Асінкріт

Асінкріт
Помер1 століття
Hyrcanisd, Лідія
У ликусвятий

Асінкріт (Асігкріт, грец. Ασύγκριτος — незрівнянний) — один з апостолів від сімдесяти. Згадується один раз у Посланні апостола Павла до Римлян:«Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і з ними братів» (Рим. 16:14).

Амвросій Медіоланський у своїх роздумах на Послання до Римлян запитує Павла: «навіщо разом їх вітаєш» і потім відповідає: «бо знав (апостол), що вони одностайні». У грецькій мінеї (Синаксар Никодима) під 8 квітня сказав: «подібно іншим (перш згаданим апостолам Агаву і Руфу) і Флегонт, і Асігкріт проповідували Євангеліє в різних країнах світу, багатьох невіруючих звернули у віру істинну, і, піддані різним мукам від юдеїв, померли в один і той же день і таким чином від Господа отримали царство небесне»[1].

У церковній службі про Асінкріта говориться як про просвітителя і єпископа Ірканії: «Обрате тя, Асигкрите, реку вод исполненну Иркания Духа, и честными напоении твоими напоившися, принссе краснейшия Владыце прозябения». Також і церковні письменники (починаючи з Дорофея Тирського) стверджують, що Асінкріт був єпископом Ірканії в Малій Азії.

Пам'ять апостола Асинкрита відбувається в православній церкві 21 квітня (8 квітня за старим стилем) разом з апостолами Іродіоном, Агавом, Руфом, Флегонтом та Єрмою, а також 17 січня (4 січня за старим стилем) в день Собору Апостолів від сімдесяти.

Література

  • Архієпископ Димитрій (Самбікін). Собор св. 70-ти апостолів. — СПб. : Православний співрозмовник, 1906. — С. 402-403.
  • Roberts, Alexander; Donaldson, James; Coxe, A. Cleveland, ред. (1886). Appendix to the Works of Hippolytus; containing Dubious and Spurious Pieces. The Ante-Nicene Fathers: Translations of the Writings of the Fathers Down to A. D. 325 (англ.). Т. V. translated by J. H. McMahon (вид. American reprint of the Edinburgh). Buffalo: Christian Literature Company. с. -256.

Примітки

  1. (Μηναῖον. ̓Απρίλιον. Σ. 255)