Малий Жванчик
Ма́лий Жва́нчик (до 1921 року — Гута Жванчицька) — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваІсторична назва Гута Жванчицька походить від фільварку. Слово «Гута» виходить від фільварку по виробництву скла. Тоді такі підприємства називали «гутами». Слово запозичене через польську мову з німецької, у перекладі на українську означає «плавильний». ГеографіяПодільське село Малий Жванчик розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 46 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський, неподалік проходить шосе Т 2303. Через село протікає річка Бродок. КліматМалий Жванчик знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. ІсторіяНаприкінці XVIII – на початку XIX століть родина Ліпінських збудували в околицях Жванчика низку фільварків з досить прибутковим, як на той час, скляними заводами. Після Ліпінських Жванчик належав родині Хелмінських, яка продовжила будівництво фільварків. Фільварок «Гута Жванчицька», існував від середини XIX століття.[1] У 1906 році відбувся селянський виступ, центром якого стала Трибухівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. У 1921 році Жванчик перейменовано на Великий Жванчик, а хутір за 4,5 кілометра з однойменною назвою, колишній фільварок «Гута Жванчицька» – на Малий Жванчик. В 1932–1933 селяни села пережили голодомор. З 1991 року в складі незалежної України. 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3]. НаселенняЗа переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб[4]. Згідно даних 2015 року в селі проживало 102 особи. Тепер населення становить 38 осіб. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
