Крюков Олексій Олексійович

Крюков Олексій Олексійович
Народження	27 липня 1944(1944-07-27)  (80 років) Чортомлик
Країна	СРСР   Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1975)
Діяльність	художник
Вчитель	Лящук Тимофій Андрійович , Попов Микола Тарасович  і Шостя Віталій Костянтинович
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Варакута Діана Григорівна
Діти	Крюк Олександр Олексійович

Олексій Олексійович Крю́ков (нар. 27 липня 1944, Перевізька Балка) — український художник; член Чернігівської організації Спілки радянських художників України з 1986 року. Чоловік художниці Діани Варакути, батько художників Ганни Крюкової та Олександра Крюка.

Біографія

Народився 27 липня 1944 року в селі Перевізькій Балці (нині у складі смт Чортомлика[1] Нікопольського району Дніпропетровської області, Україна). Упродовж 1969—1975 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Тимофій Лящук, Микола Попов, Віталій Шостя.

Після здобуття фахової освіти працював на Чернігівському художньо-виробничому комбінаті. З 1994 року — на творчій роботі. Живе в Чернігові, в будинку на вулиці Пухова, № 132, квартира № 34[2].

Творчість

Працює у галузях монументального і станкового живопису, графіки. Серед робіт:

живопис

• «Диригент» (1984);
• «Тка­ля» (1985);
• «Вітер» (1989);
• «Лісова пісня» (1992);
• «Блажен даруючий» (1993);
• «Миротворець» (1994);
• «Євроазія» (1995);
• «Кесарю — кесареве, Бо­гу — боже» (1996);
• «Тріумф епох», (1997);
• «Очищення» (2000);
• «Крок у вічність» (2001);
• «Білий натюрморт» (2002);
• «Зустріч у вічності» (2004);
• «Плащаниця» (2005);
• «Месія» (2005);
• «Козаць­кі чайки у поході» (2007);
• «Музика» (2008);
• «Відпочинок» (2010);

графіка

• «У мене сьогодні гість» (1996);
• «Відродження» (1998);
• «Зима» (2006);
• «Натюрморт із блакитною вазою» (2006);
• «Карпати» (2009);
• «Східний пейзаж» (2009);
• диптих «Творіння світу» (2010);
• «Пам'яті Миколи Гоголя» (2011).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1970-х років. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2009 роках, Чернігові у 1994, 2000 роках.

Деякі картини художника зберігаються у Чернігівському художньому музеї, музеях Росії, Польщі, Словаччини, Чехії, Бельгії, Франції.

Примітки

1. Перевізька Балка / Прадідівська слава. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
2. Крюков Олексій Олексійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 77 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

Література

• С. Н. Власенко. Крюков Олексій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.

Портал «Біографії»   Портал «Живопис»