Монятичі

Село Монятичі пол. Moniatycze Костел святих Петра та Павла Координати 50°52′02″ пн. ш. 23°51′46″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Грубешів Висота центру 220  м Населення 451 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 084 Поштовий індекс 22-500 Автомобільний код LHR SIMC 0889427 GeoNames 764424 OSM ↑2690107 ·R (гміна Грубешів) Монятичі Монятичі (Польща) Монятичі Монятичі (Люблінське воєводство)  Монятичі у Вікісховищі

Монятичі[2][3] (пол. Moniatycze) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 451 особа (2011[1]).

Назва

На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від руського імені Монята[4].

Історія

Прицерковна дзвіниця, Монятичі

Знищенні православні нагробки в Монятичах, 2015 рік

1531 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 750 вірян[3].

Під час проведення операції «Вісла» в період 20-25.06.1947 року з Монятич, було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 3 людей, залишилося 398 людей національності польської, а також залишилося 12 людей української національності зі змішаних родин[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	206	36	146	24
Жінки	245	57	133	55
Разом	451	93	279	79

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монятичі

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
3. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 342. (пол.)
4. Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
6. Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 2003. — С. 421. — ISBN 9788393542901.
7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Портал «Польща»