Маріо Маньйоцці

Маріо Маньйоцці
Маріо Маньйоцці
Особисті дані
Повне ім'я	Маріо Джованні Марчелло Маньйоцці
Народження	20 березня 1902(1902-03-20)
	Ліворно, Італія
Смерть	25 червня 1971(1971-06-25) (69 років)
	Ліворно
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1918–1921	«Ліворно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1919–1930 «Ліворно» 223 (174) 1930–1933 «Мілан» 97 (31) 1933–1936 «Ліворно» 57 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1924–1932 Італія 29 (13)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1936–1937 «Ліворно» 1938–1940 «Рієті» 1940–1941 «Альфа Ромео» 1941–1943 «Мілан» 1946–1947 «В'яреджо» 1947–1948 «Ліворно» 1948–1949 «Лечче» 1949–1950 «Катанія» 1952–1953 АЕК 1953–1956 «Ліворно»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 17.09.2015.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ма́ріо Маньйо́цці (італ. Mario Magnozzi, нар. 20 березня 1902, Ліворно — пом. 25 червня 1971, Ліворно) — італійський футболіст, що грав на позиції форварда. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Ліворно» та «Мілан», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 20 березня 1902 року в місті Ліворно. Вихованець футбольної школи клубу «Ліворно». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1919 року в основній команді того ж клубу. У своєму першому сезоні відзначився 29 голами у 18 матчах, допомігши команді дістатися суперфіналу чемпіонату Італії. Там суперником тосканців став значно сильніший «Інтер». На початку матчу Маньйоцці втратив нагоду вивести свою команду вперед, не реалізувавши пенальті. Після цього клас «нероадзуррі» дався взнаки, і ще в першому таймі вони досягли переваги 3:0, причому «Ліворно» чеерз травму одного зі своїх гравців залишився вдесятьох (заміни в ті часи не дозволялися). Та у другому таймі «червоні» зуміли забити два м'ячі, обидва у виконанні Маньйоцці, і скоротити відставання до мінімуму. Однак зрівняти рахунок не вдалось, і команда задовольнилась «сріблом».

Маньйоцці залишався в «Ліворно» до 1930 року. За ці одинадцять сезонів узяв участь у 223 матчах чемпіонату, будучи здебільшого основним гравцем атакувальної ланки команди, забив 174 голи. Із середньою результативністю 0,78 гола за гру був головним бомбардиром і провідним форвардом команди.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Мілан», до складу якого приєднався 1930 року. Відіграв за «россонері» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Мілана» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, протягом усього періоду перебування в Мілані був її капітаном^[джерело?].

Завершив ігрову кар'єру в рідному «Ліворно». Повернувшись до команди 1933 року, захищав її кольори до 1936.

Виступи за збірну

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії.

У складі збірної був учасником двох олімпійських футбольних турнірів: 1924 року в Парижі (3 гри, 0 голів) та 1928 року в Амстердамі (3 гри, 4 голи), на якому команда здобула бронзові нагороди. Також був учасником перших двох розіграшів Кубка Центральної Європи: 1927—1930 (2 матчі, 2 голи), який команда виграла, та 1931—1932 (2 матчі, 0 голів).

Протягом усієї кар'єри в національній команді, яка тривала 8 років, провів 29 матчів, забивши 13 голів.

Кар'єра тренера

Завершивши кар'єру гравця, залишився в «Ліворно», очоливши його тренерський штаб 1936 року. У першому ж сезоні зумів виграти чемпіонат Серії B, піднявшись таким чином до елітного дивізіону. Але в ході наступного сезону був звільнений[1].

Згодом очолював команди клубів «Рієті» та «Альфа Ромео», а протягом 1941–1943 років тренував «Мілан».

У повоєнний період працював з командами «В'яреджо», «Ліворно», «Лечче» та «Катанія». Протягом 1952–1953 років був головним тренером грецького клубу АЕК.

Останнім місцем тренерської роботи Маньйоцці був усе той же «Ліворно», команду якого він очолював до 1956 року.

Помер 25 червня 1971 року на 70-му році життя у місті Ліворно.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат			Національний кубок			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1919–20	«Ліворно»	ПК	18	29	–	–	–	18	29
1920–21		ПК	19	27	–	–	–	19	27
1921–22		ПД	3	1	–	–	–	3	1
1922–23		ПД	22	14	–	–	–	22	14
1923–24		ПД	21	14	–	–	–	21	14
1924–25		ПД	24	19	–	–	–	24	19
1925–26		ПД	20	11	–	–	–	20	11
1926–27		ЧІ	18	11	–	–	–	18	11
1927–28		ЧІ	19	15	–	–	–	19	15
1928–29		ЧІ	25	18	–	–	–	25	18
1929–30		A	34	15	–	–	–	34	15
1930–31	«Мілан»	A	32	10	–	–	–	32	10
1931–32		A	33	11[2]	–	–	–	33	11
1932–33		A	32	10	–	–	–	32	10
Усього за «Мілан»[3][4]			97	31		–	–	97	31
1933–34	«Ліворно»	A	31	7	–	–	–	31	7
1934–35		A	23	3	–	–	–	23	3
1935–36		B	3	1	КІ	1	1	4	2
Усього за «Ліворно»			280	185		1	1	281	186
Усього			377	216		1	1	378	217

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
25/05/1924	Коломб	Італія	1 – 0	Іспанія	ОІ 1924 - кв. р.	-
29/05/1924	Венсенн	Люксембург	0 – 2	Італія	ОІ 1924 - 1/8	-
02/06/1924	Париж	Швейцарія	2 – 1	Італія	ОІ 1924 - 1/4	-
16/11/1924	Мілан	Італія	2 – 2	Швеція	товариський матч	2
23/11/1924	Дуйсбург	Німеччина	0 – 1	Італія	товариський матч	-
18/01/1925	Мілан	Італія	1 – 2	Угорщина	товариський матч	-
14/06/1925	Валенсія	Іспанія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
18/06/1925	Лісабон	Португалія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
04/11/1925	Падуя	Італія	2 – 1	Югославія	товариський матч	-
08/11/1925	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	товариський матч	-
17/01/1926	Турин	Італія	3 – 1	Чехословаччина	товариський матч	1
21/03/1926	Турин	Італія	3 – 0	Ірландія	товариський матч	1
18/04/1926	Цюрих	Швейцарія	1 – 1	Італія	товариський матч	1
09/05/1926	Мілан	Італія	3 – 2	Швейцарія	товариський матч	-
18/07/1926	Стокгольм	Швеція	5 – 3	Італія	товариський матч	-
28/10/1926	Прага	Чехословаччина	3 – 1	Італія	товариський матч	-
17/04/1927	Турин	Італія	3 – 1	Португалія	товариський матч	-
01/01/1928	Генуя	Італія	3 – 2	Швейцарія	Кубок Центральної Європи 1927—1930	1
04/06/1928	Амстердам	Іспанія	1 – 7	Італія	ОІ 1928 - 1/4 (повт.)	1
07/06/1928	Амстердам	Уругвай	3 – 2	Італія	ОІ 1928 - 1/2	-
10/06/1928	Амстердам	Єгипет	3 – 11	Італія	ОІ 1928 - 3–4 місця	3	3 місце
09/02/1930	Рим	Італія	4 – 2	Швейцарія	товариський матч	1
02/03/1930	Франкфурт	Німеччина	0 – 2	Італія	товариський матч	-
06/04/1930	Амстердам	Нідерланди	1 – 1	Італія	товариський матч	-
11/05/1930	Будапешт	Угорщина	0 – 5	Італія	Кубок Центральної Європи 1927—1930	1
22/06/1930	Болонья	Італія	2 – 3	Іспанія	товариський матч	-
20/03/1932	Відень	Австрія	2 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи 1931—1932	-
10/04/1932	Коломб	Франція	1 – 2	Італія	товариський матч	1
08/05/1932	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи 1931—1932	-
Усього		Матчів	29		Голів (23 місце)	13

Титули і досягнення

• Бронзовий олімпійський призер: 1928
• Найкращий бомбардир чемпіонату Італії: 1924–25 (19 голів)

Примітки

1. Magnozzi non sarà più l'allenatore del Livorno (італ.) . Il Littoriale, n. 241. 30 settembre 1937. с. 4. Процитовано 17 вересня 2015.
2. За іншими даними 12 голів.
3. Panini, ред. (березень 2005). Almanacco illustrato del Milan. с. 689.
4. magliarossonera.it (ред.). Magnozzi Mario (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2014. Процитовано 17 вересня 2011.

Посилання

• Профіль гравця на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.] (італ.)
• Профайл на сайті ФК Ліворно [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] (італ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті eu-football.info. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»