Під час Першої світової війни, з наближенням лінії російсько-німецького фронту, жителів села, включно з родинами прадідів В. В. Мацкевича, евакуйовано у внутрішні губернії Російської імперії. Дід — Касьян Мацкевич — разом з батьками опинився на території Пензенської губернії, де у 18-річному віці його призвано до Червоної Армії. Але вже 1921 року вся сім'я повернулася в рідне село, яке опинилося в складі Другої Речі Посполитої, і діда знову призвали на військову службу — вже до Війська Польського, в якому й відслужив два роки в санітарному батальйоні, після чого одружився і створив власну сім'ю. Дід по материнській лінії — Карпо Лозовик — у 1930-ті роки також проходив військову службу в польських збройних силах у лавах Сувальського уланського полку[13][14][15].
1948 року обидва діди повернулися в Білоруську РСР (Касьян Мацкевич — із Франції, Карпо Лозовик — із Великої Британії). 1951 року Касьяна Мацкевича разом з родиною депортовано до Сибіру, а Карпо Лозовик вирушив туди ж зі власної волі до сім'ї. Батьки В. В. Мацкевича познайомилися вже на засланні, яке відбували в місті Черемхово (Іркутська область), там створили сім'ю і народили дітей[12][13][14][15][16][17].
У 1976—1982 роках, а також у 1983—1987 роках навчався, працював і жив у Ленінграді, у 1982—1983 роках — у Вільнюсі, у 1987—1992 роках — у Лієпаї і Ризі, у 1992—1994 роках — у Москві. У квітні 1994 року повернувся до Білорусі, оселився в Мінську і через рік отримав громадянство Білорусі[12].
Демобілізувавшись із армії, вступив на підготовче відділення ЛДУ і 1977 року став студентом факультету психології ЛДУ[ru], після закінчення навчання захистив диплом за фахом нІженерна психологія"[17][18].
1982 року, після закінчення ЛДУ, за розподілом потрапив у Вільнюс[12], де завдяки Аушрі Ауґустінавічюте познайомився з лікарем-психіатром і психотерапевтом О. Ю. Алексєйчиком[lt][Прим. 4], семінари якого відвідував протягом 8 років, починаючи від 1985 року. Називає О. Ю. Алексєйчика в числі своїх учителів[16][19].
Робота на телебаченні
Протягом 1994—1997 років був розробником, автором і ведучим трьох циклових передач на Білоруському телебаченні (БТ)[18]:
на початку 1994 року телекомпанія «ФІТ» спільно з Агентством гуманітарних технологій[Прим. 1] розпочали виробництво інформаційно-аналітичної передачі «Проспект», перший випуск якої вийшов наступного дня після першого туру президентських виборів і був присвячений його аналізу; ведучим передачі був Павло Шеремет[12][21];
починаючи від 1995 року, на БТ виходили: передача про основні поняття ринкової економіки «Это мы не проходили» («Це ми не проходили»), а також передачі «Студія 600» і «Столиця»[21].
1995 року отримав пропозицію стати ведучим нової інформаційно-аналітичної передачі «Резонанс» на БТ, проте проти його кандидатури виступили в Адміністрації президента Республіки Білорусь[17].
Був першим керівником і ведучим ток-шоу «Вибір» на телеканалі ОНТ (кінець 2002 року — березень 2003 року)[22][23], встиг підготувати 8 випусків ток-шоу, звільнений напередодні горезвісного квітневого семінару керівних працівників республіканських і місцевих державних органів з питань вдосконалення ідеологічної роботи[24].
Від 2012 року — ведучий програми «Бесіда дня» телеканалу «Белсат»[25][26][27].
Події
9 березня2016 року В. В. Мацкевич отримав повістку до суду Центрального району[ru] міста Мінська з приписом з'явитися як особа, щодо якої ведеться адміністративний процес за участь у несанкціонованому мітингу індивідуальних підприємців, що відбувся 15 лютого того ж року в центрі Мінська[28].
15 березня 2016 року в ході судового розгляду три співробітники міліції, які виступали свідками, впевнено впізнали у В. В. Мацкевичі учасника мітингу, що також, за їх словами, нібито підтверджено матеріалами фотознімань, на підставі яких і складено протокол про адміністративне правопорушення. У свою чергу, В. В. Мацкевич надав суду докази того, що 15 лютого 2016 року він не тільки не був присутнім на мітингу, але й узагалі перебував за межами країни: відмітки в паспорті про перетин кордону і авіаквитки, згідно з якими він вилетів із Мінська до Варшави 14 лютого і повернувся 16 лютого. Як наслідок, суд ухвалив рішення повернути протокол про адміністративне правопорушення в Центральне РУВС г. Мінська на доопрацювання[29].
Зразу після суду В. В. Мацкевич заявив про намір притягти міліціонерів, що дали проти нього свідчення, до відповідальності за кривосвідчення, зокрема, щоб привернути увагу до подібної практики переслідування громадян, незадоволених чинним політичним режимом Білорусі[30][31].
30 березня 2016 року В. В. Мацкевич подав заяву до прокуратури з проханням дати правову оцінку ситуації[32].
5 квітня 2016 року міністр внутрішніх справ І. А. Шуневич, відповідаючи на запитання журналістів, акредитованих у Палаті представників Національних зборів Республіки Білорусь, визнав помилку, допущену співробітниками міліції щодо В. В. Мацкевича:
Однозначно можу заявити, що працівники міліції припустилися помилки в ідентифікації особи людини. Підставою для помилки стала його досить серйозна візуальна схожість із учасником цього заходу. Це я сам особисто перевіряв.
Оригінальний текст (рос.)
Однозначно могу заявить, что сотрудники милиции допустили ошибку в идентификации личности человека. Основанием для ошибки стало его достаточно серьёзное визуальное сходство с участником этого мероприятия. Это я сам лично проверял[33].
8 квітня 2016 року В. В. Мацкевич звернувся до міністра внутрішніх справ з відкритим листом, який викликав широкий суспільний резонанс. У ньому філософ засудив практику кривосвідчення міліціонерів у суді і закликав до її викорінення спільними зусиллями держави і громадянського суспільства країни[34]. В отриманій у травні 2016 року відповіді з МВС ще раз визнано помилку, допущену з боку міліції стосовно до В. В. Мацкевича, однак заперечено наявність практики фальшивих свідчень співробітників органів внутрішніх справ у суді[35].
Публіцистична діяльність
Був ініціатором і учасником «Менскага філязофскага кола» («Мінського філософського гуртка») — творчого об'єднання мінських гуманітаріїв, яке діяло в другій половині 1990-х — початку 2000-х років і мало на меті підготовку і видання корпусу гуманітарно-філософських словників, хрестоматій і навчальних посібників[18].
Брав участь у роботі над укладанням видань «Новейший философский словарь» («Новітній філософський словник»; Мінськ, 1999. — ISBN 985-6235-17-0) і «Всемирная энциклопедия: Философия» («Всесвітня енциклопедія: Філософія»; Мінськ, 2001. — ISBN 5-17-007278-3)[36]. Автор статей «Антропотехніка», «Діяльність», «Ідеальних типів метод», «Кальвін», «Миследіяльність», «Мислення», «Освіта», «Педагогіка», «Підхід», «Практика», «Проблематизація», «СМД-методологія», «Схема», «Техніка», «Функціональна грамотність», «Щедровицький Г. П.».
Починаючи від 2003 року, працював над укладанням енциклопедичного словника «СМД-методологія Московського методологічного гуртка. 1954—2004 роки», який проте не був виданий. Планувалося, що книга побачить світ у четвертому кварталі 2004 року[37].
Готується до видання авторський цикл лекцій «Вступ до філософії» [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], який В. В. Мацкевич прочитав у рамках Мінського методологічного семінару в 2008—2009 роках[38].
Бібліографія
Автор багатьох публіцистичних статей і близько 50 наукових праць із питань політики, культури і трансформації освіти[18]. Найважливіші з них:
Оргпроект реформы образования Республики Беларусь / В. В. Мацкевич, Б. В. Пальчевский, Л. С. Фридман, С. А. Крупник, Г. Н. Петровский. — Мн., 1996. — УДК37.014.3(476)(083.9).
↑Див. докладніше: Консорциум // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 24.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015., свободный. — Загл. с экрана.
↑Алексєйчик Олександр Юхимович[lt] — лікар-психіатр, психотерапевт, завідувач психотерапевтичного відділення Центру психологічного здоров'я (Вільнюс, Литва), творець унікальної методики групової терапії — «інтенсивне терапевтичне життя» (ІТЖ).
Джерела
↑Авторы номера // Вопросы методологии. — Журнал методологического сообщества. Основан Г. П. Щедровицким. — 1996. — № 1-2 (21-22). — С. 128. — ISSN0869-3919.
↑ абИмена // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/names/ [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑ абвгдеКасьян Мацкевіч і Карп Лазавік // Мельнікаў І. Заходнебеларуская Атлантыда 1921—1941 гг.: Паміж Варшавай і Масквой. — Мн.: Галіяфы, 2016. — С. 182. — ISBN 978-985-7140-19-0; Мельнікаў І. Забытыя героі бітвы пад Монтэ-Касіна. Касьян Мацкевіч і Карп Лазавік [Электронны рэсурс] // Историческая правда. — Вэб-сайт. — 30.03.2016. — Дата доступу: 07.11.2016. — Рэжым доступу: http://www.istpravda.ru/research/15151/ [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
↑ абвгдВместо предисловия. Сага об учителях (2001 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 7—13 // EuroBelarus.Info. — Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 07.11.2016. — Режим доступа: http://eurobelarus.info/files/22/86/Utkonos_Matskevich.pdf [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑ абвгдеМацкевич В. В. // Спецпроекты: Кто есть кто // BelarusToday. — Веб-сайт газеты. — 27.11.2003. — Дата доступа: 15.05.2015. — Режим доступа: http://belarustoday.info/?pid=648 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑ абО четверояком корне культурной политики (2008 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 135—147 // Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015., свободный. — Загл. с экрана.
↑ абВодолажская Т. Что необходимо знать и понимать для освоения программы культурной политики? // Methodology.by. — Веб-сайт АГТ-ЦСИ. — 09.04.2011. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://methodology.by/?p=2079 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑Соусь Г. Чаму ў ток-шоў «Выбар» зьмяніўся вядучы? [Электронны рэсурс] // Радыё «Свабода». — Вэб-сайт беларускай рэдакцыі радыёстанцыі. — 08.04.2003. — Дата доступу: 22.05.2015. — Рэжым доступу: http://www.svaboda.org/content/article/24847952.html, вольны. — Загал. з экрана.
↑Беседа дня // Belsat TV. — Веб-сайт телеканала. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015., свободный. — Загл. с экрана.
↑"Студыя «Белсат» — новая якасць каналу [Электронны рэсурс] // Belsat TV. — Вэб-сайт тэлеканала. — 03.09.2012. — Дата доступу: 14.05.2015. — Рэжым доступу: http://belsat.eu/be/articles/9808/ [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], вольны. — Загал. з экрана.
↑Философ Мацкевич подал заявление в прокуратуру после суда за акцию, на которой его не было // TUT.BY. — Интернет-портал. — 31.03.2016. — Дата доступа: 05.04.2016. — Режим доступа: http://news.tut.by/politics/490687.html [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑Хорошо быть молодым! СМД-подход в культурной политике, или Культурная политика в метаподходе (2001 г.) // Мацкевич В. В. Не думайте о рыжем и слепом утконосе: сб. статей / В. В. Мацкевич. — Мн., 2011. — С. 102—113 // Новостной портал Службы информации «ЕвроБеларуси». — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: Архивированная копия(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015., свободный. — Загл. с экрана; Мацкевич В. В. СМД-подход в культурной политике или культурная политика в метаподходе // «Кентавр». — Сетевой методологический журнал. — 13.08.2007. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://www.circleplus.ru/content/communicarium/people/memoirs/3 [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
↑Реут Д. В. Пятьдесят лет спустя // Некоммерческий научный Фонд «Институт развития им. Г. П. Щедровицкого». — Веб-сайт Фонда ГП. — Дата доступа: 12.05.2015. — Режим доступа: http://www.fondgp.ru/lib/chteniya/x/pub/0 [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.