|
Арбатська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)55°45′08″ пн. ш. 37°36′22″ сх. д. / 55.75222° пн. ш. 37.60611° сх. д.
«Арбатська» — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Площа Революції» і «Смоленська». Відкрита 5 квітня 1953 у складі черги «Площа Революції» — «Київська». Станція має статус виявленого об'єкта культурної спадщини[1]. Назву отримала по вулиці Арбат, як і однойменна станція Філівської лінії. Технічна характеристикаКонструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 41 м). Колійний розвитокСтанція без колійного розвитку. Вестибюлі й пересадкиВ 1980-х роках вестибюль було вбудовано в нову будівлю Генерального штабу Міністерства оборони СРСР (пізніше — Міністерства оборони РФ). В 1986 споруджено перехід з центру залу на станцію «Боровицька». Станція входить до складу найбільшого в Москві пересадного вузла і має переходи на станції: «Бібліотека імені Леніна» Сокольницької лінії, «Олександрівський сад» Філівської лінії і «Боровицька» Серпуховсько-Тимірязєвської лінії. Пересадка на Сокольницьку і Філівську лінії здійснюється через ескалаторний нахил в східному торці вестибюля (також звідти можна вийти в місто до Олександрівського саду і Мохової вулиці). У 1986 в центрі залу споруджені сходи, використовувані для переходу на Серпуховсько-Тимірязівську лінію. Далі розташований місток над коліями у бік «Щолківської», потім — перехід і міжповерхових ескалатор вгору виводить у північний торець «Боровицької»[2][3]. Пересадки
ОздобленняВестибюль складається з двох прямокутних залів — касового і ескалаторного[4]. Склепіння ескалаторного залу спирається на чотири взаємно пересічні параболічні арки. На стіні навпроти ескалаторної арки спочатку був встановлений портрет І. В. Сталіна, виконаний Г. І. Опришко в техніці флорентійської мозаїки з використанням яшми і порфіру[5]. У 1955 році мозаїка була розібрана за рішенням Радянського уряду. Внутрішнє оздоблення станції відноситься до стилю «московського бароко», сформованого в результаті синтезу російської архітектури XVII століття з елементами ордерних композицій. Розташування станції в безпосередній близькості до Кремля визначило характер її архітектури в стилі російського зодчества. Архітектори застосували прийом переплетення параболічних арок, які перекинуті поперек станції і несуть на собі всю тяжкість склепінь з малими арками. Центральний зал має величезну протяжність, і в ньому відсутня замкнута перспектива. Пілони оброблені внизу червоним мармуром «саліеті» і прикрашені виконаними з кераміки букетами квітів. Підлога викладена сірим, червоним і чорним гранітом у вигляді килимового малюнка. Колійні стіни облицьовані глазурованою керамічною плиткою, білою вгорі і чорною внизу. Станційний зал освітлюється підвісними двома рядами люстр у позолоченій бронзовій оправі, декорованих орнаментом[4]. Стіни підхідних коридорів облицьовані сірувато-білим плямистим мармуром з цоколем з червоного мармуру[4]. Біля кожного пілона з боку бічного залу і з боку центрального залу знаходяться лавки. Ресурси Інтернету Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арбатська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
