|
Козодави
Козодави (пол. Kozodawy) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 291 особа (2011[1]). ІсторіяПерша згадка про Козодави датується 1472 роком. 1477 рік — У Красноставі видано Холмський земельний Статут, який регулював маєткові права селян в Козодавах і в усьому Грубешівському, Холмському, Красноставському і Щебрешинському повітах. Михайло Погорецький з герба Сас у 1757 році набув маєтки в белжскому воєводвстві разом з Козодавами і Тихобужем. Після Михайла Погорецького, Козодаву успадкував одним із його синів, Ігнатій Якуб, одружений з Анною Поребською, потім маєток перейшов онукові Роману Яцеку (1797—1879), одруженого з Оленою зі Смоліковських. Наступним власником був його син Едвард, одружений з Олександрою Смоліковською, а останній власником Козодав був син Едуарда — Володислав (помер у 1942 році). 05.06.1772 року — після першого поділу Польщі між Королівством Пруссії, Росією та Австрією північна сторона Холмської Русі залишилась під владою Польщі, а південна (разом з Козодавами) перейшла під протекторат Австрії. 1795 року після Третього поділу Речі Посполитої до Російської імперії відійшла частина Холмщини на правобережжі Бугу, а лівобережна Холмщина (включаючи Козодави) перейшли під протекторат Австрії Від 1809 року Козодави входить до складу Варшавського герцогства, стаючи частиною утвореного в 1810 році Люблінського департаменту. Після Віденською конгресу в 1815 році Козодави у складі всієї Холмщини було передано під протекторат Російської імперії, до якої належав до 1915 року. Село Козодави разом з фільварком належали до грубешівської парафії. В 1827 році було 17 домів та 136 мешканців. Разом з Городком, фільварком Козодави, самим фільварком в Менянах (без селян), з селами Козодави та Меняни належало 1435 розлогих моргів: земліорних та городи моргів 871, лугів 104 моргів, пазовищ 18 моргів, лісів 424 моргів, невикористаних ділянок 36 моргів, будинки муровані 14, з дерева 17, є вітряк. В селі Козодави є 30 осад з ґрунтами 285 моргів[2]. В 1837 році після утворення Люблінської губернії Козодави входить до її складу. 09.05.1912 року Козодави включені російським царським урядом до Холмської Губернії. В 1840 році Козодави разом з Метеліном, Масломичі (пол. Masłomęcz), Черничинок входили до складу греко-католицької парафії в Черничині. Налічувала парафія тоді 1820 віруючих[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. Під час першої світової війни від моменту окупації Козодави і вся територія Холмської Губернії знаходиться під безпосереднім управлінням німецької та австро-угорської військової влади, але 15.06.1916 року зона австро-угорської окупації за наказом головнокомандувача австро-угорської армії, що розповсюджувалася в Холмшині (Білгорайський повіт, Грубешівський повіт, Замостський повіт та Томашівський повіт), відійшла під відомство Люблінського військового генерал-губернаторства.  22.08.1920 року війська РСЧА атакували зі сторони Козодав, Черничина, Теребіня і після шестигодинного бою здобули Грубешів. У 1921 році село та однойменний фільварок входили до складу гміни Міняни Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5]. Процес творення українських кооперативних спілок пожвавився після вжиття Ю. Пілсудським додаткових заходів по запровадженню земельної реформи. Наприкінці 20-х років мешканці села Козодави заснували кооператив Добробут. Кооперативна організація проіснувала до 1944 року, коли її майно було цілком знищено польською бандою[6]. В роках 1975—1998 Козодави належать до Замостського воєводства, а після адміністративної реформи в 1999 році знаходиться в межах Любліньського воєводства. Згідно національному перепису населення (III 2011 р.) Козодави налічують 291 мешканців[7] . Друга світова війна, переселення, операція «Вісла» У селі Козодави польський загін С. Квасневського(Віктора) 19 і 20 березня спалив 20 з 27 існуючих господарств з хатами і закатував 18 місцевих українців[8]. На жаль, не вдалось встановити прізвищ жертв цієї жорстокої розправи. Одночасно було знищено будинки української кооперативної спілки Добробут. Свідок цієї події Остап Принда розповів про те, як 19 березня «о 15-ій напала на село Козодави польська банда, стріляла та палила село. Я тоді сховався до схрону. Польська банда… відійшла до володавського лісу, а рано банда повернулася до села і ходила до кожного схрону та добивала людей, які ще були живі у схронах. Я тоді вже втік до Черничина. Дня 21.ІІІ. 1944 повернув я з села і побачив людей побитих (викручені руки і ноги)»[8]. Під час проведення операції «Вісла» в період 26-30.06.1947 року з Козодав було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 15 людей, залишилося 2 людини національності польської, а також залишилося 17 українців з мішаних родин[9]. Післявоєнний періодУ 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 27 будинків та 168 мешканців, з них[5]:
За даними перепису населення Польщі 1921 року на фільварку Козодави налічувалося 3 будинки та 48 мешканців, з них[5]:
Мешканці Козодав
Козодави на мапах
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
