукові досягнення часто навіть кандидатам. В цьому році, наприклад, кандидати наук отримали премії імені Динника, Барабашова, Шубникова, Заболотного, Яновського, Холодного, Кримського, Шміта та Потебні. А премія імені Янгеля взагалі була присуджена двом кандидатам та людині без ученого ступеню. Натомість, пропоную чітко вказати, що маються на увазі саме іменні премії НАН України, а не відділень НАН України, недержавних академій наук, місцевих органів влади тощо. Премій імені видатних учених багато, але не всі вони мають високий статус.
звання Заслужений діяч науки і техніки України та Заслужений винахідник України
звання Почесний доктор НАН України
Головні редактори найбільших міжнародних і національних наукових періодичних видань, книжкових серій і т.п.;
прикметник «найбільший» в даному випадку вважаю абсолютно некоректним. Оскільки мова йде лише про головних редакторів, а не членів редколегій, то, думаю, сміливо можна опускати планку до «...фахових наукових видань та еквівалентних за статусом періодичних видань інших держав». Багато пересічних кандидатів є головними редакторами фахових видань, але, якщо людина очолила редколегію видання, це свідчить, що вона, принаймні, здатна згуртувати навколо себе купку вчених.
Змістовні критерії:
Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої);
Формулювання Розробка нової наукової теорії, відомої гіпотези вважаю більш прийнятним, лише, гадаю, варто уточнити, що маються на увазі теорії і гіпотези, варті самостійного висвітлення у Вікіпедії.
Наукове, географічне або геологічне відкриття, помітна участь в експедиціях і наукових експериментах;
Відділення географії і геології від науки для мене дуже дивне. Нормально, коли, за західним зразком, науку відокремлюють від медицини, соціальних наук та гуманітаристики, але не чув, щоб окремо розглядали «науку» і окремі «науки про Землю».
Офіційна участь у програмних комітетах великих (не менше 100 учасників) наукових конференцій, наявність запрошених доповідей на великих конференціях;
Підтримую висловлену думку щодо заміни формулювання «запрошені доповіді» на «пленарні доповіді». Це більше відповідає реаліям України і легше верифікується. Крім того, пропоную в цьому ж пункті передбачити критерій для включення молодих талановитих учених. Тобто, згадати тут крім конференцій також засідання Президії НАН України. Якщо молодого вченого зі ступенем кандидата або без ступеню взагалі запрошують зробити доповідь з його теми на засіданні Президії НАН України для двадцяти найвпливовіших науковців держави, це однозначно свідчить про важливість його наукових пошуків. Верифікованість елементарна: всі імена молодих доповідачів публікуються в постановах Президії НАНУ. Ще одна пропозиція - згадати тут також доповідачів загальних зборів НАН України (там теж інколи бувають кандидати).
Професорська робота у провідних або унікальних вузах за даною спеціальністю;
Пропоную викласти у редакції:
Наявність значного стажу професорської або дослідницької роботи в національних та державних вищих навчальних закладах, науково-дослідних та дослідно-конструкторських установах, клінічних лікарнях, на фармацевтичних підприємствах та/або у інших організаціях, які мають у своїй структурі окремі наукові підрозділи;
Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування;
по суті все зрозуміло, але формулювання дуже ріже око. Можливо, як і у випадку з теоріями та гіпотезами, варто було б послатись на інші критерії значимості Вікіпедії. Наприклад:
Автороство винаходів, які мають самостійну цінність для українського розділу Вікіпедії.
Наявність публікацій у провідних наукових журналах;
у такій редакції під цей пункт підпадають сотні тисяч наших співвітчизників та ще мільйони науковців, викладачів, практикуючих лікарів, інженерів та студентів з країн СНД. Якщо пункт переформулювати, планку можна серйозно підняти або опустити. Можна змінити «провідні наукові журнали» на «фахові наукові видання та адекватні їм за статусом періодичні видання інших держав», але тоді треба ставити якусь планку щодо кількості статей та систематичності їх публікації науковцем. Інший варіант - підняти планку до прийнятого у світі рівня. Загальновизнаним критерієм оцінки рівня періодичного видання вважається, частіше всього, факт його входження до «Філадельфійського списку» або, ще суворіше, до ISI Web of Science. Всі українські видання, які туди входять, можна перерахувати по пальцях. З іншого боку, неодноразово висловлювались думки, що саме такий критерій оцінки потрібний Україні. Відома приказка, що опублікувати статтю в журналі з імпакт-фактором більше одиниці складніше, ніж в Україні захистити докторську дисертацію. Декілька років тому академік Кришталь навіть пропонував додати як обов'язкову вимогу для отримання наукового ступеня наявність публікацій в журналах з ІФ 1+, а в Кабміні і досі лежить проект постанови щодо виплати науковцям премій за кожну статтю в такому журналі. Багато поважних українських учених не пройдуть у Вікіпедію за цим пунктом, якщо серйозно підняти планку «провідного наукового журналу», але вони пройдуть за іншими критеріями. Я вважаю. що варто в цьому пункті згадати лише наукові часописи справжнього міжнародного рівня (що індексуються ISI та Scopus). Крім того, оскільки в інших пунктах взагалі не згадані монографії, пропоную їх згадати тут. Узагальнюючи викладене, вважаю за доцільне запропонувати наступну редакцію пункту:
Систематична публікація науковцем результатів проведених досліджень у провідних наукових журналах світу, що індексуються реферативними базами даних ISI Web of Science та/або Scopus, наявність у його доробку одноосібних монографій та/або значної кількості праць, виданих за його редакцією.
Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;
у питаннях створення навчальних посібників я абсолютно не фахівець, але з'явилася думка, що можливо тут варто згадати про обов'язковість грифу Міністерства на цих підручниках і посібниках. Хоча, напевно, неприйнятно для західних професорів.
Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;
не думаю, що у питаннях оцінки «широковідомості» публікації визначальним фактором може виступати тираж. Тим більше у випадку журналів (коли всі ключові наукові видавці світу взагалі зацікавлені повністю відмовитись від практики їх друкованого видання). Цей показник традиційно визначається за кількістю передплат та наявністю видання у фондах провідних бібліотек. Яким би не був тираж, але поки видання немає у фондах провідних бібліотек (універсальних та галузевих), доступність опублікованого змісту широкому колу фахівців викликає сумніви. Для західних видань давно відпрацьована схема перевірки цього критерію: WorldCat дозволяє перевірити факт наявності видання у фондах бібліотек світу. Але українські бібліотеки поки не приєднуються до WorldCat, тому тут є додаткові складності. Все одно, не думаю, що у спірних випадках складно вручну перевірити факт наявності видання в фондах, принаймні кількох ключових бібліотек наукової галузі (у фондах бібліотек наукових установ та університетів з сильними галузевими науковими школами).
щодо широко відомих Інтернет-ресурсів є кілька думок. По-перше, хотілося б обмежити коло цих ресурсів лише джерелами, які індексуються Google Академія та/або Scirus. Але оскільки мова йде не про наукові публікації, а про науково-популярні, багато дотичних до науки, але не наукових джерел не пройдуть цей критерій. Треба подумати, як зробити тут адекватний фільтр. Фільтр необхідний для того, щоб унеможливити проходження за цим критерієм тисяч «знавців реформування української науки», які не маючи жодного досвіду науково-організаційної діяльності, беруть на себе сміливість тоннами вивантажувати до Інтнерету свої думки щодо шляхів подолання кризи вітчизняної наукової галузі. Або, ще гірше, якщо сюди пройдуть автори ненауково-популярних відверто спекуляційних статей про загрози ГМО, техногенних катастроф та стихійних лих, глобалізаційні небезпеки тощо. Прикро, але часто приходиться бачити популярні статті, написані людьми, які мають хист до писання, але не мають наукового розуміння сутності явищ, про які вони пишуть. Теми гострі. ось вони і спекулюють на них.
Крім викладеного, хотілося б відзначити наступне.
Не думаю, що варто вводити різні критерії для українських та зарубіжних учених. Український розділ Вікіпедії не втратить, а навпаки виграє, якщо до всіх учених ми будемо застосовувати єдину систему оцінки. Вікіпедія — не «алея зірок», а звичайне довідкове джерело. І в цьому аспекті, мені хотілося б, щоб українські вчені мали якомога більшу обізнаність у сучасному науковому доробку своїх західних колег. Приміром, якщо завтра в українському розділі з'явиться стаття про пересічного доктора одного з інститутів Грузинської академії наук або про членкора НАН Білорусі, я буду дуже радий, що така стаття в нас тепер є. Це зробить Вікіпедію справді серйозним джерелом інформації не лише для школярів (хто такий Луї Пастер?), але й для українських науковців, забезпечуючи їм інформацію про потенційних колег та їх науковий доробок. Якщо українські вчені матимуть час та натхнення створювати статті про своїх зарубіжних партнерів та співавторів, віддаючи належне їх науковим здобуткам, можливо, з часом те ж саме почнуть робити їх колеги з тієї ж самої Грузії, Білорусі, Японії чи Франції. Я думаю, це виграшна і справедлива стратегія.
Вітаю. Здається (дивився — не побачив), незаслужено пропустили в обговоренні критеріїв для кандидатів наук таку їхню категорію, як наукові керівники аспірантів та пошукувачів. Можна внести до формальних критеріїв для кандидатів наук наявність хоча б одного «захищеного аспіранта». Це свідчить про підтверджену кваліфікацію керівника, його науковий «тонус», легко перевіряється тут за прізвищем аспіранта. І таких кандидатів точно менше, ніж футболістів . З повагою, --Іванко109:23, 9 серпня 2010 (UTC).Відповісти
Симетричний підхід
Найсвіжіший коментар: 14 років тому6 коментарів5 осіб в обговоренні
Пропоную симетричний підхід: футболісти описують своїх навіть з другої та першої ліг на додаток до футболістів з вищої ліги. Вища ліга може приблизно прирівнюватися до докторів наук, але гравець другої ліги ну ніяк не може бути більш значимим за кандидата наук. Тому все таки варто повернутися до моєї вихідної пропозиції за включення всіх кандидатів наук. Оскільки Вікіпедія вже й так перетворилася на футбольний довідник через значну більшість серед дописувачів, які цікавляться саме спортом, а не наукою, то пропоную також зробити з Вікіпедії і довідник по науковцям — нічим не гірших за футболістів. Де ви бачили, щоби в енциклопедії писали більше про футболістів ніж про науковців?! Про таку необхідність ще раз підтвердила ситуація на Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/3 серпня 2010, коли науковця з понад 30 роботами виключають, а футболіста, що тілько но почав грати в професійний футбол — залишають. І це при тому, що футболіст не відповідає жодному з критеріїв, а перший — формально відповідає (хоча може і не однозначно). А все тому, що футбольних фанів в нас більше, і вони незважаючи ні на які критерії та навіть в супереч ним залишають «своїх». Було би більше в нас тут науковців серед дописувачів — було би навпаки. Бо зараз виходить, що критерій значимості лише один — футболіст, а незначимості — науковець. --Pavlo Chemist21:15, 3 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Знову науковців порівнюють з футболістами, ще з покемонами та поп-співаками тільки не порівнювали. Насправді я не розумію, нащо оголошувати значимими всіх кандидатів наук (я так розумію, і заодно всіх PhD, які вже точно не нижчого рівня від кандидатів наук), хіба що наша Вікіпедія потребує кількох сотень тисяч статей про не надто відомих науковців усього світу. Я не заперечую, що деякі кандидати наук є цілком значимими, але для цього в правилі і запроваджені додаткові критерії. Вгорі, як на мене, дуже детально розписано, яким чином вдосконалити чинні критерії, щоб дати шанс талановитим молодим науковцям пройти за критеріями — але справді тим, хто має суттєві наукові досягнення. І головна вимога для статті про кандидата наук має бути розкриття його основних досягнень, завдяки яким цей науковець є значимим, а не просто стаб «Іван Іванович Петренко — кандидидат технічних наук, доцент ХХХ університету. Захистив у 2010 році дисертацію на тему YYY». Справді, є сенс вдосконалити додаткові критерії, щоб за ними проходили активні науковці, які ще не захистили докторської. Але визнання значимими всіх кандидатів наук мені здається кроком у неправильному напрямку — NickK08:13, 4 серпня 2010 (UTC)Відповісти
напревеликий жаль поціновувачів науковців серед вікінгів значно менше, ніж футбольних вболівальників, і в найближчому майбутньому ситуація не зміниться. Яке суспільство — така і вікіпедія. Залишається тільки агітувати своїх колег-науковців до роботи у вікі --Helgi08:46, 4 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Особлива думка, панове, не витрачайте часу. Допоки у нас вилучення статей вирішується простим підрахунком голосів, критерії просто не мають ніякого сенсу. Що стосується порівняння, то на сьогодні маємо на українській ВП близько 1300 футболістів і лише близько 300 хіміків, тому на мій погляд, хімікам варто піднапружитись і описати більше хіміків. З фізиками аналогічно - їх у нас близько 400. Враховуючи, що на ВП:ВИЛ голоси "проти" у нас важать вдвічі більше, думаю добре описаний хімік має добрі шанси залишитися. --А108:59, 4 серпня 2010 (UTC)Відповісти
та як би дой хімік/фізик/географ/ботанік не був би добре описаний, його все одно зарубають. Хто його знає в лице? Ніхто з тих, шо голосують! Хто бачив його роботу? Ніхто з тих, шо голосують! Хто знає суть його робіт? Ніхто з тих, шо голосують! То про що мова? --Helgi17:00, 4 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Загалом, я прихильник того, щоб було якомога менше формальних критеріїв значимості. Напевне футболісти вищої ліги, які регулярно грають у чемпіонаті таки можна вважати значимими бо практично про всіх із них пишуть у спеціалізованих виданнях, які читають значна кількість читачів, а от першої та другої ліг, тільки якщо є якісь додаткові критерії. Тут можна взагалі обійтись загальними критеріями, тобто якщо діяльність спортсмена освітлена у авторитетних виданнях.
Стосовно науковців: я також вважаю, що має бути мінімум формальних критеріїв, тільки змістовні. Я погоджуюсь, що рівень доктора наук в Україні - це той рівень, коли науковець вже є достатньо відомим серед колег, його праці отримали належну оцінку і т.д. Хоча, тут можуть бути й винятки. Не думаю, що якщо б розглядати значимість професорів і докторів наук Дмитра Табачника та Віктора Януковича тільки як науковців, така значимість була б очевидною, бо їх роботи як науковців не знаходять необхідного відгуку у колег. Їх практично ніхто не читає, ніхто не цитує, ніхто на них не посилається. Тому я вважаю, що значно більш важливим є саме це (відомість праць, індекси цитування і т.д.), а не формальний ступінь. Звичайно, у ряді випадків, кандидат наук може бути значно більш значимим для Вікіпедії ніж доктор. Але якщо взяти пересічного кандидата, який має декілька публікацій у Вісниках університетів, яких напевне, ніхто крім авторів не читає, декілька тез доповідей та методична розробка якогось спецкурсу для студентів, то, як на мене, йому поки рано у Вікіпедію. --yakudza14:15, 19 серпня 2010 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 13 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Шановні учасники проекту! Зверніть увагу на цю статтю, будь ласка, це правильний термін - "кочення"? — Це написав, але не підписав, користувач 178.151.74.211 (обговорення • внесок).
Найсвіжіший коментар: 13 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Лишенько! Проект вже рік як завмер... (це я про його обличчя)... давайте його просувати і популяризувати! Я візьмус по змозі за то діло... --Щиро Ваш, Duvnuj13:56, 26 травня 2011 (UTC)Відповісти
Список учасників
Найсвіжіший коментар: 13 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Одні користувачі стверджують, що у тексті статей має бути згадана заброна української мови, інші — що це твердження по відношенню до цих довідників щонайменше потребує прямих джерел.
Так чи інакше, ми маємо відштовхуватися від таких міркувань:
ми не маємо права перетворювати Вікіпедію на трибуну (ВП:НЕТРИБУНА);
немає підстав заперечувати політику русифікації як таку чи вдавати, ніби її не було;
Для того, щоб конфлікт вилився у якесь конструктивне вирішення, я пропоную наступний план дій:
Виділити окремий розділ в статті Русифікація, що матиме назву Русифікація науки в СРСР;
Докладно опрацювати розділ;
При достатньому об'ємі та висвітленні, виділити розділ у окрему статтю Русифікація науки в СРСР;
Водночас, зайнятися пошуком джерел, які могли б підтвердити з яких причин згадані книги були видані лише російською;
При наявності прямих джерел, що підтвердять намір русифікації цими довідниками, є всі підстави навести посилання на розділ Русифікація науки в СРСР прямо у вступі статей;
Без наявності джерел, еквілібристика у вступі статей про довідники виглядає порушенням ВП:НЕТРИБУНА у абсолютно недоречній для цього статті. Водночас, у розділі Див. також статті буде доречно навести посилання на Русифікація науки в СРСР.
Без написаної статті Русифікація науки в СРСР у розділі Див. також посилань на русифікацію не буде взагалі.
Оскільки статті про технічні довідники, то згадувати в них політику буде по меншій мірі дивно. Це чомусь мені нагадує енциклопедії радянських часів, де посилання на "ПСС" Леніна траплялося в статтях, дуже далеких від політики, історії і філософії. Очевидно, пережиток тих часів, який ми так і не можемо збути. Відповідно до ВП:НТ посилання зайві, а самостійні висновки з відсутності україномовної версії порушують заборону ОД. --В.Галушко (обговорення) 13:05, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Знаєте, роздирати рани та вайкати, "ах, які ми бідні, як нас кацапи гнобили..." не в кожній статті пасує. І, ймовірно, це не зовсім доречно у статті про метрополітен, тому що є безліч більш очевидних вилучень і заборон - може в першу чергу в термінологічній сфері, словникарстві, історіографії, мовознавстві, мистецтвознавстві. Але конкретно в цьому випадку задля справедливості, слід уточнити, чи належить вилучати згадки про обмеження пубілкацій українською мовою, саме як нібито "наперед неправдиві твердження" (рос.заведомо ложные показания), бо мені здається, що це свідомий тролінг у гебістському стилі. Пробував пояснити це користувачеві, але його світоглядна позиція непробивна. Пам`ятається, колега В.Галушко мав намір утримуватись від дражливих національно-політичних тем. Але бажання бути експертом у всіх буквально сферах затягує. Деякі доволі очевидні теми (які, природно, не буде зайвим доопрацьовувати й доопрацьовувати) в укравікі вже не є спірними фактами і, відповідно, не потребують доведення. Це консенсусні, апріорні теми, як: а) ворожа політика царизму; б) голодомор; в) сталінізм у цілому; г) русифікація; д) анексія Криму; е) справедливість декомунізації... можна продовжити. Але, колеги з-поза українського середовища, якщо ви приходите воювати в цих темах, просуваючи "більш нейтральну точку зору", можете нарватись на нерозуміння, а часом і на дошкульні емоційні реакції. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:59, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Ну, ви мабуть свідомо відкрили цю тему як «сесію посередництва»? Якщо сторони не хочуть чути одна одну, тоді є ймовірність, що звернення до посередника дозволить прояснити позиції. В мене діалог з п. Галушком триває з прогресивно більш і більш від'ємним результатом. Вже місць прошу його зняти шаблон з оскарженого обговорення, горохом до стіни. Тепер взявся агресивно заперечувати русифікацію, нібито немає таких джерел. Ці речі засмічують мій список спостереження, відривають від продуктивного внеску. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:52, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Mykola Swarnyk, ну, бачите яке діло. Я теж не до кінця впевнений у тому, що в статтях подібної тематики є сенс наводити подібні згадки, особливо у вступі. Але раз ви до цього процесу долучилися ред. № 22064374, то я пропоную рухатися у більш конструкривному руслі. Щоб і статті про довідники не перетворювалися на трибуни, і щоб стаття про русифікацію була доопрацьована. --VoidWanderer (обговорення) 11:17, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Щоб не вайкати доречно давати якнайближчі посилання на/та/або мовні аспекти (тобто теми, бажано, або у майбутньому потенційно, висвітлені у вікі,навіть як ще не висвітлені, але які цілком ймовірно, будуть там висвітлені), дотичні кожної окремої поточної теми, тобто терміна, якщо він дотичний міжмовного аспекта, який стосується наслідкив політичної історіх України. Зокрема, як приклад, аеродром / литовище (сучасно — синонім, вживане слово, принаймні; в ідеалі— джерела історії виникнення термінів, джерела, які описують етимологію). Технічних синонімів, невнормованих словниками радянських часів, використовуваних практичною мовою вдосталь. Тут нема на меті розрусифікації чи переукраїнізації, лише висвітлення цих процесів в мовному контексті існування країни / громади / нації.--Avatar6 (обговорення) 20:28, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вказані вище статті мною були редаговані і додано посилання для тлумачення, оскільки на РРФСР (окупант УНР-БНР) де не були відкриті україно- та білорусько- мовні школи з нав'язуванням російс.мови й проти УРСР - це не те ж саме що в цивілізованих країнах Канада, США і т.п. де укр.еміграція вільно відкрила й ДРУКУВАЛА не під окупацією, не під репресіями (тому тлумачити причину чому видання рос.только по-русски в не цивілізованій країні "тюрмі народів"-"імперії зла" є обов'язком УкрВікі перед читачами). «Росифікація» та «Хронологія заборон української мови» вже містять інформацію про те, чому згадана технічна література в 15 різномовних республіках СРСР нав'язувалася виключно російською мовою, а не надавалася різними мовами 15 республік СРСР з ідентичним за змістом текстом (стаття «Русифікація науки в СРСР» не обов'язкова для посилання на відомості про історичний факт системного й тотального зросійщення, заборону друку літератури не лише залізничників УРСР, медиків і т.п., але й військовослужбовців УРСР!). Праця Української Вікіпедії має переслідувати і педагогічну мету - залучення україномовних іноземців нової генерації до Українського Світу, інформування нового покоління в Україні, котре не знає, що відомо свідкам життя в СРСР: малят та учнів, студентів. Агресія видалити такі посилання, вандалізм проти таких статтей - це інформаційна диверсія гібридної війни РФ (та носіїв підросійських стереотипів), не енциклопедична манера, використання УкрВікі для впливу на український народ в інтересах пропаганди Москви-російського світу (маніпуляції "нейтральністю", "не трибуна", "ОД" та ін. заплутування з єдиною метою - скасувати інформування про ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ як ключ розуміння читачем чому тільки російською в Україні - НЕ заради бізнесу, буцімто замовили друк з бідної Расєі в Україні для читацької аудиторії РФ ). Тобто не знає вікіпедист, не розуміє - можна переконати. Але в маніпуляціях помітна стійка провокативно-агресивна проросійськість на кшталт Русские не здаются на сторінці ВП:ЗПП! Задавайтесь питанням для кого ви пишете статті... Сама розсудлива особистість в тексті коментарів вище (з розумінням ситуації) це лише Mykola Swarnyk --✍ Крупскі Алегобг · внес@12:18, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Mykola Swarnyk: прошу не перекручувати моїх слів. Це межує з наклепом і лжесвідченням, а Вам, як віруючій людині, має бути відоме, що це гріх значний і караний. Я не заперечував русифікації, я наголошував на неприпустимості ОД і порушенні ВП: НТ. Ви, здається, маєте намір нишком обходити ці правила, якщо визнаєте це виправданим. Нагадаю, що дрібне хуліганство під приводом захисту «благочестя» Ви дозволили собі в статтях Вероніка струмкова (фальсифікація джерела, прибирання «незручної» назви) і Шоломія (прибирання шаблона паронімії). Я це Вам тоді вибачив, з огляду на Ваше віросповідання і релігійність. Але всьому є межа. Прошу поводитися пристойно, Ви ж заслужений науковець і парафіянин церкви. Щодо підбиття підсумку Пріцак Омелян Йосипович я Вам чітко виклав свою позицію. Поновлювати дискусію з цими самими аргументами і тією ж їх інтерпретацією я не маю права. Своїм оскарженням Ви показуєте або незнання правил процедури перейменування, або намір їх ігнорувати.
@Avatar6: прохання ясніше викласти свою позицію. Я розумію, Ви програміст, але Вам слід висловлюватися так, щоб бути зрозумілим не тільки комп'ютером або іншими програмістами, але й простими людьми.
Моя позиція залишається незмінною: ніяких ОД, ніякої пропаганди з будь-яких добрих намірів. Це шлях до маргіналізації української Вікіпедії, її дискредитації і втрати нами самоповаги. Уподібнюючись екстремістській молоді, ми ставимо під сумнів наш авторитет як фахівців. Треба звільнитися від пережитків радянського часу, зокрема, безсоромної і незгабної політпропаганди в науковій сфері. Правки в статтях про технічні довідники — це знущання з української Вікіпедії. Ще раз повторюю: не треба порушувати правил, а тим паче узаконювати ці порушення згодою адміністраторів. Тільки так ми можемо розвивати Вікіпедію. --В.Галушко (обговорення) 14:27, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Перепрошую, не програміст. Технар. Я цілком згоден з Вашим попереднім дописом, вивчати усю історію попередню цього конфлікту (інтересів різних точок зору) вважаю безвістовним втрачанням часу. Я кажу, що аспект має буди висвітлений усіма можливими і "доречними" засобами, там де доречно. Згадка його на кожному виданні тих часів російською мовою (на кшталт, "довідник виданий накладом 7000 екз. в москві, якій ніколи не був перекладений українською через русифікацію" — недоречна! Це піар чи маніпуляція, чи сором авторам таких дописів, бо "вайкати, "ах, які ми бідні, як нас кацапи гнобили..." недоречний в цих статтях.--Avatar6 (обговорення) 19:10, 21 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Заборона української мови, серйозно? У 1979, коли видавалися Сооружения, устройства и подвижной состав метрополитена, українська мова була заборонена, а в 1978 і 1980, коли вийшли дві двомовні (укр/рос) книги Заремби про Київський метрополітен, уже була дозволена? Може, причина в іншому — наприклад, у тому, що станом на 1979 рік 70% станцій метро були в Росії, і відповідно майже вся аудиторія була там? Будь ласка, без оригінальних досліджень про заборону. Є джерела на те, чому не було перекладу українською — зазначаємо в статті, нема — просто констатуємо факт, що перекладу українською не було — NickK (обг.) 15:20, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Для перевірки наобум знайшов технічне видання українською про залізниці саме тих часів: Логвиненко, І. П. Електрифікація залізниць України / І. П. Логвиненко, М. Й. Горіловський. — Київ, 1958. Той самий час, що Технічний довідник залізничника. Це не заборона: так, це нижчий статус, але забороною це назвати не можна — NickK (обг.) 15:29, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Шукайте 1973-1983. Порівняйте з 1961-1971. Подивіться на співвідношення українською/російською за галузями. Перевірте тематику інструктивних листів, скеровуваних з ЦК на обкоми, цікавим було б листування обкомів з ректоратами ВНЗ, з дирекцією видавництв. Можливо, деякі завуальовані або й прямі вказівки можуть випливти з протоколів партійних нарад з керівниками наукових і навчальних установ, якщо такі опубліковані, а не спалені. Може існують листи або вказівки керівникам "Третіх відділів" установ. Цікаве було б порівняльне фінансування книговидання в Москві і в Києві пропорційно до населення цих міст. Зрозуміло, що повноцінних досліджень цієї тематики скоріше за все нема. Я розумію, що це "нікому нецікаво", нащо цим займатись, якщо можна кинути будь-яку хитреньку фразу "наобум"? Зараз окремі дослідники, і то під великим негативним тиском, працюють над голодом, розстрілами, вивезеннями. Навіть полякам ще нічим відповісти. Ви думаєте, хтось буде пріоритетно досліджувати заборони публікацій українською мовою? Якийсь списочок найбільш одіозних фактів накидали, а не решту рук невистачає. (Це коли ще навіть вбивства, депортації цивільного населення, спалення сіл, грабунок, ґвалтування ніяк або майже ніяк не задокументовані!) Але це не значить, що будь-хто має право погаркуючи направо й наліво в кагебістському стилі, просто відкочувати загальновідомі і загальнозрозумілі факти. Я не маю на увазі саме цю метробудівську книжечку, це дурне. Але поза цим існує величезна нерозгребена гора системних утисків української мови, справжнього, невигаданого геноциду української культури, заперечувати які - це великодержавне свинство і підігрування кацапській пропаганді. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:49, 24 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Якщо казати про русифікацію науки в СРСР, то треба розділяти її етапи та прояви. Скажімо, русифікації грузинської науки фактично не відбувалося в тому сенсі, як це було в Україні. В принципі, всі справді потужні грузинські вчені мали петербурзьку або московську освіту, добре володіли російською мовою, підтримували зв'язки в основному з позагрузинськими науковими центрами (як приклад, учень Введенського Іван Беріташвілі). Про Білорусь я знаю мало. В той же час, на території України в складі імперії існували 3 потужні університети, які почали з 1917 року активно українізуватися й до початку 1930-х були фактично україномовними, як і відгалужені від них інші виші. Була створена двомовна ВУАН, де активно створювалася українська термінологія. Був Інститут української наукової мови ВУАН, де об'єдналися науковці з різних галузей для цього. На початку 1930-х це все було розгромлено. Втім, окремі вчені продовжили свою діяльність у руслі українізації аж до 1940-1950х років. Так, наприклад, Макс Губергріц ще й у кінці 1940-х читав лекції в Київському медінституті українською мовою. Підручник з фізіології Данила Воронцова і його учня Ємченка вийшов 1952 року українською мовою у КДУ, причому Воронцов був родом з Білорусі, а півжиття прожив у Росії, українською володів слабко. Показово, що весь документообіг НАН України аж до 1946 року, до смерті президента Богомольця, вівся українською, а от за наступного президента був майже одразу переведений на російську. Ще у 1960-ті за Петра Шелеста в науці відбувалися числені публікації українською мовою. Проте вже з початку 1970-х стало ясно, «звідки вітер дме». Наприклад, 1978 року Фізіологічний журнал перетворився на «Физиологический журнал». Його головний редактор був академіком-секретарем відділення фізіології АН СРСР, тому реагував на обставини. Тому русифікація в той період була специфічною. Рішень партії ніби не приймалося, але сума тенденцій діяла. По-перше, в 1930-ті-1940-ві викосили багато україномовних наукових шкіл (у першу чергу історичних, соціологічних, економічних, але й природничники вигребли по повній), приїжджих русофонів стало більше по масі, зокрема розгромлену генетику відновлювали силами новосибірської школи, носії якої здебільшого українську не опанували. По-друге, нав'язувалася ідея про вторинність усього українського, про слабкість україномовної термінології, про «бандерівство» викладачів і науковців, які виступали українською. По-третє, через цензуру та самоцензуру багато підручників та наукових книжок випускалися російською у видавництвах УРСР. Таким чином, українська в науці була у важкому стані приблизно у 1970-1988 роках, коли почалося її відродження. Казати ж про те, що московські підручники мали перекладатися українською для використання в УРСР, то це невірно, бо державна мова СРСР була російська, нею всі володіли й багато людей тоді не бачили в тому проблеми, навряд чи це була цілеспрямована акція порівняно з русифікацією саме видань УРСР.--Brunei (обговорення) 16:03, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
На все згадане можу підібрати джерела з часом, тільки це буде розділ у статтю Русифікація України. Там, до речі, теж кошмар робиться. Написано ж визначення, що русифікація сприяє «переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру» і раптом вводиться без жодних джерел «З 22 523 науковців в Україні у 1960 тільки 48,3 % становили українці, решта росіяни й інші національності», яке звісно, має опосередкований вплив на використання мови, проте не ключовий за інших сприятливих умов, як-то українізація науки 1920-х років призвела до переходу на українську етнічних росіян, євреїв, поляків, білорусів.--Brunei (обговорення) 16:26, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Brunei: стаття насправді жахлива. Це видно вже з преамбули. Автори розсуджують про мовні питання, а при цьому про мовознавство мають дуже віддалене уявлення, раз вони мовне запозичення називають «калькуванням». Жоден з наших мовознавців чомусь не взяв участі в написанні статті. Багато дивних тверджень без джерел, доданих анонімами. Можна поставити шаблон «нейтральність сумнівна» і «refimprove». --В.Галушко (обговорення) 16:52, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
А знаєте що, @В.Галушко:? Може краще притримайте свої пальчики при собі? Досить вашого внеску в поточний скандал. Якщо вам щось конкретно не подобається, перш ніж виставляти шаблони, поясніть на сторінці обговорення, в чому це вона там "ненейтральна" і послухайте аргументи інших користувачів. Тому що ваші репліки "з-за поребрика" свідчать про повне нерозуміння реалій, "розсуджувач" ви наш! Стаття доволі ґрунтовна, на моє враження навіть дещо перевантажена. Думаю, @Brunei:, про русифікацію наукової термінології та наукової літератури варто створювати окрему статтю, матеріалу/фактажу набереться. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:24, 24 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@NickK:, заборона. І подвійний стандарт, як офіційно «вийти зі складу СРСР» мала право УРСР за законом, але всіх репресували хто пробував навіть в слух про це сказати (а що вже УПА з мріями мати укр.паспорти і т.д.).... Попробуйте уявити нав'язати російське видання залізничникам в навчальних закладах та підприємствах Франції-Італії-Німеччини-Польщі і т.п. говорячи «а була ж якась книжка» як тут робите в укр.інф.просторі (плюс ще проблема для вашого коментаря із реальності - підручники російські і викладання російською у закладах залізниці УРСР та у військових училищах УРСР, з залізничними військами разом - ваш приклад як "мильна булька"). Аналогія - Т.Шевченко стояв пам'ятник - біля нього арештовували у вишиванках в певні дні УРСР (репресії), випускали Кобзар (мовляв у нас нема росіфікації) і паралельно масово закривали середні загальноосвітні школи в Україні з українською мовою викладання Можу продовжити приклади, але сподіваюсь ви знайдете залізничників справжніх з УРСР для перевірки. Бо он в РФ вже абсурд - Сталіна хочуть святим зробити, і попи РПЦ МП (відео є в Інтернеті) цілують руку Путіну, і Галушко пише не правду й прибирає посилання на росифікацію в статтях (навіть фразу про 15 республік СРСР без перекладу на 15 мов такої книжки), за ним інші повторюють цькувати, порушує Галушко ВП:Е, але його не блокують (я критикую в межах етики та наводжу свідчення з РосВікі про Галушко - мене блокують ). --✍ Крупскі Алегобг · внес@16:16, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Krupski Oleg: Чи можете ви навести джерело на цю заборону? Подвійний стандарт із виходом з СРСР, безумовно, був, умисне зниження ролі українською мови, безумовно, було, але от саме заборони не було. В Європі зараз буває таке, що технічна документація наявна лише англійською, і ніхто не говорить про заборону французької чи польської. Причина ж проста: якщо вся або майже вся цільова аудиторія володіє англійською, переклад французькою чи польською не виправдає себе. Ймовірно, тут було те саме: очікувалося, що залізничники або метрополітенівці володітимуть російською по всьому СРСР. Це називається мовний імперіалізм, а не заборона — NickK (обг.) 17:57, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Чи була, чи не було, а ми не маємо право на пропаганду. Вікіпеді я — не трибуна. Це мають вирішувати історики та мовознавці, а ми тільки використовувати їхні роботи у відповідних статтях, а не в статтях про технічні довідники. У подальших коментарях прошу учасників утриматися від флуду й наведення фактів, що не мають стосунку до теми. --В.Галушко (обговорення) 17:44, 20 лютого 2018 (UTC)Відповісти
@Avatar6: дякую, тепер все ясно. Отже, ми маємо 4 користувачів (себе я не рахую), що вважають посилання неприйнятними або небажаними, і 2 користувачів, що знаходять такі посилання припустимими і навіть обов'язковими. Відповідно до правил ВП:НТ ми не маємо права робити посилання однозначно пропагандистського характеру, а відповідно до ВП:ОД — не маємо права робити висновки з відсутності україномовної версії. Попередній підсумок: посилання не робити. У разі, якщо протягом тижня не будуть надані нові аргументи, питання вважати розв'язаним. Оскільки моя особистість досить неоднозначна в спільноті й може викликати певні сумніви в легітимності результатів обговорення, прошу підбити остаточний підсумок когось іншого. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 13:59, 23 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Підсумку як такого тут немає. Пункти 5 і 6 на початку цієї гілки описують як виглядатимуть згадані статті. А сама гілка створена для координації у написанні статті про Русифікацію науки в СРСР. Якщо ніхто її не писатиме, то навіть у розділі Див. також наводити буде рішуче нічого. Отак все просто. --VoidWanderer (обговорення) 01:18, 24 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Я не знаю з яких міркувань це зроблено, але перенаправлення і назви абсолютно контрінтуїтивні. Наразі загальновживані терміни перенаправляють на статтю про (1659—1817):
