Натуральний продуктНатура́льний проду́кт — поняття, яке не стандартизується у нормативній та законодавчій базах, і вказує собою на хімічну сполуку або речовину, що виробляється живим організмом, зустрічається в природі, і яка зазвичай має фармакологічну або біологічну активність. Природним продуктом можна розглядати і такий, який може бути отриманий шляхом повного синтезу (хімічним синтезом комплексних органічних молекул з простіших частин, як правило, без допомоги біологічних процесів. Наприклад, лактулоза, лактітол). Пір'я, дерево або бавовна чи целюлоза складаються з природних матеріалів як і всі природні неорганічні речовини, такі як мінерали і породи. З огляду на це в літературі (в тому числі і науковій) часто використовується вираз «хімічна природа» щодо фармацевтичних препаратів чи інших приготованих продуктів або сировини. ЕтимологіяЕтимологічно, вираз своїм походженням виходить з латини. Відповідно до мовної картини світу в цій мові існували два поняття: культура (лат. culture), що означало «обробіток», в протиставлення якому існувала природа (лат. Nature). Напис «натуральний» на маркуванні сокової чи харчової продукціїУ нормативній та законодавчій базах взагалі не стандартизоване поняття «натуральний продукт».[1] Виробники сокової продукції під час її маркування дозволяють часто використовують написи «100 % натуральний продукт», «продукт натуральний не містить консервантів», «натуральний продукт без консервантів» і апелюють, що він не суперечить чинному законодавству. І неможливо з ними не погодитися, оскільки у нормативній та законодавчій базах це поняття взагалі не стандартизоване, а згідно з ДСТУ 4518:2006, ці написи дозволені лише за наявності у виробника документального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади.[1] Виробники дійсно можуть підтвердити документально лише наявність чи відсутність деяких консервантів, барвників, ароматизаторів (тих, які можна визначити в Україні, а скільки їх існує і яких саме — взагалі невідомо[1]), а підтвердити натуральність ніхто і не намагається, бо хто ж буде підтверджувати те, що не є обов'язковим і на що не визначено критерії оцінювання.[1] Натуральна і органічна косметикаОрганічну косметику слід відрізняти від натуральної, що лише містить компоненти природного походження.[2][3][4] Нормативно-правових документів, що регламентують межі застосування терміна «натуральний» не існує.[5] Це означає, що виробники мають право поряд з натуральними інгредієнтами додавати у косметичний продукт синтетичні компоненти у будь-яких співвідношеннях. Термін «натуральний» означає, що інгредієнт не піддавався значній зміні у порівнянні з його початковим станом, а також з продукту нічого не видаляли (крім води) і нічого в нього не додавали.[2] Термін «органічна косметика» запозичений з харчової індустрії, де кілька десятиліть тому з'явились натуральні продукти, марковані знаками «біо», «еко» або «органік».[3] Приставка «органічна» означає, що це сертифіковані продукти, при виробництві яких не використовують хімічні засоби захисту рослин, мінеральні добрива синтетичного походження, генетично модифіковані організми (ГМО) та будь-які штучні барвники, ароматизатори, консерванти, що продукт не рафінувався, не мінералізувався, не піддавався іншим визначеним прийомам обробки. У багатьох країнах існують лише органи добровільної сертифікації подібних продуктів, в кожного з яких є своє зведення правил і стандартів. Ці органи видають, відповідно до власних правил і стандартів, відповідний сертифікат. Станом на 2012 рік серед фахівців не існує єдиної думки про те, яку косметику можна вважати органічною.[5] Примітки
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia
