Мартинець Володимир Євгенович
Володи́мир Євге́нович Мартине́ць (псевдо: «Волянський», «Маруся», «Туратті» 15 липня 1899, Львів — 10 грудня 1960, Вінніпег, Канада) — український політичний діяч, журналіст, публіцист, один з найплідніших авторів націоналістичного руху, борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Життєпис![]() ![]() Народився 15 липня 1899 року у Львові. Здобувши гімназійну освіту, вступив у 1918 добровольцем до Корпусу Січових Стрільців у Києві. Працював секретарем губернського комісара Холмщини, Осяння та Підляшшя Олександра Скоропис-Йолтуховського. За українсько-польської війни 1918–19 був старшиною Холмсько-Городельського коша ім. С. Петлюри. Студіював право (1920—1923) на юридичному факультеті Львівського університету; економіку (1923-26) — у Вищій торговельній школі в Празі; політичні науки і журналістику (1927—1929) — у Берліні; філософію (1934—1936) — в Парижі у Сорбонському університеті. Відбувши рік еміграції (1925) у ЧСР, стає віце-президентом ЦЕСУС (Центральний Союз Українського Студенства) (1936—1937). Член ЛУН та Верховної команди УВО (1927—1933), секретар і член Проводу українських націоналістів (ПРУН), головний редактор часописів «Розбудова Нації» і «Сурма» (УВО), потім — «Українського слова» (Париж). В 1934—1940 роках мешкав у Франції, де спільно з Миколою Сціборським і Миколою Капустянським вів націоналістичну роботу. Після розколу в ОУН став на боці Андрія Мельника, очолював Крайовий провід ОУН на ЗУЗ; з 1945 року на еміграції в Німеччині, а з 1949 року — у Канаді, редагував «Новий шлях». Автор низки праць з історії УВО і ОУН. РодинаБув одружений із відомою оперною співачкою Іриною Туркевич-Мартинець. У грудні 1934 р. у Володимира та Ірини в Парижі, де вони жили з жовтня 1934 р., народився син[2]. ТворчістьАвтор спогадів «Від УВО до ОУН» (1949), «Шляхом таборів» (1950), книжок «За зуби та пазурі нації» (1933), «Під румунським постолом» (1937), «Жидівська проблема в Україні» (1938), «Ідеологія організованого націоналізму» (1954), понад 3000 статей.
ПриміткиДжерела та література
Література
Інтернет-ресурси
|
Portal di Ensiklopedia Dunia