Манжет

Манжет чоловічої сорочки з запонкою.

Манже́та[1] або манжет[2] (від фр. manchette — «рукавчик»), розм. чо́хла[3] — кільцеподібне закінчення на зап'ясті рукава одягу або на кінці штанини. Зазвичай прямокутна частина тканини, що огортає руку і має застібку у вигляді ґудзика чи запонки. Ґудзиків може бути два або більше, але це властиве для жіночого одягу.

Класифікація манжет

Спортивний манжет (або італійський)

Його вважають найпоширенішим. Один шар тканини огортає руку і має застібку у вигляді запонки, ґудзика (або кількох ґудзиків у жінок).

Комбінований манжет (або віденський)

Сорочку з такими манжетами вдягають чоловіки з фраком. Найбільше були поширені в 19 столітті. В 20 столітті сорочка і фрак вважаються фаховим одягом музикантів.

Подвійний манжет (або французький)

Це два шари тканини, що огортають кінець руки і мають застібку у вигляді запонки. Вважають найбільш офіційним варіантом манжет. За етикетом рукава таких сорочок не закатують. Сорочки з подвійними манжетами одягають виключно зі смокінгом.

Джерела

• Технологічні особливості обробки різних видів рукавів — Київ, 2014.

Примітки

1. Манжета // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Манжет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Чохла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.