Онисифор

Онисифор
Народився1 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Конья
Помер
Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина
У ликусвященномученик Редагувати інформацію у Вікіданих
День пам'яті7 вересня

Онисифор («приносячий прибуток» або «корисний») християнин, про якого йдеться в новозавітному 2-му посланні до Тимофія (1:16-18) і (4:19). Згідно з листом, надісланим апостолом Павлом, Онисифор розшукав Павла, який тоді був ув'язнений у Римі.

Біографія

Сосфен, Аполлос, Кифа, Тихік, Епафродит, Цезар і Онисифор з Менологій Василія II.

За православною традицією Онисифор був одним із семидесяти учнів, обраних і посланих проповідувати. Вони були обрані трохи пізніше після Дванадцятьох апостолів (Лк. 10:1–24).[1] Онисифор був єпископом у Колофоні (Мала Азія), а потім у Коринфі.

Як православна, так і римо-католицька церкви стверджують, що Онисифор помер мученицькою смертю в місті Парій (недалеко від Ефесу) на березі Геллеспонту.[2]

2-е послання до Тимофія

Переслідування християн під час правління Нерона зробили Рим небезпечним для християн. Павло у Посланнях хвалить Онисифора за його гостинність, доброту і мужність.[3][4] Онисифор протиставляється іншим християнам в Азії, які покинули Павла у складний час. У 2 Тим. 4:16–18 Павло посилає привітання дому цього чоловіка в Ефесі і згадує те, як він допоміг Павлу раніше в Ефесі. Тимофій, який очолював ефеську церкву, знайомий з цими подіями.[5] Похвала Павлом Онисифора є важливою, оскільки була написана незадовго до смерті автора, як останнє заохочення для Тимофія.

Однак у Посланні також відомо про дійсний час, що «...один Лука зі мною» (2 Тим. 4:10). Оскільки Павло говорить про Онисифора лише в минулому часі, бажає благословення його дому (сім'ї) і милосердя для нього «в той день», деякі вчені вважають, що Онисифор у цей момент вже помер.[6] Ближче до кінця того самого Послання, у (2 Тим. 4:19), Павло посилає вітання «Прискиллі та Акилі та дому Онисифора», це теж робить очевидною ситуацію, відрізняючи Онисифора від ще живих Прискілли та Акили. Посилання Павла на Онисифора разом з (2 Мак. 12:40–46) цитується католиками, як один із перших прикладів молитви за померлих[7], тоді як деякі протестанти, які виступають проти цієї практики, відкидають дане тлумачення.[8]

Вшанування

Вшановують 6 вересня у Римо-католицькій церкві[9] та 7 вересня у Православній церкві та греко-католицьких церквах.[10]

Ідентифікація

Не слід плутати з Онисифором Ефеським, який був замучений разом з Порфирієм під час гонінь Діоклетіана і вшановується 9 листопада.

Примітки

  1. ↑ "Lives of all commemorated on December 8", Orthodox Church in America. Oca.org. Процитовано 3 вересня 2013.
  2. ↑ Vailhé, Siméon. "Parium." The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911. 27 Mar. 2013. Newadvent.org. 1 лютого 1911. Процитовано 3 вересня 2013.
  3. ↑ Homework Help and Textbook Solutions | bartleby. www.bartleby.com.
  4. ↑ «...бо він багаторазово покоїв мене і не соромився кайданів моїх» (2 Тим. 1:16)
  5. ↑ Rutherford, John. "Onesiphorus", The International Standard Bible Encyclopedia. Searchgodsword.org. Процитовано 3 вересня 2013.
  6. ↑ Rutherford, John. "Onesiphorus", The International Standard Bible Encyclopedia. Searchgodsword.org. Процитовано 3 вересня 2013.
  7. ↑ Toner, Patrick. "Prayers for the Dead." The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908. 27 Mar. 2013. Newadvent.org. Процитовано 3 вересня 2013.
  8. ↑ Did Paul Pray for the Dead?. ChristianCourier.com. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2013.
  9. ↑ St. Onesiphorus, Catholic Online, процитовано 1 липня 2016
  10. ↑ Apostle Onesiphorus of the Seventy, Orthodox Church in America. Oca.org. Процитовано 3 вересня 2013.

Посилання


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.