Никанор (апостол від сімдесяти)
Никанор (дав.-гр. Nikanôr, лат. Nicanor, що означає «переможець»; 1 — Кіпр, 76), диякон і мученик. Один із семи дияконів, обраних після П'ятдесятниці християнською громадою Єрусалиму для допомоги апостолам Ісуса у служінні вірі. БіографіяПро Никанора збереглось небагато відомостей. Він жив у I столітті, був євреєм за походженням та одним із семи дияконів, висвячених безпосередньо апостолами. Проповідував Євангеліє, помер мучеником на Кіпрі,[1] за часів Веспасіана, того самого дня[2], коли Стефана забили камінням. У Діяннях апостолів він зазначений у групі, обраній для допомоги в служінні апостолів Ісуса Христа, після Стефана, Пилипа, Прохора і перед Тимоном, Парменом і Миколаєм, прозелітом з Антіохії.[3] За християнською традицією він проповідував Євангеліє в місті Малло.[4] Присутність Ніканора в Малло неможливо довести, але можна передбачити з високою ймовірністю, оскільки після мученицької смерті Стефана спалахнуло жорстоке переслідування учнів Ісуса. І тому, ймовірно він зайшов так далеко для проповідування Євангеліє. Посилання на мандрівну євангелізацію можна знайти в Діяннях:
ВшануванняМісяцеслів греків, який узгоджується з римським мартирологом, говорить: [5]
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia