Москва-Сіті (станція метро)55°44′53″ пн. ш. 37°31′58″ сх. д. / 55.74806° пн. ш. 37.53278° сх. д.
«Москва-Сіті» (рос. Москва-Сити) — одна з кінцевих станцій Філівської лінії Московського метрополітену, наступна за станцією «Діловий центр». Споруджена на нижньому рівні центрального ядра комплексу «Москва-Сіті». У 2005 році станція була відкрита під назвою «Міжнародна» (рос. Международная) для руху потягів у випробувальних цілях. Для пасажирського руху відкрита 30 серпня 2006 року[1]. Пікет ПК010+66,735[2] (пікет лінії «міні-метро»). Перейменована на «Москва-Сіті» 31 березня 2024 року[3]. Архітектура та оздобленняСтанція виконана у вигляді трисклепінного залу. Тюбінгові кільця бічних залів (зовнішній діаметр — 7,5 м) розімкнуті і спираються на стінові конструкції із сталевого прокату. На ці стіни спирається і склепіння центрального залу (діаметр також 7,5 м)[4]. У поперечному перерізі платформова ділянка є багатопрогоновою рамою з сіткою колон 7,8 метрів. Ширина платформи на станції становить 11,8 м[5], що значно вужче інших станцій глибокого закладення Московського метрополітену, де діаметр бічних залів, як правило, 8,5 ме, а діаметр центрального залу становить 9,5 м[4]. Тому платформи у бічних залах станції є дуже вузькими (близько 2 метрів, при нормативі 2,5-2,8 метрів). Між центральним і бічними залами влаштовано 5 пар проходів, розподілених по довжині станції нерівномірно: по дві пари у кожного з торців і один у середній частині станції[4]. Спочатку станція проектувалася завдовжки 90 м з розрахунком на прийом тривагонних потягів з вагонів типу «Русич», але згодом проект було змінено, і платформа була подовжена до 118 м для можливості прийому чотиривагонних «Русичів» або шестивагонних потягів традиційних моделей[5]. Через подовження платформи східний кінець станції виявився трохи на дузі. Через близькість колійного розвитку контактну рейку винесено з-під платформи до колійної стіни. Це єдине таке місце на підземних дистанціях Московського метрополітену. Стіни залів оздоблені біло-сірим мармуром. Для оздоблення станції використовувався мармур різних родовищ, зокрема, «Коєлга», «Гірюзун», «Відродження», «Мансуровський»[6]. Увігнуті стіни пілонів з боку платформ і центрального залу оздоблені білим мармуром «Б'янка Карара»[7]. Проходи мають декоративні вставки з алюкобонду. Торці пілонів покриті шліфованою нержавіючою сталлю, а цоколі покриті чорним лабрадоритом[7]. Колійні стіни закриті алюмінієвими панелями[7]. Назва станції прорізано на алюмінієвих пластинах, прикріплених на колійних стінах. Самі колійні стіни мають цоколь, оздоблений коричневим полірованим гранітом. Склепіння станції оздоблено склопластиком. На станції шістнадцять ніш в центрі і на перонах[8], тому станція, що має колонно-стінну конструкцію, виглядає як пілонна, а довгі, що досягають 20 м, стіни без проходів не кидаються в очі. Ніші оздоблені чорним гранітом, контрастують з сіро-білим мармуром, яким оздоблені стіни. Крім того, ніші виділені світлом і чорними смугами на коричневій гранітній підлозі. У нішах з боку центрального залу знаходяться інформаційні покажчики і лавки для пасажирів, виконані у вигляді окремих стільців[8]. Підлога станції викладена коричневим курдайським гранітом, який обрамляють смуги чорного лабрадориту[7]. У краю платформ зона безпеки відзначена виступаючою над рівнем підлоги гранітною смужкою, створеною для незрячих пасажирів. Світлове рішення станції — приховані люмінесцентні світильники, світлодіодні елементи, світлові лінії в отворах між колонами, оригінальні ескалаторні ліхтарі. Уздовж кожної платформи розташовується жовта світлодіодна лінія, що позначає зону безпеки. Ця лінія запалюється у відсутність поїзда і послідовно гасне, коли потяг прибуває на станцію. ВестибюліПросторий вестибюль (1100 м²) сполучений з платформою тристрічковим ескалатором типу Е55Т (висота ескалатора 25 м)[5][9]. Стіни вестибюля оздоблені білим мармуром коєлгінського родовища. Біла підвісна стеля підтримується круглими металевими колонами. У стелю вмонтовані світильники, динаміки та камери телеспостереження. Підлога викладена сірим і чорним гранітом. Чорний граніт також використаний для оздоблення будівлі вестибюля зовні. У вестибюлі знаходяться квиткові каси, засклений поліцейський пост і модернізовані турнікети зі стулками. На поверхніБудівля вестибюля розташованf під естакадою Третього транспортного кільця[5] і має вихід на Тестовську вулицю (колишній 4-й Красногвардійський проїзд) і на територію ММДЦ «Москва-Сіті». Поблизу від вестибюля знаходиться платформа «Тестовська» Білоруського напрямку Московської залізниці. 10 вересня 2016 року була відкрита пересадка на станцію «Москва-Сіті» Московського центрального кільця[10][11]. Пересадки
Колійний розвитокЗа станцією немає оборотних тупиків, тому для обороту потягів використовується тільки перехресний з'їзд між «Діловим центром» і «Москвою-Сіті». Цікаво, що тупиків немає і за кінцевою станцією Філівської лінії — «Олександрівський сад». На відміну від неї, через великі інтервалів (7-15 хвилин, зазвичай 10-12 хвилин, у вечірній час до 30 хвилин) на «Москві-Сіті» на середину 2010-х використовується тільки перша станційна колія, друга колія використовується рідко. Раніше до станції їздили потяги 51 і 52 маршрутів, і прибували вони тільки на першу колію, але зараз, після обрубання головного ходу, до «Москви-Сіті» їздять потяги 51 — 55 маршрутів, і прибувають вони позмінно, на першу і на другу колію. Рекорди
Посилання
ПриміткиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Москва-Сіті (станція метро)
|