Лекція Генрі Норріса Рассела

Лекція Генрі Норріса Рассела англ. Henry Norris Russell Lectureship
Країна	США
Тип	наукова нагорода^d lecture series^d і named lecture^d
Вручає:	Американське астрономічне товариство
Статус	вручається
На честь:	Генрі Норріс Расселл
Нагородження
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені лекцією Генрі Норріса Рассела (48)
Черговість

Лекція Генрі Норріса Рассела (англ. Henry Norris Russell Lectureship) — щорічна нагорода Американського астрономічного товариства, названа на честь американського астронома Генрі Норріса Рассела, яку присуджують за досягнення в астрономічних дослідженнях протягом всього життя науковця. Ідея створення лекції виникла у 1945 році за часів президентства в Американському астрономічному товаристві Гарлоу Шеплі, який очолив акцію зі збору 10 000 доларів з членів товариства. Одним із головних жертводавців був посол Мексики в США. Цілі було досягнуто в грудні 1946 року, використовуючи не так мало примусової мови Шеплі. Першим лектором Рассела став сам Генрі Норріс Рассел, який прочитав лекцію під назвою «Королівська дорога затемнень» про затемнювані подвійні зорі[1].

Попередні лектори

Список лекторів Генрі Норріса Рассела[2]:

• 1946 — Генрі Норріс Расселл
• 1947 — Волтер Сідні Адамс
• 1948 — не присуджували
• 1949 — Субрахманьян Чандрасекар
• 1950 — Гарлоу Шеплі
• 1951 — Ян Гендрик Оорт
• 1952 — не присуджували
• 1953 — Енріко Фермі, Лайман Спітцер
• 1954 — не присуджували
• 1955 — Пол Віллард Меррілл
• 1956 — Джоуел Стеббінс
• 1957 — Отто Струве
• 1958 — Вальтер Бааде
• 1959 — Джерард Койпер
• 1960 — Мартін Шварцшильд
• 1961 — Вільям Вілсон Морган
• 1962 — Ґроут Ребер
• 1963 — Вільям Альфред Фаулер
• 1964 — Айра Спрейг Боуен
• 1965 — Бенгт Стремгрен
• 1966 — Річард Таузі
• 1967 — Отто Нойгебауер^[en]
• 1968 — Джон Гейтенбі Болтон
• 1969 — Юджин Паркер
• 1970 — Джессі Леонард Грінстейн
• 1971 — Фред Гойл
• 1972 — Елан Сендидж
• 1973 — Лео Голдберг
• 1974 — Едвін Солпітер
• 1975 — Джордж Гербіґ
• 1976 — Сесілія Пейн-Гапошкіна
• 1977 — Олін Чаддок Вілсон^[en]
• 1978 — Мартен Шмідт
• 1979 — Пітер Голдрайх
• 1980 — Джеремія Острікер
• 1981 — Ріккардо Джакконі
• 1982 — Барт Ян Бок
• 1983 — Герберт Фрідман
• 1984 — Маргарет Бербідж
• 1985 — Олін Егген^[en]
• 1986 — Альберт Вітфорд^[en]
• 1987 — Фред Лоуренс Віппл
• 1988 — Жерар де Вокулер
• 1989 — Іко Ібен^[en]
• 1990 — Сідні ван ден Берг
• 1991 — Дональд Остерброк^[en]
• 1992 — Лоуренс Г'ю Аллер
• 1993 — Джеймс Піблс
• 1994 — Вера Рубін
• 1995 — Роберт Крафт^[en]
• 1996 — Джеральд Нейгебауер^[en]
• 1997 — Аластер Кемерон^[en]
• 1998 — Чарлз Гард Таунс
• 1999 — Джон Бакалл
• 2000 — Дональд Лінден-Белл^[en]
• 2001 — Воллес Сарджент^[en]
• 2002 — Джордж Валлерстайн^[en]
• 2003 — Джордж Ветерілл^[en]
• 2004 — Мартін Ріс
• 2005 — Джеймс Ганн
• 2006 — Богдан Пачинський
• 2007 — Девід Л. Ламберт^[en]
• 2008 — Рашид Сюняєв
• 2009 — Джордж Престон^[d]
• 2010 — Маргарет Геллер
• 2011 — Сандра Фабер
• 2012 — Вільям Девід Арнетт^[en]
• 2013 — Кен Фрімен
• 2014 — Джордж Б. Філд^[en]
• 2015 — Джованні Фаціо^[en]
• 2016 — Крістофер Маккі^[en]
• 2017 — Ерік Беклін^[en]
• 2018 — Джозеф Силк^[en]
• 2019 — Енн Мерчант Босгаард^[en]
• 2020 — Скотт Тремейн
• 2021 — Нік Сковілл^[en]
• 2022 — Річард Мушоцький^[d]
• 2023 — Френк Шу
• 2024 — Нета Бакал

Примітки

1. Devorkin, David H. (2000), Henry Norris Russell: dean of American astronomers, Princeton University Press, с. 276, ISBN 0691049181.
2. Henry Norris Russell Lectureship. American Astronomical Society. Процитовано 13 січня 2024.