У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Лящук .
Лящук Тимофій Андрійович
Народження 24 березня 1929 (1929-03-24 ) Оболонь Смерть 13 липня 2015 (2015-07-13 ) (86 років) Київ , Україна Країна СРСР Україна Навчання Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Діяльність художник Вчитель Волобуєв Євген Всеволодович , Яблонська Олена Нилівна , Касіян Василь Ілліч , Єржиковський Сергій Миколайович , Сиротенко Олександр Іванович і Подерв'янський Сергій Павлович Відомі учні Кравченко Наталія Іванівна , Маслобойщиков Сергій Володимирович , Бондаренко Юрій Іванович (художник) , Грох Микола Никифорович , Кириченко Роман Степанович , Шевцов Георгій Іванович , Попінов Микола Олександрович , Кохан Олексій Кузьмович , Бистряков Віктор Петрович , Крюков Олексій Олексійович , Матвейцев Володимир Євгенович , Бондар Анатолій Олексійович , Павлусенко Микола Андрійович , Фандікова Наталія Володимирівна , Малакова Олена Георгіївна і Масик Олександр Володимирович Працівник Агітплакат і Українська академія мистецтв Член Спілка радянських художників України Партія КПРС У шлюбі з Лящук Тамара Іванівна Діти Лящук Дмитро Тимофійович і Григорова Леся Тимофіївна Вчене звання професор Нагороди
Тимофій Андрійович Лящу́к (24 березня 1929 , Оболонь — 13 липня 2015 , Київ ) — український художник і педагог ; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1969 року. Чоловік художниці Тамари Лящук , батько художників Дмитра Лящука і Лесі Григорової .
Біографія
Народився 24 березня 1929 року (згідно паспорта 24 березня 1930 року) в селі Оболоні (тепер Кременчуцький район Полтавської області , Україна ). Протягом 1946—1951 років навчався в Київській художній середній школі (викладачі Євген Волобуєв , Олена Яблонська ); протягом 1951—1957 років — у Київському художньому інституті (викладачі Василь Касіян , Сергій Єржиковський , Олександр Сиротенко , Сергій Подерв'янський ).
Впродовж 1959—1972 років працював головним редактором художньо-виробничої майстерні «Агітплакат» Спілки художників УРСР. Був членом КПРС з 1961 року. Впродовж 1964—1994 років викладав у Київському художньому інституті: з 1976 року — професор , одночасно з 1979 року очолював навчально-творчі майстерні плакатного мистецтва факультету графічних мистецтв. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР .
Жив в Києві , в будинку на вулиці Щусєва № 14, квартира № 36, пізніше на вулиці Курганівській № 3, квартра № 64[ 1] . Помер в Києві 13 липня 2015 року.
Творчість
Працював у галузі станкової графіки , монументально-декоративного мистецтва, живопису . Серед робіт:
акварелі
«Дівчина з коромислом» (1953);
«Колгоспний сторож І. Грек» (1955);
«Сашко» (1955);
«Леся» (1974);
«Оксана» (1977);
«Мама» (1999);
«Нас багато і всі ми гарні» (2006);
плакати
«Я люблю тебе, життя!» (1961—1962);
«Бережіть мир» (1965);
«Слався, свято урожаю» (1966);
«Радянська славна Україна, будь преславна з роду в рід» (1967);
«Можна все на світі вибирати, сину…» (1968);
«Вождь, учитель, друг» (1969);
«Хто поліг за Батьківщину — буде жити у віках» (1969);
«Той не загинув, хто загинув за справу революції» (1969);
«Карл Лібкнехт і Роза Люксембург» (1969);
«Україно, будь преславна з роду в рід!» (1972);
«Отелло» (1979);
«Річард ІІІ» (1983);
«Крути–1918» (1988);
«Україно, воскресни!» (1990);
«Смачного!» (1990);
«Ми прийдемо до перемоги праці!» (1990);
серії плакатів
«Слава ВЛКСМ» (два варіанти: 1957—1958 та 1967);
«ВЛКСМ» (1967—1968);
кіноплакати до фільмів
графічні серії
«Седнівські мотиви» (1969—1983);
«Болгарський цикл» (1979—1982);
«Наш Крим» (від 2014);
живопис
«Верби» (1962);
«Оксана з квіткою» (1974);
«Балерина» (1975);
«Стара хата» (1975);
«Яблука дозріли» (1979);
«Жінка у капелюшку» (1980);
«Самотність» (1980);
«Гроза над Седневом» (1981);
«Ранок. Снов» (1986);
«Пам'яті невинно убієнних. Вавилов» (1988);
«Тріумф–33» (1989);
«Зима у Седневі» (1990-ті);
«Повіяв вітер степовий» (1990);
«Козацькі могили» (1990);
«Протест на Майдані» (1990);
«Реве та стогне…» (1991);
«Воля» (1991);
«Ветеран УПА» (1991);
«Тарас Бульба» (1992);
«Остерський натюрморт» (1993);
«Козак Василь» (1994);
«Лугове озерце» (1995);
«110-й Великдень П. Калнишевського» (1997);
«Квіти з мого городу» (1997);
«Не скуєш душі живої!» (1998);
«Тривога (Козацький телеграф)» (1999);
«І буде Син, і буде Мати» (1999);
«Тривога», «Мати» (1999);
«Автопортрет у кунтуші» (2000);
«Злука» (2001);
«Конотопський погром московського стотисячного війська Іваном Виговським» (2001);
«Молитва до Богородиці» (2002);
«Хай буде благословіння Господнє на вас!» (2003);
«Молитва за Україну до Ісуса Христа» (2004);
«Автопортрет із пензлем» (2005);
«Вечір на Дніпрі» (2005);
«Панночка Тетяна» (2009);
«Карпатський мотив» (2009);
«Цілитель Пантелеймон» (2014);
«Христос у саду» (2015);
серії
«Краківщина» (1977);
театральних плакатів до творів Вільяма Шекспіра (1979—1981).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1955 року, всесоюзних з 1957 року, закордонних з 1959 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1977—1978, 1983, 1997—1998, 1999—2000, 2002, 2011 роках, Львові у 1983 році. Лауреат всеукраїнських конкурсів на кращий політичний плакат (1961, 1966, 1969).
Окремі роботи зберігаються у Запорізькому , Одеському , Харківському художніх музеях , Вінницькому , Запорізькому , Полтавському краєзнавчих музеях , Музеї плаката у Варшаві .
Автор статей на мистецькі, морально-релігійні теми.
Примітки
Література
Лящук Тимофій Андрійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба . — Київ : Мистецтво , 1972. — С. 280. ;
Лящук Тимофій Андрійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с. ;
Лящук Тимофій Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. ;
Лящук Тимофій Андрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 377 . — ISBN 5-88500-042-5 . ;
Лящуки // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1997. — С. 383 . — ISBN 5-88500-071-9 . ;
Н. В. Щира, Л. М. Гутник . Лящук Тимофій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5 .