Небожатко Геннадій Абрамович

Небожатко Геннадій Абрамович
Народження	29 липня 1937(1937-07-29)  Партизанськ, Приморська область (РРФСР), Далекосхідний край, РРФСР, СРСР
Смерть	28 липня 1990(1990-07-28) (52 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	портрет
Навчання	Київський державний художній інститут (1965)
Вчитель	Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Трохименко Карпо Дем'янович і Григор'єв Сергій Олексійович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Небожатко Зоя Геннадіївна

Геннадій Абрамович Небожа́тко (нар. 29 липня 1937, Сучан — пом. 28 липня 1990, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Батько художниці Зої Небожатко.

Біографія

Народився 29 липня 1937 року у місті Сучані (нині Партизанськ у Приморському краї Росії). 1965 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Володимира Костецького, Віктора Пузиркова, Карпа Трохименка.

Упродовж 1965—1967 років працював старшим художником-реставратором Київських науково-дослідних реставраційних майстерень; у 1967—1968 роках завідував відділом комплектації музеїв та виставок УРСР Центрального виставкового павільйону. У 1968 році закінчив творчі май­стерні Академії мистецтвМ СРСР у Києві, де навчався у Сергія Григор'єва. Жив у Києві в будинку на вулиці Південній, № 82. Помер у Києві 28 липня 1990 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Ство­рював переважно портрети в реалістичному стилі. Серед робіт:

• «Реставратор» (1966);
• «Хірург Микола Амо­сов» (1967, полотно, олія);
• «Радик Руднєв» (1968, полотно, темпера; Севастопольський художній музей)[1];
• «Проводи» (1968);
• «Іван Котляревсь­кий» (1969);
• «Композитор Олександр Білаш» (1969);
• «Килимарниці» (1970);
• «Леся Українка» (1970);
• «Борис Шахлін» (1971);
• «Генеральний конструктор Олег Антонов» (1981);
• «Гіппократ, видатний лікар Стародавньої Греції» (1982, Національний музей медицини України);
• «Леся Українка» (1984).

Брав участь у республіканських виставках з 1966 року, всесоюзних — з 1968 року. 1971 року отримав золоту медаль Виставки досягнень народного господарства УРСР.

Примітки

1. Небожатко Г. А. Портрет Радика Руднева. 1968 / Виртуальный Русский музей. (рос.)

Література

• Небожатко Геннадій Абрамович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 320.;
• Небожатко Геннадій Абрамович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Н. В. Студенець. Небожатко Геннадій Абрамович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.

Біографії   Живопис   Київ