У лінійній алгебрі нільпотентною матрицею називається квадратна матриця N така що
N
k
=
0
{\displaystyle N^{k}=0\,}
для деякого додатного цілого числа k . Найменше таке k іноді називають порядком або індексом матриці N .[ 1]
Нільпотентним лінійним перетворенням називається лінійне перетворення L лінійного простору таке що L k = 0 для деякого цілого числа k (і відповідно, L j = 0 для всіх j ≥ k ).[ 2] [ 3] [ 4] Обидва ці поняття є прикладами нільпотентних елементів кільця .
Приклади
Матриця
M
=
[
0
1
0
0
]
{\displaystyle M={\begin{bmatrix}0&1\\0&0\end{bmatrix}}}
є нільпотентною, оскільки M 2 = 0. Більш загально, будь-яка трикутна матриця всі діагональні елементи якої рівні 0 є нільпотентною порядку
≤
n
{\displaystyle \leq n}
. Наприклад, матриця
N
=
[
0
2
1
6
0
0
1
2
0
0
0
3
0
0
0
0
]
{\displaystyle N={\begin{bmatrix}0&2&1&6\\0&0&1&2\\0&0&0&3\\0&0&0&0\end{bmatrix}}}
є нільпотентною:
N
2
=
[
0
0
2
7
0
0
0
3
0
0
0
0
0
0
0
0
]
;
N
3
=
[
0
0
0
6
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
]
;
N
4
=
[
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
]
.
{\displaystyle N^{2}={\begin{bmatrix}0&0&2&7\\0&0&0&3\\0&0&0&0\\0&0&0&0\end{bmatrix}};\ N^{3}={\begin{bmatrix}0&0&0&6\\0&0&0&0\\0&0&0&0\\0&0&0&0\end{bmatrix}};\ N^{4}={\begin{bmatrix}0&0&0&0\\0&0&0&0\\0&0&0&0\\0&0&0&0\end{bmatrix}}.}
Матриця
N
=
[
5
−
3
2
15
−
9
6
10
−
6
4
]
{\displaystyle N={\begin{bmatrix}5&-3&2\\15&-9&6\\10&-6&4\end{bmatrix}}}
є нільпотентною, оскільки її квадрат дорівнює нулю, хоча всі елементи матриці є ненульовими.
Класифікація
Матриця розмірності n × n і виду:
S
=
[
0
1
0
…
0
0
0
1
…
0
⋮
⋮
⋮
⋱
⋮
0
0
0
…
1
0
0
0
…
0
]
.
{\displaystyle S={\begin{bmatrix}0&1&0&\ldots &0\\0&0&1&\ldots &0\\\vdots &\vdots &\vdots &\ddots &\vdots \\0&0&0&\ldots &1\\0&0&0&\ldots &0\end{bmatrix}}.}
є нільпотентною порядку n .
Як частковий випадок жорданової нормальної форми кожна нільпотентна матриця N є подібною до блокової матриці виду:
[
S
1
0
…
0
0
S
2
…
0
⋮
⋮
⋱
⋮
0
0
…
S
r
]
{\displaystyle {\begin{bmatrix}S_{1}&0&\ldots &0\\0&S_{2}&\ldots &0\\\vdots &\vdots &\ddots &\vdots \\0&0&\ldots &S_{r}\end{bmatrix}}}
де кожен з блоків S 1 , S 2 , ..., S r є матрицею виду розглянутого вище.
Наприклад будь-яка ненульова нільпотентна матриця порядку 2 × 2 є подібною до матриці
[
0
1
0
0
]
.
{\displaystyle {\begin{bmatrix}0&1\\0&0\end{bmatrix}}.}
Дана теорема про класифікацію справедлива для довільного поля, не обов'язково алгебраїчно замкнутого .
Послідовність підпросторів
Нільпотентне перетворення L на просторі R n визначає послідовність підпросторів
{
0
}
⊂
ker
L
⊂
ker
L
2
⊂
…
⊂
ker
L
q
−
1
⊂
ker
L
q
=
R
n
{\displaystyle \{0\}\subset \ker L\subset \ker L^{2}\subset \ldots \subset \ker L^{q-1}\subset \ker L^{q}=\mathbb {R} ^{n}}
і послідовність цілих чисел
0
=
n
0
<
n
1
<
n
2
<
…
<
n
q
−
1
<
n
q
=
n
,
n
i
=
dim
ker
L
i
.
{\displaystyle 0=n_{0}<n_{1}<n_{2}<\ldots <n_{q-1}<n_{q}=n,\qquad n_{i}=\dim \ker L^{i}.}
Дана послідовність чисел визначає L з точністю до оборотних лінійних перетворень . Окрім того справедливі нерівності:
n
j
+
1
−
n
j
≤
n
j
−
n
j
−
1
,
for all
j
=
1
,
…
,
q
−
1.
{\displaystyle n_{j+1}-n_{j}\leq n_{j}-n_{j-1},\qquad {\mbox{for all }}j=1,\ldots ,q-1.}
Навпаки довільна послідовність натуральних чисел , що задовольняють цим послідовностям пов'язана з деяким нільнотентним перетворенням.
Властивості
Для квадратної матриці N порядку n × n з дійсними чи комплексними елементами, наступні твердження є еквівалентними:
Останнє твердження справедливе для всіх полів характеристики 0 або достатньо великої характеристики.
Порядок нільпотентної матриці розмірності n × n завжди менший або рівний n .
Визначник і слід нільпотентної матриці дорівнюють 0. Відповідно кожна нільпотентна матриця є виродженою .
Єдиною нільпотентною діагоналізовною матрицею є нульова матриця .
Якщо N — нільпотентна матриця, то матриця I + N є оборотною, де I є одиничною матрицею розмірності n × n . Обернена матриця задається рядом:
(
I
+
N
)
−
1
=
I
−
N
+
N
2
−
N
3
+
⋯
.
{\displaystyle (I+N)^{-1}=I-N+N^{2}-N^{3}+\cdots .}
З нільпотентності N випливає, що лише скінченна кількість доданків у ряді є ненульовими.
Якщо матриця N є нільпотентною то
det
(
I
+
N
)
=
1
,
{\displaystyle \det(I+N)=1,\!\,}
Навпаки якщо A є матрицею і
det
(
I
+
t
A
)
=
1
{\displaystyle \det(I+tA)=1\!\,}
для всіх t , то A є нільпотентною. Оскільки
p
(
t
)
=
det
(
I
+
t
A
)
−
1
{\displaystyle p(t)=\det(I+tA)-1}
є многочленом степеня
n
{\displaystyle n}
, достатньо виконання рівності лише для
n
+
1
{\displaystyle n+1}
різних значень
t
{\displaystyle t}
.
Кожна вироджена матриця може бути записана як добуток нільпотентних матриць.[ 6]
Якщо A і B — дві комутуючі квадратні нільпотентні матриці однакової розмірності, то нільпотендним буде і їх добуток і всі лінійні комбінації .
Справді, якщо p є більшим з порядків нільпотентності матриць A і B то:
(
A
B
)
p
=
A
p
B
p
=
0
{\displaystyle (AB)^{p}=A^{p}B^{p}=0}
і, оскільки i або 2p – i є не меншим від p то:
(
α
A
+
β
B
)
2
p
=
∑
i
∈
[
0
,
2
p
]
C
2
p
i
α
i
β
2
p
−
i
A
i
B
2
p
−
i
=
0.
{\displaystyle (\alpha A+\beta B)^{2p}=\sum _{i\in [0,2p]}C_{2p}^{i}\alpha ^{i}\beta ^{2p-i}A^{i}B^{2p-i}=0.}
Див. також
Джерела
Гантмахер Ф. Р. Теорія матриць . — 2024. — 703 с.(укр.)
Beauregard, Raymond A.; Fraleigh, John B. (1973), A First Course In Linear Algebra: with Optional Introduction to Groups, Rings, and Fields , Boston: Houghton Mifflin Co. , ISBN 0-395-14017-X
Herstein, I. N. (1964), Topics In Algebra , Waltham: Blaisdell Publishing Company , ISBN 978-1114541016
Nering, Evar D. (1970), Linear Algebra and Matrix Theory (вид. 2nd), New York: Wiley , LCCN 76091646
Nilpotent matrix і nilpotent transformation on PlanetMath .
Примітки
↑ Herstein, (1964 , с. 250)
↑ Beauregard та Fraleigh, (1973 , с. 312)
↑ Herstein, (1964 , с. 224)
↑ Nering, (1970 , с. 274)
↑ Herstein, (1964 , с. 248)
↑ R. Sullivan, Products of nilpotent matrices, Linear and Multilinear Algebra , Vol. 56, No. 3