Скотт Тремейн
Скотт Дункан Тремейн (нар. 1950)[5] — астрофізик канадського походження. Він є членом Лондонського королівського товариства[6], Королівського товариства Канади та Національної академії наук США[7]. Тремейна вважають одним із провідних світових астрофізиків[8][9] за його внесок у теорію Сонячної системи та галактичної динаміки[10]. Співавтор книги «Галактична динаміка» — найпопулярнішого підручника й довідника в цій галузі. Тремейнові приписують створення назви «пояс Койпера»[11]. На його честь названо астероїд 3806 Тремейн[12][13][14][15]. Кар'єраТремейн здобув ступінь бакалавра в Університеті Макмастера в 1971 році та ступінь доктора філософії в Принстонському університеті в 1975 році[16]. У 1996 році він здобув ступінь почесного доктора філософії в Університеті Макмастера[17]. З 1981 по 1985 рік він був асоційованим професором Массачусетського технологічного інституту[18]. У 1986 році він став першим директором Канадського інституту теоретичної астрофізики в Університеті Торонто і обіймав цю посаду до 1996 року[18]. У 1995 році він отримав відзнаку «Професор університету» в Університеті Торонто[19]. У 1997 році він залишив Канадський інститут теоретичної астрофізики і обійняв посаду професора в Принстонському університеті, і з 1998 по 2006 рік обіймав посаду голови кафедри астрофізичних наук[5]. У 2007 році Скотт Тремейн залишив Принстонський університет і став професором Інституту перспективних досліджень. На посаді завідувача кафедри його замінив Девід Спергель[20]. Скотт Тремейн був понад 20 років одружений з професоркою Мерилін Мантей Тремейн, експертом із взаємодії людини та комп'ютера, колишньою головою секції SIGCHI Асоціації обчислювальної техніки[21]. Наукові досягнення![]() У 1979 році Тремейн разом із Пітером Голдрайхом правильно передбачили, що тонке F-кільце Сатурна і тонкі кільця Урана створені супутниками-пастухами[22][23][24]. Супутники Сатурна Прометей і Пандора були вперше помічені в 1981 році[25], а в 1986 році супутники-пастухи були знайдені навколо кілець Урана[26]. Спільно з Джеймсом Бінні Тремейн написав книгу «Галактична динаміка», яка часто вважається стандартною довідкою в цій галузі[5][27][28][29][30] і понад десять тисяч разів цитується у наукових публікаціях[31][32]. Тремейн разом зі співробітниками з Торонтського університету показали, що короткоперіодичні комети походять із поясу Койпера[33][34]. У грудні 1995 року Майк Ірвін[en], Скотт Тремейн і Анна Житков досліджували два об'єкти з повільним рухом, які, імовірно, належать до поясу Койпера. Науковці продовжували дослідження Еджворта (1949) і Койпера (1951), які вказують на те, що протопланетні диски виходять за межі орбіти Нептуна і що матеріал диска за межами Нептуна не об'єднався в планети[35]. Цю групу планетезималей тепер називають поясом Койпера. Нагороди та відзнаки
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia