Попов Микола Тарасович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.
Микола Тарасович Попов
Народження7 серпня 1927(1927-08-07)
Ястребовка
Смерть12 червня 2010(2010-06-12) (82 роки)
ПохованняБайкове кладовище
Жанрграфіка
НавчанняКиївський художній інститут
Діяльністьхудожник
ВчительЗаруба Костянтин Васильович і Фільберт Олександр Олександрович
Відомі учніФранчук Валерій Олександрович, Заруба Ірина Костянтинівна, Крюков Олексій Олексійович, Василевський Ігор Едуардович, Барміна Людмила Ігорівна, Вандаловський Сергій Вікторович, Отченашко Георгій Федорович, Малинка Олексій Вікторович і Плесовська Олена Миколаївна
ПрацівникНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленНаціональна спілка художників України
ПартіяКПРС
Нагороди
Народний художник України

Микола Тарасович Попов (7 серпня 1927, Ястребовка — 12 червня 2010) — радянський, український графік, член Національної спілки художників України (з 1961 року).

Біографія

Народився 7 серпня 1927 року в селі Ястебовці (тепер Мантуровського району Курської області). В 1950–1956 роках навчався в Київському художньому інститутіті у О. Пащенка. Викладав в ньому з 1961 року на кафедрі графічних мистецтв, з 1978 — професор. Член КПРС з 1963 року.

Могила Миколи Попова

Помер 12 червня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Працював здебільшого у галузі станкової графіки і живопису. Віддавав перевагу літографії, офортові, різним засобам рисунка. Твори:

  • графічні серії:
    • «За мотивами „Кобзаря“ Т. Г. Шевченка» (1964);
    • «Завод і люди» (1966);
    • «Роки окупації» (1961—1968);
    • «Моє дитинство» (1970—1972);
    • «Сковорода» (1972);
    • «Світ людський» (1971—1977);
    • «Г. С. Сковорода» (1972);
    • «Партизанська сюїта» (1974);
    • «Сибір будується» (1974—1978);
    • «Боротьба і становлення» (1975—1977);
    • «Мій Київ» (1976—1980);
    • «Зимовий Седнів» (1977);
    • «По Індії» (1979);
    • «Мужність» (1981—1982);
    • «По Італії», «По Сибіру», «По Середній Азії» (1989—1991);
    • «По Єнисею» (1992—1994);
  • живопис — цикл пейзажів[1].

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1977 року), народний художник України (з 1997 року). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями[2].

Примітки

  1. ↑ НАОМА. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 3 липня 2012.
  2. ↑ Музей Шевченкіана

Література

Посилання