Малий Ходачків

село Малий Ходачків
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Великобірківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040090030015525
Основні дані
Засноване	13 ст., перша писемна згадка — 1464 р.^[джерело?]
Населення	1503 (2001)
Поштовий індекс	47741
Телефонний код	+380 3529
Географічні дані
Географічні координати	49°29′13″ пн. ш. 25°50′9″ сх. д.
Водойми	річка Качава, Качавський став, річка Риштік (Риштоки)
Найближча залізнична станція	Бірки Великі (станція)
Відстань до залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Великі Бірки, вул. Грушевського, буд. 53
Карта
Малий Ходачків
Малий Ходачків
Мапа
Малий Ходачків у Вікісховищі

Малоходачківська школа

Символічна могила УСС

Символічна могила воякам УПА

Капличка

Пам'ятний хрест на околиці села

Мали́й Хода́чків — село в Україні, у Великобірківській селищній громаді Тернопільського району, Тернопільської області. До 2019 адміністративний центр Малоходачківської сільської ради, якій було підпорядковане с. Костянтинівка.

Розташування

Географічні координати — 49° 29’ пн. ш. 25° 50’ сх. д. Площа — 6,3 кв. км.

Розташоване на берегах річки Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни, сточище Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 9 км від найближчої залізничної станції Бірки-Великі. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин.

Хутори

У зв'язку з переселенням мешканців хутори Караманда і Колонія виведені з облікових даних.

Караманда — хутір виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Назва походить, ймовірно, від татарського «караманда» — чорний кінь. У лютому 1952 р. — 2 будинки, 7 осіб. Нині на місці хутора — ліс.[1]

Колонія — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Відомий від кінця 1920-х рр.; заснували польські переселенці. 10 січня 1944 р. на хуторі загинув повітовий референт пропаґанди ОУН Богдан Вовк. У березні 1949 р. на хуторі — 17 будинків, 66 осіб. У 1950-х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора — поле.[2]

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

За результатами розкопок, колись на території села було щонайменше три поселення: на території сучасного «мікрорайону» Горбок (залишки городища черняхівської культури), на території заплави річки Качава коло лісу Караманда (за переказами, поселення згоріло під час одного з нападів чи то ще монголів, чи вже татар), та на території сучасного «мікрорайону» Качава.

Під назвою Качава, власне, село і згадується вперше у 1464 році (запис про зміну власника).

Перша писемна згадка — 1464, як Качава (нині «куток» села), за записом про зміну власника; цього ж року була встановлена межа між селом і Борками (нині смт Великі Бірки). Внаслідок татарських нападів 1508, 1515 і 1516 рр. населений пункт зруйнований.

Від середини XVI до середини XVII ст. село перебувало у власності родини Потоцьких. У XVII ст. Малий Ходачків згаданий як Ходачків або Качова. 1765 р. село належало до королівського маєтку Борки, було у довічному володінні Віктора Залеського.

1832 р. в селі проживало 978 осіб; душпастирював о. Михайло Бачинський. У 1849 р. відкрили школу. 1896р (в селі — 351 будинок, 1955 осіб, із них 1762 українці, 91 поляк, 102 євреї). Велика земельна власність належала Баворовській; працювали фільварок, млин і 2 корчми.

В УСС і УГА воювали близько 50 осіб, у т. ч. Володимир, Дмитро, Микола та Федір Балабани, Петро, Степан Іванович, Степан Павлович і Теодор Недошитки, Іван, Микола й Павло Томківи, Петро Прус та ін.

1921 р. в Малому Ходачкові — 301 будинок, 1906 осіб. Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз Українок», а також кооператива, молочарня, аматорський драматичний гурток і хор.

У 1920-х рр. насипали символічну могилу УСС і воякам УГА. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки знищили майно українських установ; на село наклали контрибуцію у 700 злотих та кілька возів збіжжя і фуражу. 1932 р. працювали чотирикласна школа і дві олійні та млин.

Упродовж 1934—1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 109 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об'єднань — понад 130 осіб, у тому числі священик Михайло Осадца; у дивізії «Галичина» воювали Йосип Бріль та Олексій Івасечко; під час облави на «Лапаївці» 30 січня 1945 р. загинули Юліан Жук, Богдан Недошитко і Василь Яцків; у серпні 1945 р. у с. Товстолуг органи НКДБ спалили живою Теклю Лилик («Уляну»); криївки були на подвір'ях Анастасії П'ятківської, Володимира і Тимофія Турків.

21 серпня 1941 р. 184 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави.

31 січня 1945 р. в селі відбувся бій між 14 вояками УПА і внутрішніми військами МВС та «істрєбітєльним батальйоном» («стрибками»), близько 80 осіб, загинули 14 більшовиків, у т. ч. начальники військкомату і «стрибків»; після бою більшовики пограбували село і спалили три господарства; 14 квітня цього ж року вояки УПА розігнали станицю «стрибків».

20 січня 1948 р. під час примусового створення першого колгоспу більшовики багатьох селян побили, зокрема Полюг, Томківих, Корабля та ін.

У 1948 р. в Малому Ходачкові створено три колгоспи, які у 1950 р. об'єднали в один; у 1955 р. до колективного господарства приєднали колгосп с. Костянтинівка.

У жовтні 1992 р. на місцевому цвинтарі перепоховали останки повстанців Володимира Берези, Михайла Попіва, Дмитра Туроша і Василя Яцківа.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1386 осіб, з яких 634 чоловіки та 752 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1346 осіб[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова	Відсоток
українська	99,04 %
російська	0,59 %
польська	0,22 %
білоруська	0,07 %
молдовська	0,07 %

Релігія

Вид на церкву архистратига Михаїла.

Є церква святого архістратига Михаїла (1800, кам'яна. Її почали будувати у 1775 році на місці старої, дерев'яної, але через брак коштів та інші обставини будівництво було завершене лише у 1800 році.). Настоятель храму — отець Василь Сліпчук, координатор руху «За тверезість життя» Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Збудована капличка (1993); встановлені фігури Пречистої Діви Марії (1997); Христа-Чоловіколюбця (2007).

Пам'ятки

• Фігури на честь скасування панщини, на захист від грому і блискавки (1872);
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968),
• насипана символічна могила діячам ОУН і воякам УПА (1991).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, ковбасний цех, дитячий садочок, 4 торгових заклади, зокрема «Колізей» та приватне підприємство «Садиба», яке популяризує сільський зелений туризм.

Є старий недіючий млин.

Функціонує зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив «Ходаки» (художній керівник — заслужений працівник культури України Михайло Полюга).

У серпні 2016 року на стіні місцевого будинку культури з нагоди 25-ї річниці Незалежності України з'явилося патріотичне панно, який створили митці з Тернопільщини. Патріотичне панно з'явилося у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 27 вересня.

21 серпня 2017 року у школі с. Малий Ходачків було відкрито пам'ятний інформаційний стенд Теодору Барабашу.

15 січня 2018 року на фасаді школи відкрили меморіальну дошку Теодору Барабашу. Вона виготовлена в Іспанії за фінансової підтримки членів Всеіспанської ГО «Українська патріотична асоціація «Воля»[6].

Населення

Населення — 1352 особи (2001); 1241 особа (2014).

Відомі люди

Народилися

• Барабаш Теодор Миколайович (1923—2014) — вчений, винахідник, громадський діяч, доктор гірництва в Іспанії[7][8].
• Водяний Тома (1886—1973) — педагог, громадський діяч, літератор;
• Теодор (Федір) Примак (1876—1934) — педагог, військовик, громадський діяч;
• В. та Л. Вертепні — одні з праведників народів світу[9];

Працювали, перебували

• Володимир (у миру – Василь Поліщук) — релігійний діяч, єпископ;
• Михайло Осадца — релігійний діяч;
• Платон Воронько — поет, учасник партизанського з'єднання С. Ковпака;
• під час німецько-радянської війни у бою за село відзначився Герой Радянського Союзу Семен Осипов.

Фотогалерея

• 
• 
• 

Примітки

1. Віктор Уніят-Карпович Караманда // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
2. Віктор Уніят-Карпович Колонія // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку офіцеру Дивізії «Галичина» (ФОТО). Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). 15 січня 2018. Процитовано 31 липня 2024.
7. БАРАБАШ Теодор Миколайович. Тернопільщина (укр.). 12 листопада 2021. Процитовано 31 липня 2024.
8. УКРАЇНЦІ В СВІТАХ / Теодор Барабаш: «Мене дуже тягне туди, де я народився…». Ходорів Сьогодні (укр.). 6 березня 2013. Процитовано 31 липня 2024.
9. Е. Бергер. Праведники народів світу на Тернопільщині. — «Русалка Дністрова». — 1994. — Грудень.

Література

• Войцехівський Р., Мельничук Б. Малий Ходачків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 444. — ISBN 966-528-199-2.
• Лаба В. Історія села Малий Ходачків від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2011. — 132 с.
• Уніят-Карпович В. Малий Ходачків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 396–398. — ISBN 978-966-457-246-7.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Дитячий майданчик відкрили у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 березня.

• Історія церков сіл Константинівка та Малий Ходачків Тернопільського р-ну (на основі досліджень студента Телев'яка Анатолія) [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська біблійна семінарія.