Моісеєнко Володимир Миколайович (військовик)

Моісеєнко Володимир Миколайович
Сержант
Загальна інформація
Народження	28 січня 1974(1974-01-28) Ангарськ
Смерть	30 липня 2014(2014-07-30) (40 років) Шишкове
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Танкові війська
Формування	1 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Щастям (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Микола́йович Моісе́єнко (28 січня 1974(19740128), м. Ангарськ, Іркутська область — 30 липня 2014, с. Шишкове, Луганська область) — сержант 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Родом з Іркутська, має брата, коли йому було 6 років, помирає мама. Після 9 класів взятий в прийомну сім'ю, проживав у селі Іржавець, згодом прийомні батьки лишили його напризволяще. Вихованням займався односелець, що працював в Ічнянському ПТУ. Навчався в Ічнянському філіалі Сокиринського професійно-технічного училища №36. Від військкомату у Прилуках вивчився на водія, пішов до армії. Дмитро Галіч, якого Володимир іменував прийомним батьком, допоміг влаштуватися на роботу, залізничник — Гужівський залізничний переїзд, по тому працював охоронцем; одружився, взяв жінку з двома дітьми, спільно набули третю.

Доброволець, призваний 19 березня 2014 року; водій роти матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади. Загинув під Луганськом — біля села Шишкове — автомобілем доставляв набої та харчові продукти на блокпост, підірвався на міні, він та майор Сергій Деркач померли миттєво.

2 серпня 2014 року похований в селі Іржавець Ічнянського району. Вдома лишилися дружина Ольга та троє дітей, середній В'ячеслав, син Дмитро пішов в перший клас без батька.

Нагороди та вшанування

Дошка пам'яті Володимира Моісеєнка на школі в Іржавці

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

5 березня 2015-го в Іржавці на будинку середньої школи (вул. Шевченка, 65) відкрито пам'ятну дошку на пошанування Володимира Моісеєнка[2].

14 вересня 2015 року на будівлі Ічнянського професійного аграрного ліцею відкрито меморіальну дошку Володимира Моісеєнка[3].

У райцентрі Ічня щорічно проводяться спортивні змагання, турніри з волейболу та боксу, на честь загиблих в АТО земляків — Володимира Моісеєнка, Станіслава Кривоноса та Юрія Сороки[4].

Примітки

1. Указ Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
2. В Іржавці відкрили меморіальну дошку герою АТО — Володимиру Моісеєнку. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2015.
3. Відкриття меморіальної дошки в пам'ять Володимира Моісеєнка. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 11 лютого 2020.
4. Турніри пам'яті загиблих земляків [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Ічнянська газета «Трудова слава», 17 травня 2018

Джерела

• Моісеєнко Володимир Миколайович [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Моісеєнко Володимир Миколайович [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Доброволець Володимир Мойсеєнко загинув на Луганщині
• Герої Сіверського краю. Т. 1, стор. 66 [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]