Приморська область (РРФСР)
Приморська область — адміністративно-територіальна одиниця на сході РРФСР у 1932–1939 роках. Центр — Владивосток. Площа 211 000 км² (1932). Населення — 903 000 осіб (1932). ІсторіяСтворено 20 жовтня 1932 в складі Далекосхідного краю (адміністративний центр - Владивосток) РРФСР. Після скасування в 1938 Далекосхідного краю Приморська область увійшла до складу Приморського краю. Її територія простяглася довгою вузькою смугою узбережжям Японського моря. Спочатку ділилася на 17 районів: Бікінський, Гродеківський, Іванівський, Іманський, Калінінський, Михайлівський, Ольгинський, Покровський, Посьєтський, Радянський, Сучанський, Тернейський, Ханкайський, Чернігівський, Шкотовський, Шмаковський, Яковлівський. В області були 5 міст і 9 робітничих селищ.[1] У 1935 відкрито рух залізничною гілкою від станції Гамарник у місті Сучан (тепер Партизанськ) до станції Лацис (у місті Находка). 20 жовтня 1938 область ввійшла до складу Приморського краю. 5 червня 1939 область скасовано та її територія увійшла до складу Приморського краю.[1] СкладПочатковий поділ:
Міста і селище обласного підпорядкування:
У 1934 році 10 районів з Приморської області передано у новостворену Уссурійскую область, 2 райони - в Хабаровську область. До 1938 року Приморська область поділялася на 8 районів, в її складі перебували 2 міста (Владивосток і Сучан) і 8 робітничих селищ.[1] Керівники Приморської області
Примітки
|