Джордж Бідделл Ері

Джордж Бідделл Ері
George Biddell Airy
Народився	27 липня 1801(1801-07-27) Алнік(інші мови), Нортумберленд, Англія, Британська імперія
Помер	2 січня 1892(1892-01-02) (90 років) Лондон, Великий Лондон, Англія, Британська імперія
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, астроном, фізик, викладач університету, письменник
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Гринвіцька обсерваторія
Посада	Королівський астроном[1], Президент Лондонського королівського товариства^[d] і Лукасівський професор математики
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Петербурзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Ірландська королівська академія Російська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук Італії^d Національна академія наук США Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Діти	Wilfrid Airy^d[2] Hubert Airy^d[2] Christabel Airy^d[2] Hilda Routh^d
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1845) премія Лаланда (1834) медаль Альберта (1876) Бейкерівська лекція (1840) почесний член Королівського товариства Единбурга^d Член Американської академії мистецтв і наук
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Джордж Бідделл Ері у Вікісховищі

Джордж Бідделл Ері (часто Ейрі, англ. Sir George Biddell Airy; 27 липня 1801, Алнік(інші мови), Нортумберленд, Англія, Британська імперія — 2 січня 1892, Лондон, Великий Лондон, Англія, Британська імперія) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1836).

Життєпис

Джордж Бідделл Ері народився в Олнвіку (Нортумберленд). 1823 року закінчив Кембриджський університет і до 1835 року працював у ньому (з 1826 — лукасівський професор математики, з 1828 року — професор астрономії і директор Кембриджської обсерваторії). У 1835—1881 — директор Гринвіцької обсерваторії — королівський астроном.

Основні наукові роботи належать до небесної механіки, практичної астрономії та оптики. Розробив спосіб визначення паралаксу Сонця і метод визначення апекса його руху. Обробив спостереження Місяця і планет, здійснені в Гринвіцькій обсерваторії протягом 1750—1830; знайшов нову нерівність у рухах Венери і Землі, покращив сонячні таблиці. 1847 року вдосконалив теорію припливів Лапласа. 1855 року визначив густину і масу Землі за допомогою маятника, встановленого на поверхні і в глибині шахти. 1886 року опублікував новий метод, за допомогою якого намагався виправити теорію руху Місяця. 1839 року винайшов компенсатор суднового компаса, розробив метод дослідження цапф (метод Ері). 1834 року вперше розробив теорію дифракції світла в об'єктивах телескопів. «Диском Ері» називають світле коло у центрі дифракційної картини зображення зорі. 1836 року запропонував сучасну теорію веселки. Виявив явище астигматизму людського ока і ввів у вжиток циліндрично-сферичні лінзи для виправлення цього дефекту зору.

Він відіграв значну роль у розвитку Гринвіцької обсерваторії. Перетворив методику спостережень, що здійснювалися в обсерваторії, і їх обробки. Оновив і розширив інструментальне обладнання (сам сконструював низку інструментів), створив відділи Сонця, магнетизму й метеорології. Керував підготовкою та науковою роботою англійських експедицій зі спостережень проходжень Венери над диском Сонця 1874 та 1882 років.

Почесті та вшанування пам'яті

• Обирався президентом Лондонського королівського астрономічного товариства чотири рази, загалом на сім років (1835–37, 1849–51, 1853–55, 1863–64). Жодна інша особа не була президентом більше чотирьох разів (рекорд, яким він ділиться з Френсісом Бейлі)[3].
• Іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (1832)[4].
• Лауреат премії Лаланда з астрономії Французької академії наук, 1834
• Член Американського філософського товариства (1879)[5]
• Марсіанський кратер Ейрі) названо на його честь[6][7].
• Місячний кратер Ейрі названо на його честь[8].
• Функція Ейрі, Кільця Ейрі та Точки Ейрі(інші мови) названо на його честь.
• Медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1831).
• Дві Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1833, 1846).

Окремі публікації

• (1826) Mathematical Tracts on Physical Astronomy
• (1828) On the Lunar Theory, The Figure of the Earth, Precession and Nutation, and Calculus of Variations
• (1834) Gravitation: an Elementary Explanation of the Principal Perturbations in the Solar System (Full text at Internet Archive)
• (1839) Experiments on Iron-built Ships, instituted for the purpose of discovering a correction for the deviation of the Compass produced-by the Iron of the Ships
• (1848 [1881, 10th edition]) Popular Astronomy: A Series of Lectures Delivered at Ipswich (Full text at Wikisource)
• (1855) A Treatise on Trigonometry (Full text at Google Books)
• (1861) On the Algebraic and Numerical Theory of Errors of Observations and the Combination of Observations.
• (1866) An Elementary Treatise on Partial Differential Equations (Full text at Internet Archive)
• (1868) On Sound and Atmospheric Vibrations with the Mathematical Elements of Music (Full text [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] at MPIWG)
• (1870) A Treatise on Magnetism (Full text at Google Books)

Див. також

• Список об'єктів, названих на честь Джорджа Ері

Примітки

1. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
   d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
2. FamilySearch Family Tree — 2009.
   d:Track:Q3066228d:Track:Q94509406
3. LIST OF PRESIDENTS AND DATES OF OFFICE. A brief history of the RAS. Royal Astronomical Society. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 10 вересня 2012.
4. Book of Members, 1780–2010: Chapter A (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2011. Процитовано 6 квітня 2011.
5. APS Member History. search.amphilsoc.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 12 травня 2021.
6. Mars Nomenclature: Crater, craters. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS: Astrogeology Research Program. Архів оригіналу за 25 грудня 2009. Процитовано 16 серпня 2007.
7. George Biddell Airy. University of New Brunswick Libraries. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 6 листопада 2017.
8. Cocks, E. E.; Cocks, J. C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 0-936389-27-3.

Література та джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Эри Джордж Бидделл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
• Awarding of RAS gold medal, 1833: MNRAS 2 (1833) 159 [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Awarding of RAS gold medal, 1846: MNRAS 7 (1846) 64 [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Mathematical Tracts on the Lunar and Planetary Theories 4th edition (London, McMillan, 1858)