Кривонос Станіслав Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кривонос.
Станіслав Григорович Кривонос
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження27 червня 1979(1979-06-27)
Івангород
Смерть4 жовтня 2014(2014-10-04) (35 років)
Донецьк
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Танкові війська
Формування
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Станісла́в Григо́рович Кривоно́с (27 червня 1979(19790627), с. Івангород Чернігівська область — 4 жовтня 2014, м. Донецьк) — молодший сержант 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

1997 призваний на строкову військову службу до ЗСУ, після демобілізації Працював трактористом у ТОВ «Берегиня».

Призваний за мобілізацією 21 березня 2014-го, з вересня перебував у зоні бойових дій, механік-водій 6-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

Загинув у районі аеропорту Донецька — російські терористи підбили танк, який їхав в колоні приблизно за 2 кілометри від будівель Донецького аеропорту. Понад тиждень до танка не могли підійти, щоб вивезти останки. Тоді ж полягли Юрій Костюченко та Володимир Кунденко. Коли врешті змогли оглянути танк, екіпажу там не виявилося. Згодом українським військовикам удалося домовитися з терористами про передачу тіла.

19 листопада рідні Станіслава Кривоноса отримали підтвердження за результатами експертизи ДНК.

Залишились дружина та донька 2004 р. н.

Похований з військовими почестями в Івангороді 16 січня 2015 року.

Нагороди та вшанування

Дошка пам'яті Станіслава Кривоноса в Івангороді

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

На могилі Станіслава Кривоноса, коштом місцевого мецената, встановлено пам'ятник.

24 серпня 2015 року на фасаді Івангородської школи відкрито пам'ятну дошку героя.[2]

В райцентрі Ічня щорічно проводяться спортивні змагання, турніри з волейболу та боксу, на честь загиблих в АТО земляків — Станіслава Кривоноса, Володимира Моісеєнка та Юрія Сороки[3].

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Найдовші прапори розгортали у Чернігові, Ічні та Прилуках. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 11 лютого 2020.
  3. ↑ Турніри пам'яті загиблих земляків [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Ічнянська газета «Трудова слава», 17 травня 2018

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.