Аверінцев Сергій Сергійович

Аверінцев Сергій Сергійович
Народився10 грудня 1937(1937-12-10)[1][2][3]
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Помер21 лютого 2004(2004-02-21)[1][2] (66 років)
Відень, Австрія[1]
ПохованняДаниловський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьісторик, викладач університету, поет
Alma materФілологічний факультет МДУ
Галузьфілолог, культуролог, історик культури, філософ, літературознавець, біблеїст
ЗакладНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене званняакадемік Російської академії наук, почесний доктор Софійського університетуd, професор[d] і професор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникЛосєв Олексій Федорович і Sergey Ivanovich Radcigd
ЧленствоСП СРСР
Російська академія наук
НАНУ
Папська Академія соціальних наук[4]
БатькоSergei Averintsevd
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Аверінцев Сергій Сергійович у Вікісховищі

Аверінцев Сергій Сергійович (нар. 10 грудня 1937(19371210), Москва — пом. 21 лютого 2004, Відень) — російський філолог-славіст, літературознавець. Відомий своїми дослідженнями часів пізньої античності, раннього християнства та Срібної доби російської поезії. Іноземний член НАН України, дійсний член Російської академії наук.

Почесний професор honoris causa Києво-Могилянської академії з 1998 року[5].

Біографія

Народився в родині біолога Сергія Васильовича Аверінцева. Закінчив кафедру класичної філології Московського університету. В 1967 році захистив кандидатську дисетацію «Плутарх та антична біографія», в 1979 році — докторську на тему «Поетика ранньовізантійської літератури». Працював науковим редактором у видавництві «Мысль», в Інституті світової літератури, професором Московського та Віденського університету.

Монографії

  1. Плутарх и античная биография. К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. М.: Наука, 1973. 278 с.
  2. Поэтика ранневизантийской литературы. М.: Наука, 1977. 320 с.
  3. Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. М.: Наука, 1986. 255 с. В соавторстве с М. Л. Гаспаровым.
  4. «Скворешниц вольных гражданин…». Вячеслав Иванов: путь поэта между мирами. СПб.: Алетейя, 2001. 176 с.

Збірки статей

  1. Попытки объясниться: Беседы о культуре. М.,Правда.1988.
  2. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Языки русской культуры, 1996. 447 с.
  3. Поэты. М.: Языки русской культуры, 1996. 364 с.
  4. Аверинцев С. С., Франк-Каменецкий И. Г., Фрейденберг О. М. От слова к смыслу: Проблемы тропогенеза. М., УРСС. 2001.
  5. София-Логос. Киев: Дух и Литера, 2000. 912 с.
  6. Софія-Логос. Словник. Київ: Дух і Літера, 2004. 640 с.
  7. Образ Античности. СПб.: Азбука-классика, 2004. 480 с.
  8. Другой Рим. СПб.: Амфора, 2005. 368 с.
  9. Связь времён. Киев: Дух и Литера, 2005. 448 с.
  10. София-Логос. Словарь. 2-е изд. Киев: Дух и Литера, 2006. 902 с.

Переклади

  1. Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2003. 600 с.
  2. Переводы: Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2004. 450 с.
  3. Псалмы Давидовы. Киев: Дух и Литера, 2004. 151 с.

Література

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #123763096 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ http://www.pass.va/content/scienzesociali/en/academicians/deceased/averintsev.html
  5. ↑ Аверинцев, Сергій (1999). Премудрість Божа спорудила "Дім" : (приповість 9,1), щоб Бог перебував із нами : концепція Софії і значення ікони (укр.). Процитовано 28 січня 2024.
  6. ↑ Аверінцев, Сергій (2005). Связь времен. Собрание сочинений (російською) . Київ: Дух і літера. с. 448. ISBN 966-7888-84-3.

Посилання