Матія Мразович

Матія Мразович
Народився24 лютого 1824(1824-02-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кальник (Хорватія), Копривницько-Крижевецька жупанія, Хорватія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 червня 1896(1896-06-13) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМирогойське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЗагребський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНародна партія[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Матія Мразович (хорв. Matija Mrazović; нар. 24 лютого 1824, Високо — пом. 13 червня 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, правник. Мер Загреба у 1879—1881 роках.

Життєпис

Народився в сім'ї Ладислава і Гелени Мразович у селі Високо поблизу Крижевців. Походив із південнослов'янської шляхетської родини, якій надав шляхетство Франц II у 1794 році. Навчався в Загребській класичній гімназії, яку закінчив 1842 року.[1] Вищу освіту здобув на правничому факультеті Загребського університету.

З початком революції 1848—1849 років, коли хорватська армія перетнула Драву, Мразович був відряджений до складу воєнної комісії у Вараждин, де пробув до лютого 1849 р., склавши іспит на право займатися адвокатською діяльністю.

1852 року започаткував професійний часопис «Правник», у якому картав неоабсолютистський режим Баха. Був одним із засновників щоденної газети «Позор» 1860 року. Був прибічником ілліризму та одним із засновників і провідників Народної партії.

Виступав за врегулювання відносин між Хорватією та Австрією незалежно від відносин між Хорватією та Угорщиною. Вплинув на відставку бана Левіна Рауха (1871), а також на схвалення перегляду хорватсько-угорської угоди (1872).

1880 року із 16 депутатами Сабору заснував Незалежну народну партію. З 1879 по 1891 рік був міським головою Загреба, відзначившись розширеною комунальною програмою.

1881 року, у 57-річному віці, Мразович відійшов від політичного життя через клопоти зі здоров'ям. Того самого року у 32-річному віці помер його син, який уже роками хворів на туберкульоз. Навіть після закінчення своєї політичної кар'єри Мразович не полишив своєї діяльності у газеті «Обзор».

13 червня 1896 він помер у віці 72 років у Загребі і був похований у могилі біля свого сина на кладовищі Мирогой.[2] Пізніше в цій самій могилі було поховано і його дружину, і дочку з її сім'єю.[2]

Примітки

  1. Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., str. 912., ISBN 978-953-95772-0-7
  2. а б Могила Ладислава Мразовича на кладовищі Мирогой, процитовано 28 травня 2020

Література

  • Mrazović, Matija. Hrvatska enciklopedija (хорватською) . Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2015.
  • Mrazović, Matija — Opća i nacionalna enciklopedija [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia