Косаговський Павло Павлович
Павло Павлович Косаговський (29 жовтня (10 листопада) 1832 — 13 (25) січня 1895, Санкт-Петербург, Російська імперія) — державний діяч Російської імперії, таємний радник. ЖиттєписНародився 1832 року. Навчався в Павловському кадетському корпусі[ru], який закінчив 1851 року, та Костянтинівському артилерійському училищі. 1 червня 1852 року прийнятий на службу до 5-ї артилерійської бригади прапорщиком, а за рік був переведений до Санкт-Петербурзького арсеналу. 1856 року звільнився з військової служби за станом здоров'я. У 1858—1859 роках був членом Новгородського губернського комітету з улаштування побуду кріпаків, що займався розробкою селянської реформи, від дворянства Валдая. 1859 року обраний Валдайським повітовим[ru] предводителем дворянства. 1863 року призначений старшим радником Новгородського губернського правління. Був віцегубернатором Пензенської губернії, де одружився із Єлизаветою Загоскіною — дочкою генерала, учасника Кримської війни Якова Загоскіна. 30 жовтня 1864 року призначений Симбірським віцегубернатором, 1867 року — виконувачем обов'язків Вітебського губернатора. Наступного року став директором департаменту виконавчої поліції Міністерства внутрішніх справ. У 1882—1885 роках був одеським градоначальником. У 1885—1889 роках був курським, 1889—1891 роках — полтавським губернатором. 18 грудня 1891 року призначений членом ради Міністерства внутрішніх справ. Почесний громадянин Вітебська, Полоцька та Дінабурга. Помер у Санкт-Петербурзі 13 січня 1895 року. Джерела
|