Мартинов Михайло Олексійович
Михайло Олексійович Мартинов (1828–1891) — російський державний діяч, сенатор, таємний радник (1874). ЖиттєписНародився 18 (30) жовтня 1828 року[1] (також вказується 14 жовтня 1828[2] і 1829[3]). У службі класному чині з 1848 року після закінчення Імператорського училища правознавства. У 1863 році призначений дійсним статським радником, членом Ради Головного управління у справах друку[4]. З 1866 року по 1878 рік — Полтавський губернатор. У 1874 році був призначений таємним радником. З 1878 по 1891 роки сенатор, який присутній та першоприсутній у Першому та Касаційному департаментах Урядового сенату[5] та товариш міністра внутрішніх справ Лева Макова[6]. Був нагороджений усіма російськими орденами до ордену Святого Олександра Невського наданого йому 1 січня 1887 року. Помер 18 (30) жовтня 1891 року. Похований на цвинтарі Новодівочого монастиря[1]. РодинаДружина: Олександра Огарьова (18.11.1839-26.10.1891) — дочка генерал-ад'ютанта Миколи Огарьова. Примітки
Література
|