Мартін Ріс

Мартін Джон Ріс
англ. Martin John Rees
Народився	23 червня 1942(1942-06-23)[1][2]^[…] (82 роки) Йорк, Йорк, Північний Йоркшир, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик, астроном, політик, викладач університету, астрофізик, космолог
Alma mater	Триніті-коледж (Кембридж) школа Шрусбері^d Кембриджський університет[4]
Галузь	астрофізика і космологія
Заклад	Ґрешам-коледж Університет Сассексу Кембриджський університет Університет Лестера^d Триніті-коледж (Кембридж)
Посада	Королівський астроном, Президент Лондонського королівського товариства^[d] і член Палати лордів^[d]
Науковий керівник	Денніс Шіама
Відомі учні	Пріямвада Натараян
Аспіранти, докторанти	James E. Pringle^d Роджер Бландфорд Rachel Webster^d[4] Alexander Kashlinsky^d Bernard J. T. Jones^d[4] E. Sterl Phinney^d[4] Zdenka Kuncic^d[4] Susan Stepney^d[4] Mitchell C. Begelman^d[4] Martin Haehnelt^d[4] Nicholas Kaiser^d
Членство	Лондонське королівське товариство Норвезька академія наук Національна академія дей-Лінчей Національна академія наук США Шведська королівська академія наук Папська академія наук Російська академія наук Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук Американське філософське товариство[5] Міжнародне товариство науки і релігії^d[6] Європейська академія[7] МАС
У шлюбі з	Керолайн Гамфрі
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО) (2005) премія Альберта Ейнштейна Темплтонівська премія премія Бальцана (1989) Медаль Ісаака Ньютона (2012) премія Грубера з космології (2001) призова лекція Петрі (2003) Медаль Оскара Клейна (2002) лекція Генрі Норріса Рассела (2004) нагорода Марселя Гроссманна (2015) медаль Карла Шварцшильда (1989) премія Денні Гайнемана з астрофізики (1984) медаль Кетрін Брюс (1993) Премія Ніренберга (2015) премія Бруно Россі (2000) Бейкерівська лекція (1982) премія Майкла Фарадея (2004) премія Лілієнфельда (2017) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2013) член Академії медичних наук Великої Британії^d Crafoord Prize in Astronomy^d (2005) премія Боуера (1998) медаль і премія Гатрі^[d] (1989) почесний доктор Гарвардського університету^d (2016) honorary doctor of the Yale University^d (2008) honorary Fellow of the Learned Society of Wales^d (2016) Science Writing Award^d Медаль Дальтона^d (2012) Лекція Карла Янського (1981) почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюриха^d (2012) Royal Society Bakerian Medal^d Thomson Reuters Citation Laureates (2007) Премія Фріца Цвіккі з астрофізики та космології (2020) премія Вольфа з фізики (2024)
Особ. сторінка	ast.cam.ac.uk/~mjr
Мартін Ріс у Вікісховищі

Мартін Джон Ріс (англ. Martin John Rees, 23 червня 1942(19420623)) — британський космолог і астрофізик. Королівський астроном з 1995 року[8], був головою Триніті-коледжу у 2004—2012 та президентом Лондонського королівського товариства у 2005—2010 роках.

Ранні роки життя

Мартін Ріс народився в Йорку, Англія.[9][10] Навчався в школі «Бедстоун коледж», після 13-ти років — у школі Шрузбері. Вивчав математику в Триніті-коледжі, Кембридж, який закінчив з відзнакою. Там же, під керівництвом Денніса Сіами здійснював дослідження на здобуття докторського ступеня, яке закінчив у 1967 році.[11][12]

Наукова кар'єра

Провадив дослідження у Великій Британії та США, викладав в університеті Сассексу та Кембриджському університеті, де був Plumian Professor до 1991, був директором Інституту астрономії в Кембриджі. З 1992 по 2003 — королівський професор-дослідник, з 2003 — професор космології та астрофізики. Був професором астрономії в Грешем-коледжі (Лондон) у 1975 році і став почесним членом Лондонського королівського товариства в 1979.

Він був одним з перших, хто запропонував пояснити гігантські енергетичні квазари чорних дір[13] та спостереження надсвітлових астрономічних явищ оптичною ілюзією, викликаною об'єктом, що рухається частково в напрямку спостерігача.[14] Останніми роками працював над рентгенівськими випромінюваннями, особливо в співпраці з Peter Mészáros, і над тим, як «космічні темні віки» закінчилися з формуванням перших зірок.

Відзнаки

Нагороди

• Премія Денні Гайнемана з астрофізики (1984)
• Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1987)
• Премія Бальцана (1989)
• Лицар-бакалавр (1992)[15]
• Медаль Кетрін Брюс (1993)
• Премія Бруно Россі (2000)
• Премія Грубера з космології (2001)
• Міжнародна премія Альберта Ейнштейна (2003)[16]
• Премія Генрі Норріса Рассела (2004)
• Guardian Award [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] від Lifeboat Foundation (2004)
• Премія Майкла Фарадея Лондонського королівського товариства (2004)
• Life Peerage (2005)[17]
• Премія Крафорда (2005)
• Орден Заслуг (2007)[18]
• Caird Medal Національного морського музею (2007)
• Темплтонівська премія (2011)
• Медаль Ісаака Ньютона (2012)
• Премія Фріца Цвіккі з астрофізики та космології (2020)[19]

Названі на його честь

• Астероїд 4587 Ріс

Публікації

• Cosmic Coincidences: Dark Matter, Mankind, and Anthropic Cosmology (у співавторстві з John Gribbin), 1989, Bantam, ISBN 0-553-34740-3
• New Perspectives in Astrophysical Cosmology, 1995, ISBN 0-521-64544-1
• Gravity's Fatal Attraction: Black Holes in the Universe, 1995, ISBN 0-7167-6029-0, 2nd edition 2009, ISBN 0-521-71793-0
• Before the Beginning — Our Universe and Others, 1997, ISBN 0-7382-0033-6
• Just Six Numbers: The Deep Forces That Shape the Universe, 1999, ISBN 0-297-84297-8
• Our Cosmic Habitat, 2001, ISBN 0-691-11477-3
• Our Final Hour: A Scientist's Warning: How Terror, Error, and Environmental Disaster Threaten Humankind's Future In This Century—On Earth and Beyond (У Великій Британії: Our Final Century: Will the Human Race Survive the Twenty-first Century?), 2003, ISBN 0-465-06862-6
• What We Still Don't Know ISBN 978-0-7139-9821-4 yet to be published.
• From Here to Infinity: Scientific Horizons, 2011, ISBN 978-1-84668-5033

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118178687 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
3. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
6. https://www.issr.org.uk/fellows/user/49/
7. www.ae-info.org
   d:Track:Q107213897
8. Astronomer Royal. The official website of the British Monarchy. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2013. (англ.)
9. ‘REES OF LUDLOW’, Who's Who 2013, A & C Black, an imprint of Bloomsbury Publishing plc, 2013; online edn, Oxford University Press. (необхідна підписка)
10. GRO Register of Births: SEP 1942 9c 1465 YORK — Martin J. Rees, mmn=Bett
11. Rees, Martin (1967). Physical Processes in Radio Sources and the Intergalactic Medium. University of Cambridge. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 19 квітня 2015. (PhD thesis)
12. FT Magazine [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Inventory: Martin Rees
13. Rees M. J. Black Hole Models for Active Galactic Nuclei, Black hole models for active galactic nuclei // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1984. — Vol. 22, Iss. 1. — P. 471–506, 471–506. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.22.090184.002351
    d:Track:Q56335817d:Track:Q567368d:Track:Q1879957d:Track:Q6523788d:Track:Q1360581d:Track:Q2390413d:Track:Q266972
14. REES M. J. Appearance of Relativistically Expanding Radio Sources // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 1966. — Vol. 211, Iss. 5048. — P. 468–470. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/211468A0
    d:Track:Q55869071d:Track:Q180445d:Track:Q176916d:Track:Q52661223d:Track:Q180419
15. The London Gazette: no. 52935. p. 9177. 29 травня 1992.
16. Albert Einstein World Award of Science 2003. Архів оригіналу за червень 7, 2014. Процитовано 13 серпня 2013.
17. The London Gazette: no. 57753. p. 11653. 9 вересня 2005.
18. The London Gazette: no. 58379. p. 9395. 29 червня 2007.
19. European Astronomical Society 2020 prizes (PDF). European Astronomical Society. 6 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.

Посилання

• TED profile [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.] 2005 talk: Is this our final century?
• Interviews with Charlie Rose 2003 and 2008
• New Statesman Interviews Martin Rees [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] This interview was originally published on 6 April 2010 of New Statesman