Нова кора

Нова́ кора́, також відома як неоко́ртекс або і́зокортекс[1][2] — це ділянка головного мозку ссавців, яка відповідає зовнішньому шару півкуль головного мозку, і становить основну частину кори в людини, на відмінну від нижчих ссавців у котрих вона лише намічена. Сама по собі вона складається з шести різних шарів, пронумерованих від I до VI.[К 1] Вона бере участь у вищих когнітивних функціях, таких як сенсорне сприйняття, довільний руховий контроль, просторове мислення, свідомість і мова.

На відміну від неокортексу існують терміни архікортекс (наприклад, гіпокамп) і палеокортекс (наприклад, нюхова цибулина), що входять до лімбічної системи. Кора — це зовнішній сірий шар кори головного мозку, який оточує білу речовину.[3] Разом із кістковомозковим каналом, що лежить нижче, неокортекс утворює неопалліум.[4] Неопалліум — це кора головного мозку.

Еволюція

Дослідження в галузі порівняльної анатомії показали, що неокортекс — це недавня еволюція мозку, і що він розвинувся після і поверх інших шарів кори.

Неокортекс відсутній у риб і земноводних; він зустрічається на ранній стадії у деяких рептилій; і на різних стадіях в інших тварин. Вона погано розвинена у щурів і котів, але дуже розвинена у приматів, де вона навіть складніша, ніж у людини. Для порівняння, неокортекс становить 20% від маси мозку землерийки й 80% від маси мозку людини.

Анатомія

Частки неокортексу людини: лобова (синя), тім'яна (жовта), потилична (рожева) і скронева (зелена).

Неокортекс складається з сірої речовини, клітинних тіл нейронів і немієлінізованих волокон, на відміну від глибшої білої речовини, яка в основному складається з мієлінізованих аксонів. Він містить два основних типи нейронів:

• Збудливі пірамідні нейрони (~80% нейронів неокортексу)
• Гальмівні інтернейрони (~20%)

Її структура є однорідною: вона майже завжди складається з шести різних шарів, які відрізняються за типом нейронних клітин та зв'язками, які вони встановлюють. Однак деякі ділянки дещо відрізняються, наприклад, моторна кора, яка не має IV шару.

У неокортексі можна виділити основні нейронні ланцюги:

• Наприклад, пірамідні нейрони верхніх шарів II й III проєктують свої аксони в інші шари неокортексу.
• На відміну від них, глибокі шари V і VI проєктують свої аксони переважно за межі неокортексу до таких структур, як таламус, стовбур мозку або спинний мозок.
• Нейрони IV шару отримують синаптичні зв'язки лише ззовні кори (переважно з таламуса) і передають цю сенсорну інформацію в інші шари кори для обробки.

Окрім цієї горизонтальної організації, нейрони неокортексу розташовані у вертикальних структурах, які називаються неокортикальними стовпчиками. Вони утворюють циліндри діаметром 0,5 мм і глибиною 2 мм. Вважається, що ці структури є незалежними одиницями обробки інформації, кожна з яких отримує і обробляє певний тип сенсорних стимулів від певної частини тіла. Ці стовпчики повторюються майже ідентично і являють собою функціональну одиницю неокортексу. У людини налічується близько півмільйона колонок неокортексу, кожна з яких містить приблизно 60 000 нейронів. Однак теорія, що лежить в основі стовпчастої організації кори головного мозку, все ще обговорюється.

Неокортекс поділяється на лобову, тім'яну, потиличну і скроневу частки, які виконують різні завдання. Наприклад, потилична частка містить первинну зорову кору, а скронева — первинну слухову кору. Більш дрібний поділ кори дозволяє виділити більш специфічні функції. У людини лобова частка містить ділянки, присвячені навичкам, які найбільш розвинені у нашого виду, наприклад, складна обробка мови, розташована у вентролатеральній префронтальній корі (зона Брока). У приматів (включаючи людину) соціальні та емоційні функції розташовані в орбітофронтальній корі.

На додаток до цих анатомічних визначень, іноді існує функціональне розмежування, як у випадку з тезою про триєдиний мозок, де неокортекс відрізняють від рептильного та лімбічного мозку.

Див. також

• Давня кора
• Стара кора
• Число Данбара
• Інтелект тварин
• Blue Brain Project
• Система пам'яті — передбачування

Коментарі

1. Молекулярний шар (I) (lamina molecularis) (містить гліальні клітини) Зовнішній зернистий шар (II) (lamina granularis externa) (містить зернисті та зірчасті клітини) Зовнішній пірамідальний шар (III) (lamina pyramidalis externa) (містить пірамідальні клітини) Внутрішній зернистий шар (IV) (lamina granularis interna) Внутрішній пірамідальний шар (V) (lamina pyramidalis interna) (містить великі пірамідальні клітини) Звивистий шар (VI) (lamina fusiformis)

Примітки

1. Що таке неокортекс? - Aktualnyi.co.ua. aktualnyi.co.ua. Процитовано 1 жовтня 2023.
2. LE CERVEAU À TOUS LES NIVEAUX!. lecerveau.mcgill.ca. Процитовано 1 жовтня 2023.
3. Nieuwenhuys, R., Voogd, J., and van Huijzen, C. (2008). The human central nervous system. Springer, Berlin, 4th edition.
4. Kahle, Werner; Frotscher, Michael; Spitzer, Gerhard, ред. (2009). Taschenatlas Anatomie. 3: Nervensystem und Sinnesorgane / Werner Kahle. Fortgef. von Michael Frotscher. Zeichnungen von Gerhard Spitzer (вид. 10., überarb. Aufl). Stuttgart: Thieme. с. 208. ISBN 978-3-13-492210-3.

Портал «Нейробіологія»